Справа №2-2 2008р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня   2008 p. Ленінський районний суд м. Донецька в складі: головуючого судді: Кротінова В.О. при секретарі:   Тітової О.О. за участю представника позивача: Крохмальової Л.П.3а участю відповідача: ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення збитків. У обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ЗАТ КБ «Приватбанк» та приватними підприємствами «Призма» і «Латона» у 2001 році були укладені кредитні договори. За кредитним договором № 054А-01, який був укладений 13.07.2001 року банком з ПП «Призма», був наданий кредит з лімітом 2000000,00 грн. з диференційованою процентною ставкою за користування кредитом на строк по 10.07.2002р. Додатковою угодою до кредитного договору ліміт був збільшений до 320000,00 грн.

По кредитному договору № 072С-01, який був укладений 19.11.2001р. банком з ПП «Латона», кредит був наданий у вигляді відновляємої кредитної лінії з лімітом 320000,00 грн. на строк до 20.05.2002 року з виплатою 33 відсотків річних. В забезпечення виконання вищезазначеними підприємствами своїх зобов'язань за кредитними договорами в частині своєчасного повернення суми кредитів, сплати процентів та штрафних санкцій, відповідно 20.07.01 р. і 20.11.2001 р. були укладені договори застави товару в обігу, заставодателем по яких виступила Прес-телерадіокорпорація «Юг-Восток-Север», президентом якої є відповідач. У відповідності з п.4.1 кредитних договорів підприємства були зобов'язані проводити сплату процентів за користування кредитом. Вказана умова не виконується ними з 01.12.01 p., у зв'язку з чим ЗАТ КБ «ПриватБанк» був вимушений звернути стягнення на предмет застави шляхом оформлення нотаріусом виконавчих надписів від 18.06.02 р. АЕР №860478 і АЕР №860478. 01.07.02 р. державним виконавцем ВДВС Амвросіївського РУЮ Шерстняковою О.В. на підставі вказаних виконавчих надписів було відкрито виконавче провадження про звернення стягнення на товари в обігу на загальну суму 883965,06 гривень, які належать ПТРК «Юг-Восток-Север». 10.12.2002 р. було винесено постанову про повернення виконавчих надписів у зв'язку з тим, що стягнення на майно не може бути звернено із-за його відсутності, і дії державного виконавця відносно розшуку майна виявилися безрезультатними, про що в присутності понятих 28.10.02 р. був складений акт. У вказані договором строки кредити повернуті не були і проценти не погашені. У відношенні відповідача була порушена кримінальна справа за ст. 222 ч.2 КК України, у ході слідства було встановлено, що відповідач виступаючи в якості особи, яка забезпечує заставним майном кредити, навмисно, для отримання кредитів ПП «Латона» і «Призма», надав до Маріупольського філіалу ПриватБанку заздалегідь невірну інформацію, яка була підставою для видачі вищевказаних кредитів. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10.10.2003 р. кримінальна справа по обвинуваченню відповідача по ст.222 ч 2 КК України була припинена на підставі Закону України «Про амністію». Просила стягнути з відповідача суму заподіяних збитків у розмірі 2 042071,07 грн., та державне мито у сумі 1700 грн.

В судовому засіданні представник позивача за дорученням Крохмальова Л.П. уточнила позовні вимоги зменшивши суму заподіяних збитків по кредиту, оскільки згідно ухвали Господарського суду Донецької області від 17.12.2003р. № 5/159Б по кредиту ПП «Латона» розмір шкоди, заподіяної Приватбанку складає 482387,39 грн., та ухвали Господарського суду Донецької області від 17.12.2003р. № 5/158Б по кредиту ПП «Призма» розмір шкоди, заподіяної ПриватБанку

 складає 685373, 21 грн., загальна суму збитків складає 1 167760,60 грн.,     і просила стягнути з відповідача на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» вищевказані суми та витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та пояснив, що вимоги, які до нього пред"явлені безпідставні, він, як фізична особа не може нести майнову відповідальність за юридичну особу, окрім того у нього були усні домовленості з керівництвом позивача про те, що до нього немає претензій.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між ЗАТ КБ «Приватбанк» та приватними підприємствами «Призма» і «Латона» у 2001 році були укладені кредитні договори. За кредитним договором № 054А-01, який був укладений 13.07.2001 року банком з ПП «Призма», був наданий кредит з лімітом 2000000,00 грн. з диференційованою процентною ставкою за користування кредитом на строк по 10.07.2002р.(а.с. 6-7). Додатковою угодою до кредитного договору ліміт був збільшений до 320000,00 грн. (а.с. 8).

