АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 598/793/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Гудима І.В.
Провадження № 22-ц/789/702/14 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
У Х В А Л А
17 червня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Дикун С. І., Щавурська Н. Б.,
при секретарі - Панькевич Т.І.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1 та представника відділу ДВС Збаразького районного управління юстиції - Бобрика А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської області від 14 травня 2014 року у справі за поданням головного державного виконавця державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області Федоріва А.А. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, -
ВСТАНОВИЛА:
в травні 2014 року головний державний виконавець державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області Федорів А.А. звернувся в суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.
В обґрунтування подання зазначив, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції перебуває виконавчий лист №2-466, виданий 07.05.2009р. Збаразьким районним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на його утримання, у сумі по 300 грн. на дитину щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 08 липня 2008 року. Борг по аліментах становить 12000 грн. Оскільки боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, тому слід тимчасово обмежити його у праві виїзду за межі України.
Ухвалою Збаразького районного суду від 14 травня 2014 року подання задоволено.
Тимчасово обмежено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця с. Кривчики, Збаразького району Тернопільської області, у праві виїзду за межі України - до виконання зобов'язань покладених на нього рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 26 серпня 2008 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання відділу ДВС Збаразького районного управління юстиції, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній.
Представник відділу ДВС Збаразького районного управління юстиції апеляційної скарги не визнав, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційних скарг в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.
Судом встановлено, що на виконанні виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області перебуває виконавчий лист, виданий 07.05.2009р. Збаразьким районним судом Тернопільської області за №2-466, про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на його утримання, у сумі по 300 грн. на дитину щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 08 липня 2008 року. Дана обставина знайшла своє підтвердження копією постанови головного державного виконавця державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції про відкриття провадження від 07.05.2009року (а.с.5), копією виконавчого листа №2-466, виданого 07.05.2009року Збаразьким районним судом Тернопільської області (а.с.6), копією запиту державного виконавця від 15.08.2013р.(а.с.5), та іншими матеріалами справи.
Задовольняючи подання відділу ДВС Збаразького районного управління юстиції, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не виконано зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням, а тому заборона виїзду його за кордон буде правомірною юридичною санкцією.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, оскільки даний висновок не відповідає дійсним обставинам справи та порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
В силу ст.13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи, або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Проте, в порушення вимог вказаної норми, судом першої інстанції не було досліджено факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення боржника про виконавчі дії, в тому числі і про нарахований борг.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи квитанцій за період липня 2013 року по травень 2014 року, ОСОБА_1 виконував зобов'язання за судовим рішенням та сплачував кошти на користь ОСОБА_4.
Крім цього, з долученої в судовому засіданні заяви ОСОБА_6 вбачається, що аліменти її бувший чоловік ОСОБА_1 виплачує постійно, як по перерахунку, так і готівкою та жодних претензій до нього у неї немає.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Отже, в контексті вищезазначених норм права, державний виконавець повинен був довести факт свідомого ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Саме самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Таким чином, при постановлені ухвали, судом першої інстанції не було з'ясовано всі обставини справи та не враховано положення Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", а саме не перевірено факт ухилення боржника від виконання зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням та, чи були вжиті державним виконавцем всі заходи для забезпечення виконання судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню і постановленню нової - про відмову в задоволенні подання відділу ДВС Збаразького районного управління юстиції.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Збаразького районного суду від 14 травня 2014 року скасувати і постановити ухвалу, якою в задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Збаразького районного управління юстиції в Тернопільській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.М. Храпак