Справа 22-к-169/2007

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

27 червня 2007 року  м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

в складі:

Головуючого: Качан В.Я.

Суддів :     Євтушенко О.І., В.А. І.М. Білич, О.І., Мороз Л.Л. Вовченко В.М.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного

товариства «Страхова компанія «Орадон « (далі - ВАТ «Страхова компанія «Орадон «) на рішення Апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Страхова компанія «Орадон « , третя особа : ОСОБА_2 про відшкодування страхової суми та моральної шкоди .

встановила:

У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те , що 16 березня 2003 року сталася дорожньо транспортна пригода з вини водія ОСОБА_3 який керував автобусом ПАЗ 32054 що належить ОСОБА_2 Внаслідок даної пригоди був пошкоджений автомобіль позивача на суму 5 814 гривень 27 коп. ОСОБА_2 застрахувала свою цивільну відповідальність у відповідача, однак останній відмовився виплатити відшкодування шкоди посилаючись на те, що це не страховий випадок. ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду.

Рішенням Ворошилівського районного суду м. Донецька від 23 червня 2004 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні його позовних вимог.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2004 року рішення Ворошилівського районного суду м. Донецька від 23 червня 2004 року було скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково , стягнуто з ВАТ «Страхова компанія «Орадон « на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 5814 грн.27 коп., та витрати по сплаті держмита - 58 грн. 14 коп. , в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі ВАТ «Страхова компанія «Орадон « просить скасувати рішення Апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2004 року залишивши в силі рішення Ворошилівського районного суду м. Донецька від 23 червня 2004 року , мотивуючи свою вимогу порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи , колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва дійшла висновку , що касаційна скарга підлягає: задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про страхування „ страховий випадок - подія , передбачена договором страхування або законодавством , яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування ) страхувальнику , застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 26 Закону України „Про страхування „ встановлено перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату , якщо це не суперечить закону.

Відповідно до п. 1 полісу обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України укладеного між ВАТ «Страхова компанія «Орадон « та ОСОБА_2 зазначено - страховик забезпечує відшкодування шкоди, заподіяної потерпілим - третім особам внаслідок дорожньо - транспортної пригоди , що сталася під час дії цього полісу і винуватцем якої був зазначений у цьому полісі власник ( водій ) транспортного засобу зазначеного у цьому полісі.

Відмовляючи в задоволені позову , суд першої інстанції виходив з того , що договір страхування не розповсюджується на водія ОСОБА_3 який визнаний винним в порушенні Правил дорожнього руху, так як договір страхування цивільної відповідальності укладений з фізичною особою - ОСОБА_2, яка не визнана винуватцем в ДТП та не була водієм транспортного засобу на момент скоєння дорожньо - транспортної пригоди. Водій який керував не був включений до поліса. Також угода про страхування була укладена ОСОБА_2 як фізичною особою , а не приватним підприємцем.

Задовольняючи позовні вимоги , суд апеляційної інстанції виходив з того , що пункт 1 страхового договору суперечить нормам «Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів « № 1175 від 28 вересня 1996 року, а саме статті 15-у разі укладення договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів страхувальником -юридичною особою дія договору поширюється на водія який керував цим транспортним засобом на законних підставах.

Однак, погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції не можна, оскільки в п.1 договору страхування передбачено відповідальність власника ( водія ) транспортного засобу , зазначеного договорі. Страхувальником в договорі зазначена ОСОБА_2 В ході судового розгляду не надано доказів , що страхувальник винен у вчиненні ДТП, що дає підстави визнати факт настання страхового випадку згідно п.1 договору.

Таким чином , судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального  права ,  що  відповідно до  ст..336  ЦПК України  є підставою для

скасування оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтею 336, 339 ЦПК України та Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України « щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ « від 22 лютого 2007 року № 697 та глави 2 розділу V ЦПК України , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва , -

ухвалила:

Касаційну скаргу ВАТ «Страхова компанія «Орадон « задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 13 вересня 2004 року скасувати, залишити в силі рішення Ворошилівського районного суду міста Донецька від 23 червня 2004 року .

Ухвала оскарженню не підлягає.