По кредитному договору № 072С-01, який був укладений 19.11.2001р. банком з ПП «Латона», кредит був наданий у вигляді відновляємої кредитної лінії з лімітом 320000,00 грн. на строк до 20.05.2002 року з виплатою 33 відсотків річних, (а.с. 9) В забезпечення виконання вищезазначеними підприємствами своїх зобов'язань за кредитними договорами в частині своєчасного повернення суми кредитів, сплати процентів та штрафних санкцій, відповідно 20.07.01 р. і 20.11.2001 р. були укладені договори застави товару в обігу, заставодателем по яких виступила Прес-телерадіокорпорація «Юг-Восток-Север», президентом якої є відповідач (а.с. 10-11). У відповідності з п.4.1 кредитних договорів підприємства були зобов'язані проводити сплату процентів за користування кредитом. Вказана умова не виконується ними з 01.12.01 р., у зв'язку з чим ЗАТ КБ «ПриватБанк» був вимушений звернути стягнення на предмет застави шляхом оформлення нотаріусом виконавчих надписів від 18.06.02 р. АЕР №860478 і АЕР №860478 (а.с. 12-13). 01.07.02 р. державним виконавцем ВДВС Амвросіївського РУЮ Шерстняковою О.В. на підставі вказаних виконавчих надписів було відкрито виконавче провадження про звернення стягнення на товари в обігу на загальну суму 883965,06 гривень, які належать ПТРК «Юг-Восток-Север» (а.с. 14-15). 10.12.2002 р. було винесено постанову про повернення виконавчих надписів у зв'язку з тим, що стягнення на майно не може бути звернено із-за його відсутності, і дії державного виконавця відносно розшуку майна виявилися безрезультатними, про що в присутності понятих 28.10.02 р. був складений акт (а.с. 16-17). У вказані договором строки кредити повернуті не були і проценти не погашені. У відношенні відповідача була порушена кримінальна справа за ст. 222 ч.2 КК України, у ході слідства було встановлено, що відповідач виступаючи в якості особи, яка забезпечує заставним майном кредити, навмисно, для отримання кредитів ПП «Латона» і «Призма», надав до Маріупольського філіалу ПриватБанку заздалегідь невірну інформацію, яка була підставою для видачі вищевказаних кредитів. Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 10.10.2003 р. кримінальна справа по обвинуваченню відповідача по ст.222 ч 2 КК України була припинена на підставі Закону України «Про амністію» (а.с. 18).

Згідно ухвали Господарського суду Донецької області від 17.12.2003р. № 5/159Б по кредиту ПП «Латона» розмір шкоди, заподіяної Приватбанку складає 482387,39 грн., та ухвали Господарського суду Донецької області від 17.12.2003р. № 5/158Б по кредиту ПП «Призма» розмір шкоди, заподіяної Приватбанку складає 685373, 21 грн. (а.с. 148, 151).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» збитки в сумі 1 167760,60 грн.

Крім того, при подачі заяви в суд позивачем було сплачене державне мито в сумі 1700 гривень (а.с.2 ), яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки внаслідок невиконання ним узятих на себе зобов'язань позивач вимушений звернутися до суду із даною позовною заявою.

Суд, не приймає до уваги доводи відповідача в тому, що він не може нести відповідальність за юридичну особу, оскільки ці юридичні особи в наступний час не існують, коли він брав незаконно кредити він діяв в особистих інтересах, що підтверджено і постановою Жовтневого райсуду м. Маріуполя від 10 жовтня 2003 року (а.с.8).

На підставі ст. ст. 526, 1166 ЦК України, та керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 1 167760,60 грн., а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 гривень, а всього 1 169460,60 гривень.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бут подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.