490/5857/14-ц Дата документу 06.06.2014
нп 2/490/2548/2014
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
06 червня 2014 року Центральний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого - судді Чулуп О.С.
при секретарі - Гречко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаїв цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_3
третя особа - Південна товарна біржа
про визнання договору дійсним, визнання права власності
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся із позовом до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору № 9033 купівлі-продажу земельної ділянки - площею 0,0965 га по АДРЕСА_1 в м.Миколаєві та визнання за ним права власності на вказану земельну ділянку.Позовні вимоги позивач обґрунтовує нормами ч.2ст.220, ст.ст.267,328,392,650 ЦК України. Позивач вказує, що 14.07.1998р. він та відповідач уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки - площею 0,0965 га по АДРЕСА_1 в м.Миколаєві. Дана угода була оформлена на Південній товарній біржі. Позивач вказує, що умови договору виконані сторонами повністю, ніхто із сторін даного договору не заперечує законності його здійснення, а тому вважає, що даний договір може бути визнаний дійсним. Позивач вказує, що без нотаріального посвідчення договору не може належним чином розпорядитися вказаною земельною ділянкою. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що на час укладення угоди сторони вважали, що оформлення угоди на товарній біржі буде достатнім для укладення договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки, тому договір не був посвідчений в нотаріуса.
Відповідач до суду не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належно, позивач згідний на заочний розгляд справи.
Третя особа представника в судове засідання не направила, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.2ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно із ч.4ст.203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Судом досліджено договір купівлі-продажу від 14.07.1998р. з якого вбачається, що відповідач продав, а позивач купив земельну ділянку площею 0,0965 га по АДРЕСА_1 в м.Миколаєві, нормативна вартість даної земельної ділянки складала 1447,50грн., дана земельна ділянка була продана за 1448,00грн. Зміст ст.235 ЦК України , ст.ст.22 та 30 Земельного кодексу сторонам договору роз?яснено.
Відповідно до ст.114 Земельного кодексу України(18.12.1990р.N 561-XII), що діяв на момент укладення спірного договору, ? купівля-продаж, дарування, застава, самовільний обмін земельних ділянок землекористувачами, в тому числі орендарями, а також угоди, укладені власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, є недійсними.
Відповідно до ст.18 Земельного кодексу України (18.12.1990р.N 561-XII) придбання земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, провадиться за договором купівлі-продажу, який посвідчується у нотаріальному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.17 Земельного кодексу України (18.12.1990р. N 561-XII) власники земельних ділянок, переданих їм Радою народних депутатів, не вправі протягом шести років з часу набуття права власності продавати або іншими способами відчужувати належну їм земельну ділянку, крім передачі її у спадщину або Раді народних депутатів на тих же умовах, на яких вона була їм передана.
Відповідно до ч.8 ст.17 Земельного кодексу України (18.12.1990р. N 561-XII) передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими Радами народних депутатів після вилучення(викупу) їх у порядку, встановленому статтями 31 і 32 цього Кодексу.
Судом досліджено державний акт на право приватної власності на землю ІV-МК № 015306 згідно якого спірна земельна ділянка площею площею 0,0965 га по АДРЕСА_1 в м.Миколаєві належить на праві приватної власності відповідачу на підставі рішення Миколаївської міської ради від 25.03.1993р. № 17/10, тобто право власності на спірну земельну ділянку відповідач, що є стороною спірного договору, набув 25.03.1993р. На момент укладення спірного договору не сплило шість років з часу набуття відповідачем права власності на земельну ділянку, що є предметом спірного договору.
Судом досліджено витяг про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки згідно якої власником даної земельної ділянки є відповідач - ОСОБА_3.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод суд повинен перевірити чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.
Позивачем не подано суду доказів, які свідчать про те, що сторони договору зверталися до нотаріуса для посвідчення спірного договору та про відмову нотаріуса посвідчити даний договір.
Отже, судом встановлено, що договори купівлі-продажу земельної ділянки на час укладення спірного договору підлягали посвідченню у нотаріальному порядку, договір, який сторони бажають визнати дійсним, на момент укладення нотаріально посвідчений бути не міг, оскільки земельний кодекс, що діяв на момент укладення спірного договору містить норму про заборону відчужувати земельні ділянки протягом шести років з часу набуття права власності на них, і такий строк на час укладення спірного договору не пройшов, і відповідно угоди, укладені власниками землі з порушенням установленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, є недійсними, тобто укладення спірного договору протирічить вимогам закону. Окрім цього даний договір не був посвідчений нотаріально, оскільки сторони не звертались до нотаріуса для посвідчення договору, тобто ніяких дій щодо його нотаріального посвідчення сторони не вчиняли. Оскільки суд приходить до висновку, що дана угода є недійсною, то відповідно у позивача не виникло права власності на спірну земельну ділянку, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212,224-226 ЦПК України, ч.1ст.220,ч.1,4ст.203,ч.4 ст.656,657 ЦК України, суд
В И Р І ШИ В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дійсним договору від 14.07.1998р. № 9033 купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0965 га по АДРЕСА_1 в м.Миколаєві та про визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0,0965га по АДРЕСА_1 в м.Миколаєві ? відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та у строки передбачені ст.223 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва.
Рішення може бути переглянуте Центральним районним судом м.Миколаєва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя