Судове рішення #3740815

                                                                       Головуючий у 1 інстанції - Селезньова Т.В.

                                                                                  Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

         

                                                                    Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

                                                         УХВАЛА

           Іменем України

15 січня 2009 року                                                               справа № 2-а-231/08/1203

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого 

Сіваченка І.В.

суддів при секретарі за участі позивача

Дяченко С.П., Нікуліна О.А. Денисенко К.С. ОСОБА_1.

 

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

 

апеляційну скаргу

Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради

 

на постанову             

Артемівського районного суду м. Луганська

 

від

13 листопада 2008 року

 

у справі

№ 2-а-231/08

 

за позовом

ОСОБА_1

 

до

Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Луганській області

 

про

визнання дій неправомірними, стягнення суми,-

 

В С Т А Н О В И Л А :

            07.07.2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з цим позовом.

Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 13 листопада 2008 року у справі № 2-а-231/08 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Луганській області «про визнання дій неправомірними, стягнення суми» задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману грошову допомогу за 2008 рік у розмірі 2505 гривень.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Головне управління Державного казначейства України у Луганській області заявою приєдналося до апеляційної скарги.

В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Інші особи, які беруть участь у справі, до суду не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду - змінити.

            Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1. є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 2 групи.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам 1 категорії 2 групи, постраждалі у наслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Фактично позивач отримав від Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради в 2008 році - 120 гривень, установлену постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова №562).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 2 групи - 120 гривень.

З моменту прийняття постанови № 562 встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення залишалися незмінними на 2008 рік, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався державний бюджет.

Тому, оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2008 рік, а не постанова № 562.

               Положення п.п. 11 пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким зупинено на 2008 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 р.            

Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

            Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 120 гривень у 2008 році є неправомірними.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

 

                                               У Х В А Л И Л А :

 

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради - залишити без задоволення.

Постанову Артемівського районного суду м. Луганська від 13 листопада 2008 року у справі № 2-а-231/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у м. Луганську ради, третя особа - Головне управління Державного казначейства України у Луганській області «про визнання дій неправомірними, стягнення суми» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.

 

 

            Головуючий:

 

            Судді: 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація