ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-18346/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Панченка О.Н.
Суддів - Смоковича М.І.,
Горбатюка С.А.,
Весельської Т.Ф.
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Апеляційного суду АР Криму від 22 жовтня 2003 року
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної пожежної охорони ГУ МВС України в АР Крим
на неправомірні дії Управління Державної пожежної охорони ГУ МВС України в АР Крим,-
В С Т А Н О В И ЛА :
У лютому 1999 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом на неправомірні дії Управління Державної пожежної охорони ГУ МВС України в АР Крим, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що при звільненні з державної пожежної частини № 29 Кримського державного виробничого об»єднання «Титан» (далі - КДВО «Титан») відповідач не провів належний перерахунок та не виплачена премія.
Рішенням Красноперекопського районного суду від 31 серпня 2001 року було задоволено позовні вимоги.
Рішенням Апеляційного суду АР Криму від 22 жовтня 2003 року апеляційну скаргу Управління Державної пожежної охорони ГУ МВС України в АР Крим було задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено в задоволенні скарги.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції як помилково скасоване, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі справи вбачається, що позивач з червня 1995 року по 18 січня 1999 року був командиром відділення Державної пожежної частини.
Відповідно до п.4 Наказу МВС України від 1 жовтня 1996 року, преміювання особового складу та встановлення надбавок за високі досягнення здійснюються за окремими рішеннями керівників в межах фонду грошового утримання з врахуванням особистого внеску працівника в загальний результат оперативно - службової діяльності.
Судом встановлено, що позивач за особистим бажанням був звільнений, тому він не відноситься до п.4.6 Положення про забезпечення речовим майном в системі МВС України так, як відповідно до цього пункту Положення передбачено право на грошову компенсацію за обмундирування особам, які звільняються в запас або у відставку.
Судове рішення ґрунтується на досліджених судом доказах і відповідає матеріалам справи, нормам процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Апеляційного суду АР Криму від 22 жовтня 2003 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Панченко О.Н.
Судді: Смокович М.І.
Горбатюк С.А.
Весельська Т.Ф.
Мироненко О.В.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
вул. Московська, 8, м. Київ, 01010
справа № к-18346/06
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Панченка О.Н.
Суддів - Смоковича М.І.,
Горбатюка С.А.,
Весельської Т.Ф.
Мироненка О.В. (суддя - доповідач)
провівши попередній розгляд адміністративної справи
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Апеляційного суду АР Криму від 22 жовтня 2003 року
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної пожежної охорони ГУ МВС України в АР Крим
на неправомірні дії Управління Державної пожежної охорони ГУ МВС України в АР Крим,-
В С Т А Н О В И ЛА :
У лютому 1999 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом на неправомірні дії Управління Державної пожежної охорони ГУ МВС України в АР Крим, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що при звільненні з державної пожежної частини № 29 Кримського державного виробничого об»єднання «Титан» (далі - КДВО «Титан») відповідач не провів належний перерахунок та не виплачена премія.
Рішенням Красноперекопського районного суду від 31 серпня 2001 року було задоволено позовні вимоги.
Рішенням Апеляційного суду АР Криму від 22 жовтня 2003 року апеляційну скаргу Управління Державної пожежної охорони ГУ МВС України в АР Крим було задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено в задоволенні скарги.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції як помилково скасоване, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Зі справи вбачається, що позивач з червня 1995 року по 18 січня 1999 року був командиром відділення Державної пожежної частини.
Відповідно до п.4 Наказу МВС України від 1 жовтня 1996 року, преміювання особового складу та встановлення надбавок за високі досягнення здійснюються за окремими рішеннями керівників в межах фонду грошового утримання з врахуванням особистого внеску працівника в загальний результат оперативно - службової діяльності.
Судом встановлено, що позивач за особистим бажанням був звільнений, тому він не відноситься до п.4.6 Положення про забезпечення речовим майном в системі МВС України так, як відповідно до цього пункту Положення передбачено право на грошову компенсацію за обмундирування особам, які звільняються в запас або у відставку.
Судове рішення ґрунтується на досліджених судом доказах і відповідає матеріалам справи, нормам процесуального закону, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220¹, 223, 224, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Апеляційного суду АР Криму від 22 жовтня 2003 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписи
Копія вірна Мироненко О.В.