Справа № 450/364/14-ц Провадження № 2/450/739/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2014 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Мусієвського В. Є.

при секретарях Стельмащук Н.О., Гук О.П.

з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок і автомобіль та поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, яким просить визнати житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 спільною власністю подружжя, визнавши за кожним з подружжя по 1/2 ідеальній частці такого, визнати автомобіль ЛАДА-1119, 2008 року випуску спільною власністю подружжя, залишивши такий в користуванні відповідачки зі сплатою позивачу 20000,00 грн. компенсації вартості такого.

Свої вимоги мотивує тим, що 20.09.1997 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який заочним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11.12.2012 року, розірвано. Стверджує, що в 1999 році ними спільно було придбано квартиру АДРЕСА_1, яку в 2006 році було продано. За кошти виручені від продажу цієї квартири та кошти, виручені від продажу належного особисто позивачу житлового будинку в с. Зубра Пустомитівського району Львівської області, було придбано спірний будинок, який зареєстровано за відповідачкою. Оскільки будинок потребував оновлення, то його власною працею було здійснено реконструкцію такого, добудовано літню кухню та гараж, а для реконструкції використовувались будівельні матеріали, які він придбував за доступною ціною і сам привозив.

Крім того, в шлюбі був придбаний автомобіль ВАЗ 1119, 2008 року випуску, який також зареєстрований за відповідачкою та перебуває в її користуванні. Орієнтовна вартість автомобіля становить 40000,00 грн. Оскільки домовленості з відповідачкою про поділ майна немає, то просить визнати житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 спільною власністю подружжя, визнавши за кожним з подружжя по 1/2 ідеальній частці такого, визнати автомобіль ЛАДА-1119, 2008 року випуску спільною власністю подружжя, залишивши такий в користуванні відповідачки зі сплатою позивачу 20000,00 грн. компенсації вартості такого.

В судовому засіданні позивач і його представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення аналогічні викладеним в позові, просять задовольнити такий повністю.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3 проти позову заперечила, подала письмові заперечення та додаткові письмові пояснення, пояснила, що її мати ОСОБА_6 03.12.1997 року отримала візу до Грецької республіки та 18.01.1998 року виїхала туди на постійну роботу де офіційно працювала до вересня 2013 року. За отримані від матері кошти, 10.12.1999 року відповідачкою було придбано квартиру АДРЕСА_1 за 11058,00 грн., оскільки в той час відповідачка не працювала так як знаходилась у відпустці по догляду за донькою Тетяною ІНФОРМАЦІЯ_1, а позивач працював водієм на автомобілі в Торговому підприємстві «Нива» і рівень його заробітної плати не дозволяв придбати квартиру. В подальшому, 05.02.2007 року цю квартиру було продано за 12 277,00 гривень та укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з родичкою відповідачки-громадянкою Республіки Білорусь, ОСОБА_7 за ціною 176750,00 грн. Розрахунок за цей будинок проводився в кілька етапів, зокрема 25250,00 грн. були сплачені відповідачкою при підписанні договору, а решта суми сплачені 16.02.2007 року. Оскільки розрахунок за будинок проводився з коштів, отриманих від матері, то заперечує щодо спільності майна подружжя.

Разом з тим, стверджує, що після розірвання шлюбу, протягом 2013 року за її кошт було здійснено прибудову та надбудову до спірного будинку, зокрема прибудова «а-1», мансарду, літню кухню «Г», гараж «Д». Після реконструкції, площа будинку становить 127,3 м.кв., а інвентарна вартість будинку становить 336315,00 грн.

Крім того, наголошує, що автомобіль ВАЗ 1119, 2008 року випуску, був придбаний на її ім'я та перебуває в її користуванні. Позивачем придбано автомобіль FIAT DUKATO синього кольору, д.н.з. НОМЕР_4, який позивач 20.11.2012 року зняв з обліку в органах МРЕВ ДАЇ та продав, а натомість 21.12.2012 року придбав автомобіль FIAT DUKATO білого кольору, д.н.з. НОМЕР_8, яким користується до цього часу і не зазначає про це майно в позовній заяві. Автомобіль ВАЗ 111940-110-30, 2008 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3 був переданий зі згоди позивача в користування за дорученням іншій особі, тому позивачу не належить компенсація частини вартості цього автомобіля, оскільки у його власності залишається автомобіль FIAT DUKATO білого кольору, д.н.з. НОМЕР_8, який має більшу вартість. Просить відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників та їх сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 20.09.1997 року, який розірвано рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області 11.12.2012 року, котре не оскаржувалося та набрало законної сили 24.12.2012 року.

