ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-18023/06

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2006 року                                                                                                     м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є.- головуючий,

Кобилянського М.Г.,

Ліпського Д.В.,

Співака В.І.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Міненко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2003 року та на ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2003 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання нечинним рішення, зобов'язання призначити пенсію державного службовця з урахуванням премій та матеріальної допомоги та стягнення її невиплаченої частини,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2003 року та ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2003 року, якими частково задоволені позовні вимоги: визнано нечинним протокол Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області НОМЕР_1 про призначення пенсії ОСОБА_1 та зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію державного службовця з урахуванням отримуваних ним премій та матеріальної допомоги; відмовлено в задоволенні позовних вимог про призначення пенсії державного службовця в розмірі 469,76 гривень та стягнення заборгованості за невиплачену частину пенсії в сумі 626,40 гривень. Просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач як пенсіонер із числа державних службовців з 27 грудня 2002 року одержує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу», яка призначена Управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області НОМЕР_1.

Позивач вважає, що при призначенні пенсії суб'єкт владних повноважень неправомірно неврахував отримувані під час перебування на державній службі премії та матеріальну допомогу, чим порушив права на належне пенсійне забезпечення.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

При прийнятті рішень суди помилково виходили з того, що призначення пенсії державного службовця здійснюється на підставі статті 66 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, відповідно до якої у заробіток для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески. Тому пенсію повивачу повинні були призначити виходячи із сум заробітної плати, з урахуванням премій та матеріальної допомоги.

З такими висновками судів погодитися не можна.

Питання пенсійного забезпечення і грошової допомоги державним службовцям регулює стаття 37 Закону України «Про державну службу». Відповідно до цієї статті в редакції, чинній на час призначення пенсії (в редакції від 04 липня 2001 року), пенсії державним службовцям призначаються в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.

Відповідно до частини 2 статті 33 зазначеного Закону, яка регулює питання оплати праці, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

З урахуванням зазначених положень Закону України «Про державну службу», премії та матеріальна допомога відносяться до додаткових видів грошового забезпечення й не приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії державного службовця.

При прийнятті рішень суди першої та апеляційної інстанцій помилково прийшли до висновку про порушення пенсійних прав позивача, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 червня 2003 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2003 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську Івано-Франківської області про визнання нечинним рішення, зобов'язання призначити пенсію державного службовця з урахуванням премій та матеріальної допомоги та стягнення її невиплаченої частини.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.