ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 54/234

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Суддів:Прокопанич Г.К., Алєєвої І.В., Мирошниченка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р.

у справі№ 54/234 господарського суду міста Києва

за позовомПублічного акціонерного товариства "Енергобанк"

доДержавного підприємства ""Національна енергетична компанія "Укренерго"

провизнання недійсним договору та стягнення 17 873 833,81 грн.

За участю представників:

позивача:Колянчук А.І.;

відповідача:Лещенко О.О.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2011 р. у справі № 54/234 позов Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено, визнано недійсним договір банківського вкладу (депозиту) № 6/08/В/91/07-08 від 13.05.2008 р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Енергобанк" та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", стягнуто 17 873 833,81 грн. відсотків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. (суддя Шкурдова Л.М.) задоволено заяву Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2011 р. у справі № 54/234, відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2011 р. у справі № 54/234 на шість місяців.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р. (судді: С.Р. Станік, В.О. Зеленін, М.А. Руденко) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення відмовлено.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 12.12.2011 р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2011 р. у справі № 54/234, яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Енергобанк" до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго", визнано недійсним договір банківського вкладу (депозиту) № 6/08/В/91/07-08 від 13.05.2008 р., з відповідача на користь позивача стягнуто 17 873 833,81 грн. відсотків, господарським судом міста Києва видано наказ № 54/234.

27.01.2014 р. відповідач звернувся до господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2011 р. у справі № 54/234 на 6 місяців.

Обґрунтовуючи необхідність відстрочення виконання рішення суду на шість місяців, відповідач вказував, що він є державним комерційним підприємством з основним напрямком діяльності в електроенергетичній галузі з забезпечення надійного та ефективного функціонування об'єднаної енергетичної системи України, витрати на яку здійснюються згідно із затвердженим фінансовим планом. Відстрочення виконання рішення суду у даній справі надасть можливість протягом шести місяців в установленому законодавством порядку погодити та затвердити фінансовий план на 2014 рік, де передбачено витрати боржника на виконання судового рішення, що створить підстави для реального виконання рішення суду та усунення ризику настання негативних наслідків для роботи об'єднаної енергетичної системи України.

Місцевий господарський суд, при винесенні оскаржуваної ухвали про відстрочку виконання рішення господарського суду визнав вищевказані доводи заявника обґрунтованими.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач вдруге звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення, посилаючись при цьому, як підставу для відстрочення його виконання на ті ж самі доводи, які були зазначені при зверненні до суду з заявою вперше.

Вищий господарський суд України не може погодитися з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що призвели до незаконного скасування ухвали місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пленумом Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9 роз'ясно, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до Закону України "Про природні монополії" боржник є суб'єктом природної монополії у сфері передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами, а тому на нього покладені функції забезпечення ефективності функціонування ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Статтею 10 вищезазначеного закону встановлено, що суб'єкти природних монополій не можуть вчиняти дії, які приводять або можуть призвести до неможливості виробництва (реалізації) товарів, щодо яких здійснюється регулювання відповідно до Закону, або до заміни іх іншими товарами, не однаковими за споживчими характеристиками.

З матеріалів справи вбачається, що станом на сьогоднішній день проект фінансового плану проходить процедуру погодження в установленому законодавством порядку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції вірно зазначив, що на момент закінчення відстрочки, наданої відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 08.02.2013 р., підприємство не матиме затвердженого Кабінетом Міністрів України фінансового плану для здійснення погашення заборгованності згідно з чинним законодавством.

Крім того, з боржника протягом 2013 р. ВДВС було стягнуто на користь ПАТ "Енергобанк" частково грошові кошти та листом від 02.12.2013 р. боржник повідомив стягувача про часткове погашення зобов'язань ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" перед ПАТ "Енергобанк" по справі № 54/234 в розмірі 7 954 010,00 грн. шляхом зустрічного зарахування залишку боргу ПАТ "Енергобанк" перед ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго", який виник за рішенням суду від 12.03.2013 р. у справі № 910/911/13.

З урахуванням наведеного, касаційна інстанція вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанова Київського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду міста Києва - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119,11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2014 р. скасувати.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. у справі № 54/234 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Мирошниченко