10.12.1999 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_5 було придбано квартиру АДРЕСА_1 за 11058 гривень. 05.02.2007 року цю квартиру було продано за 12 277,00 грн. за договором купівлі-продажу, посвідченого Приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_8

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 06.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 ОСОБА_5 за згодою ОСОБА_4 купила цегляний житловий будинок АДРЕСА_2, який складається з двох житлових кімнат, житловою площею 26,4 м.кв., кухні, загальною площею 38,2 м.кв. з господарськими будівлями: сарай - Б, вбиральня -В, колодязь - К.

Вартість будинку становить 176750,00 грн., з яких 25250,00 грн. сплачені при підписанні договору, а решта, згідно поданої заяви продавця - 16.02.2007 року в сумі 151500,00 грн. 20.02.2007 року здійснена реєстрація права власності на цей будинок за ОСОБА_5, про що ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» видано витяг за № 13632682.

Відповідно до даних довіреності від 24.02.2014 року, ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_9 вчиняти всі дії щодо автомобіля ВАЗ 111940-110-30, 2008 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3, шасі № НОМЕР_10, який належить їй згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_11, виданого Львівським ВРЕР ДАЇ 13.05.2009 року.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за позивачем зареєстрований автомобіль FIAT DUKATO, 1994 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_4, який 20.11.2012 року зняти з обліку та відчужений за 12500,00 грн. 21.12.2012 року за позивачем зареєстровано автомобіль FIAT DUKATO, 1995 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_5.

Згідно ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування та майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст. 60 СК України.

За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Таким чином, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Тобто, застосовуючи цю норму права (ст. 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Відмовляючи в задоволенні позову суд приймає до уваги пояснення відповідачки щодо фінансової участі її матері в оплаті спірного житлового будинку, що підтверджується квитанціям на загальну суму 260494,98 грн. та 7408,66 євро та враховує те, що позивачем не надано жодного доказу будь якої участі в придбанні спірного будинку.

Зокрема в судовому засіданні він не зміг надати жодної інформації про його участь в набутті будинку, в тому числі підшуковування будинку, огляд такого, погодження ціни з продавцями, місце оформлення договору купівлі-продажу, час та місце проведення розрахунку, позивачем не описані, за його поясненнями він цих обставин не пам'ятає, як не пам'ятає і розміру своєї заробітної плати, місця роботи та інших обставин, які б сукупності давали можливість встановити і довести його участь в набутті спірного майна. В сукупності з представленими відповідачкою письмовими документами про переказ грошових коштів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 спільною власністю подружжя.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд приймає до уваги пояснення відповідачки про те, що протягом 2013 року нею було здійснено прибудову та надбудову до спірного будинку, зокрема прибудова «а-1», мансарду, літню кухню «Г», гараж «Д». Після реконструкції, площа будинку становить 127,3 м.кв, а інвентарна вартість будинку становить на сьогоднішній день з врахуванням проведеної реконструкції становить 336315,00 грн., що підтверджується технічним паспортом від 22.05.2014 року.

Позивачем не надано жодного доказу його участі в реконструкції, зокрема щодо постачання будівельних матеріалів та іншого, його пояснення в цій частині є суперечливими та не послідовними, спростовуються іншими матеріалами справи, а тому судом до уваги не приймаються.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ № НОМЕР_11, виданого Львівським ВРЕР ДАЇ 13.05.2009 року ОСОБА_5 є власником автомобіля ВАЗ 111940-110-30, 2008 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_6, шасі № НОМЕР_10, яким довіреністю від 24.02.2014 року, ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_9 вчиняти всі дії щодо вказаного автомобіля.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за позивачем зареєстрований автомобіль FIAT DUKATO, 1994 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_7, який 20.11.2012 року знятий з обліку та відчужений за 12500,00 гривень, що підтверджується довідкою-рахунком. 21.12.2012 року за позивачем зареєстровано автомобіль FIAT DUKATO, 1995 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Таким чином, у власності позивача перебуває автомобіль FIAT DUKATO, 1995 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_9. Будь-яких даних ні про вартість автомобіля ВАЗ 111940-110-30, 2008 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3, ані автомобіля FIAT DUKATO, 1995 року випуску, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_8 сторонами не представлено. Враховуючи те, що відповідності до ст. 60 ЦПК України обов'язок доказування покладено на сторони, то суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог в частині сплати позивачу грошової компенсації в розмірі 20000,00 гривень за автомобіль ВАЗ 111940-110-30, 2008 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_3.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 209, 212-216, 218 ЦПК України, ст. ст. 202, 203, 215, 225, 463 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 61, 63, 65 СК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

СуддяВ. Є. Мусієвський