ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № К-17955/06                                                                              

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2006 року                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. - головуючий,

Амєліна С.Є. - суддя-доповідач,

Кобилянського М.Г.,

Ліпського Д.В.,

Юрченка В.В.,

при секретарі Міненко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим на рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2003 року та на ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про зобов'язання поновити виплату пенсії в попередньому розмірі та стягнення заборгованості по виплаті пенсії,

в с т а н о в и л а :

В касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач ставить питання про скасування рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2003 року, яким  відповідач зобов'язаний поновити виплату пенсії  в попередньому розмірі і сплатити позивачу заборгованість по пенсії в сумі 3101,15 грн., та ухвали судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2004 року, якою зменшено стягнення заборгованості по пенсії до суми 2532,75 грн. Просить постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі статті 53 Закону України «Про  пенсійне забезпечення» позивач отримує пенсію як працівник льотно-випробного складу цивільної авіації.

У лютому 2001 року при проведенні перерахунку пенсії за минулий час Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим допустило помилку - застосувало коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства на день звернення за перерахунком, а не на час призначення пенсії, що призвело до завищеня розміру пенсії.

01 листопада 2001 року помилка виправлена відповідачем, розмір пенсії приведено у відповідності до вимог законодавства.

Позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень незаконно зменшив розмір пенсії, порушив право на пенсію, тому звернувся в суд з позовом про захист порушеного права.

Перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга  підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції з висновками якого погодився  й апеляційний суд помилково виходили з того, що суб'єкт владних повноважень безпідставно зменшив розмір перерахованої пенсії і виникла заборгованість по пенсії, яка підлягає  стягненню.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2000 року №264 «Про порядок обчислення заробітку для призначення пенсій особам льотних екіпажів повітряних суден» заробіток для обчислення і виплати пенсій зазначеним особам визначається згідно з пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року №418.

Підпунктом “в” пункту 7 зазначеного Порядку, в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивача, під час підвищення пенсій відповідно до рішень Уряду України середньомісячний заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до підпунктів «а» і «б» цього пункту, збільшується на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати працівників народного господарства за місяць, що передує місяцю, з якого перераховуються пенсії, порівняно з середньою заробітною платою працівників народного господарства, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії.

 Оскільки у спірний період Кабінетом Міністрів України не приймались рішення про підвищення розміру пенсій, тому у відповідача не було передбачених законом підстав для проведення перерахунку пенсії позивача, як працівнику льотно-випробного складу цивільної авіації.

Виправляючи помилку та приводячи розмір пенсії позивача у відповідність до вимог чинного законодавства суб'єкт владних повноважень діяв в межах наданої компетенції.

При прийнятті рішень суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2003 року та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2004 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Залізничному районі міста Сімферополя Автономної Республіки Крим про зобов'язання поновити виплату пенсії в попередньому розмірі та стягнення заборгованості по виплаті пенсії.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття обставин.