АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1616/5578/12
Номер провадження 22-ц/786/1732/14 Головуючий у 1-й інстанції Кононенко С.Д.
Доповідач Карпушин Г. Л.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2014 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Винниченка Ю.М., Абрамова П.С., при секретарі: Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Докучаєвські чорноземи» на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Докучаєвські чорноземи» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 19 червня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Агропромислова компанія «Докучаєвські чорноземи» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.
Визнано наказ № 1088 від 23.11.2012 року про звільнення фахівця з митної справи ТзОВ «Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи» ОСОБА_1 на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України незаконним.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі в товаристві з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи» на посаді фахівця з митної справи.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 34 513 грн. 13 коп.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 500 грн.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи» на користь держави судові витрати по справі у розмірі 360 грн. 13 коп.
З рішенням суду не погодилось товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Докучаєвські чорноземи» та подало на нього апеляційну скаргу, в якій прохає рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апелянт вважає рішення місцевого суду таким, що не відповідає наявним в справі матеріалам та постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи.
Судове засідання проводилось за участі позивача та його представника, за відсутності представника апелянта, який будучи належним чином та завчасно повідомленим про час та місце слухання справи, в останнє судове засідання свого представника не направив з невідомих причин.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Частиною 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, що з 1 травня 2010 року ОСОБА_1 працював на посаді комерційного директора в ТОВ «АПК «Докучаєвські чорноземи», а з 5 вересня 2012 року - на посаді фахівця з митної справи. Наказом члена ради засновників ТОВ «АПК «Докучаєвські чорноземи» ОСОБА_2 від 23 листопада 2012 року № 1088 його звільнено із займаної посади на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що звільнення позивача з роботи проведено без дотримання положень п. 5.8.10 Статуту підприємства неповноважною особою, з порушенням вимог ст. 149 КЗпП України щодо відібрання у працівника письмових пояснень з приводу прогулів, факт наявності яких відповідачем не доведено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вірно провів аналіз норм чинного законодавства, врахував всі обставини справи та норми трудового законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що наказом №65/1 від 22.11.2012 року покладено виконання обов'язків генерального директора на члена ради засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи» - ОСОБА_2 з правом підпису відповідних документів, на час перебування генерального директора ОСОБА_3 у відпустці. Оскаржуваний позивачем наказ про звільнення підписаний членом ради засновників ТзОВ «Агропромислова компанія «Докучаєвські чорноземи», - ОСОБА_2.
Відповідно до п. 1.1.1 Статуту відповідача, ОСОБА_2 є учасником товариства.
Згідно з п. 5.8.10 Статуту ТОВ «АПК «Докучаєвські чорноземи» приймання на роботу і звільнення з посади, зокрема, фахівців структурних підрозділів здійснює Генеральний директор товариства.
Відповідно до п. 5.1.5 Статуту товариства передбачено, що генеральний директор не може бути обраний із числа учасників товариства, а відповідно до п. 5.8.9 Статуту учасники товариства не мають права втручатися в оперативну діяльність Дирекції та Генерального директора.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть буди розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням, який виконується за правилами встановленими для таких заходів впливу (ст.ст. 147-1,148, 149 КЗпП).
У пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року, з відповідними змінами та доповненнями, роз'яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, так як вони відповідають зібраним у справі доказам, надана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апелянта, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи є необґрунтованими та такими, що не впливають на зміст прийнятого рішення. Інші посилання апелянта в апеляційній скарзі, які є фактично повторним викладенням встановлених судом першої інстанції, не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вона не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Докучаєвські чорноземи» - відхилити .
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 19 червня 2013 року у справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Г.Л. Карпушин