УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №275/563/13-ц Головуючий у 1-й інст. Коваленко В.К.

Категорія 27 Доповідач Галацевич О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Борисюка Р.М., Матюшенка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Ходаківської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2014 року,-

встановила:

У липні 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі Банк) звернулось до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень від 24.03.2014 року (а.с. 84-85), посилаючись на невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором від 13.07.2007 року, просило звернути стягнення на приміщення магазину продовольчо-промислових товарів, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2014 року позов задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZRZ0GA00003950 від 13 липня 2007 року в розмірі 22847,55 (доларів США), що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25 червня 2013 року складає 182551,91 грн., звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме приміщення магазину продовольчо-промислових товарів, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (49094 місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі- продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості , її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Апелянт вважає, що суд, в порушення вимог ч. 1 ст. 31 ЦПК України, після початку розгляду справи, прийняв уточнену позовну заяву банку, у якій було змінено предмет спору. Звертаючи стягнення на приміщення магазину продовольчо-промислових товарів, який, крім того, не був предметом іпотеки, суд вийшов за межі позовних вимог. Також зазначає, що набув право власності на магазин продовольчо-промислових товарів після укладання кредитного договору та договору іпотеки, а тому зазначена нерухомість не має відношення до зобов'язань по договору іпотеки. Рішення суду першої інстанції, на його думку, не відповідає вимогам ст. 39 Закону України "Про іпотеку" положенням п.4 ч.1 ст. 215 ЦПК України.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що 13.07.2007 року між та відповідачем був укладений кредитний договір № ZRZ0GА00003950 про надання кредиту в сумі 30 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12 липня 2017 року (а.с. 17-19). З метою забезпечення виконання кредитного договору між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки від 13 липня 2007 року відповідно до якого відповідач надав в іпотеку належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 (а.с.20-22).

Відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, в результаті чого станом на 25.06.2013 року утворилась заборгованість в сумі 22847,55 доларів США., що відповідно до службового розпорядження НБУ від 25.06.2013 року за курсом 7,99 складає 182 551,91 грн.., з них: 19242,06 долара США - заборгованість за кредитом; 1995,37 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 300,27 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 192,07 долара США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 31,29 долар США - штраф (фіксована частина); 1086,49 доларів США - штраф (процентна складова).

Довідка АА № 241170 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України та Свідоцтво про державну реєстрацію підтверджують, що закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» 17 липня 2009 року змінило назву на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (а.с.26-28).

Відповідач змінив цільове призначення квартири АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право власності серії САС №123188 від 07.08.2009 року, видане на підставі рішення виконкому Брусилівської селищної ради від 31.07.2009 року за №85 (а.с.43,61)

Відповідно до п.20.2 договору іпотеки іпотекодавець зобов'язується забезпечувати схоронність предмету іпотеки, зокрема утримувати та експлуатувати його відповідно до цільового призначення.

Пунктом 20.7 іпотечного договору передбачено, зокрема, що іпотекодавець зобов'язаний не здійснювати відчуження або інше розпоряджання предметом іпотеки без попередньої письмової згоди іпотекодержателя.

Так як, цільове призначення об'єкту іпотеки, було змінено без згоди позивача по даній справі і даний магазин знаходиться по тій же юридичній адресі, що і квартира суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість звернення стягнення на нерухоме майно (приміщення магазину продовольчо-промислових товарів).

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, звернувши стягнення на приміщення магазину продовольчо-промислових товарів, спростовуються матеріалами справи та доказами, дослідженими судом, про тотожність предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 приміщенню магазину продовольчо-промислових товарів за адресою АДРЕСА_1, - зміни відбулися тільки в цільовому призначенні предмету іпотеки. Цього факту, в суді апеляційної інстанції не заперечував представник апелянта.

Крім того, ст. 17 Закону України «Про іпотеку» визначено перелік підстав для припинення іпотеки, зокрема: іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визначення іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі, якщо іпотекодержатель не відновив її.

Під знищенням майна розуміється приведення його у повну непридатність для використання за цільовим призначенням.

Разом із тим, з матеріалів справи вбачається, що спірне майно було предметом договору іпотеки, який ніким не оспорений і не визнаний недійсним, а банк, як іпотекодержатель, згоди на зміну цільового призначення предмету іпотеки не надавав.

За змістом ч. 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку» частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Таким чином, незалежно від того, чи були внесені зміни до договору іпотеки у зв'язку з перебудуванням, добудовою, зміною цільового призначення предмета іпотеки тощо, чи ні, іпотека поширюється й на це майно.

Дійшовши обґрунтованого висновку про задоволення позову, суд першої інстанції не звернув уваги на положення пункту 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», згідно якого, резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, шляхом доповнення його резолютивної частини після слів « в розмірі 22847,55 (доларів США), що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25 червня 2013 року складає 182551,91 грн.» словами «з яких 19242,06 доларів США - заборгованість за кредитом, 1995,37 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 300,27 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 192,07 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору, 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 1086,49 доларів США - штраф (процентна складова); після слів «шляхом продажу вказаного предмета іпотеки публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094 місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570» словами «з початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій».

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують та на законність ухваленого рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не впливають, а тому рішення в цій частині зміні або скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2014 року змінити.

Доповнити другий абзац резолютивної частини рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 26 березня 2014 року:

після слів « в розмірі 22847,55 (доларів США), що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 25 червня 2013 року складає 182551,91 грн.» словами «з яких 19242,06 доларів США - заборгованість за кредитом, 1995,37 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 300,27 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 192,07 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору, 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 1086,49 доларів США - штраф (процентна складова);

після слів «шляхом продажу вказаного предмета іпотеки публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094 місто Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570» словами «з початковою ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій».

У іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Судді: