Справа № 148/3803/13-ц Провадження № 22-ц/772/1483/2014Головуючий в суді першої інстанції:Ковганич С. В.

Категорія: 31Доповідач: Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Камзалова В.В. Панасюка О.С.,

при секретарі: Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 26.03.2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення шкоди заподіяної злочином, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення шкоди заподіяної злочином та притягнення даних осіб до кримінальної відповідальності. Позовні вимоги мотивовано тим, що в провадженні Тульчинського районного суду перебувала кримінальна справа відновно відповідачів, згідно вище зазначеної справи на користь позивача стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 3474,48 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000 грн. Враховуючи, що відповідачі до цього часу не розрахувались за попередню крадіжку, і ця справа є результатом повторної крадіжки майна за виконавчим листом від 28.02.2005 р. Позивач просить притягнути відповідачів до кримінальної відповідальності, стягнути з ОСОБА_3 на його користь борг по рішенню суду від 28.02.2005 р., за другу крадіжку з врахуванням 3% річних та інфляційних суму, що разом становить 14982,50 грн., з ОСОБА_4 на його користь борг по рішенню суду від 28.02.2005 р., за другу крадіжку з врахуванням 3% річних та інфляційних суму, що разом становить 12688,12 грн., судові витрати.

В ході розгляду справи по суті позивач змінював свої позовні вимоги в сторону їх збільшення, а саме просив стягнути з ОСОБА_3 17275,7 грн. за заподіяння матеріальної шкоди, з ОСОБА_4 відповідно 14745,82 грн., і моральну шкоду солідарно в сумі 5000 грн.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 26.03.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На рішення суду позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що вироком Тульчинського районного суду від 28.02.2005 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, і засуджено до покарання. Як вбачається із мотивувальної частини вироку, вказаними особами було вчинено декілька крадіжок із домогосподарства позивача. Вироком суду встановлена сума викраденого майна, що становить 3577 грн. В ході розгляду кримінальної справи було вирішено цивільний позов, відповідно до вимог ст. 28 КПК України в ред. 1961 року). Із ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_2 1788 грн. за заподіяння матеріальної шкоди, відповідно з ОСОБА_4 - 1652 грн., а також солідарно із засуджених стягнуто 1000 грн. за заподіяння моральної шкоди ОСОБА_2

Згідно матеріалів виконавчого провадження в період з 08.01.2013 року по 06.03.2013 року, за заявою ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження про стягнення коштів за виконавчими листами виданими Тульчинським районним судом 28.02.2005 року 06.03.2013 року, на підставі постанов державного виконавця, виконавчий документ було повернуто стягувачеві, згідно ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" та роз'яснено право повторного пред'явлення виконавчого листа в строк до 6.03.2014 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивач реалізував своє право на звернення до суду з цивільним позовом під час розгляду кримінальної справи, який був вирішений по суті.

У даній справі позивачем не доведено відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, з чого складаються його позовні вимоги, зокрема склад матеріальної шкоди та якими доказами вона підтверджується.

Вирішуючи питання щодо стягнення боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми, суд вірно взяв до уваги ті обставини, що вказані питання врегульовані відповідними розділами Книги п'ятої ЦК України щодо зобов'язального права.

Зміст ч. 3 ст. 11 ЦК України, в якій йдеться про те, що цивільні права та обов'язки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов'язань. Крім того, із рішення суду зобов'язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено у ст. 11 ЦК України, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин.

Таким чином, дія ч. 2 ст. 625 ЦК про обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, не поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновків, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. В той же час, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 26.03.2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення шкоди заподіяної злочином - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: А.Ю. Зайцев

Судді: В.В. Камзалов

О.С. Панасюк

З оригіналом вірно: