Справа № 249/2086/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
12 червня 2014 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого-судді Нестеренко Є. В.
при секретарі Одьожній Т. В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача Казанцевої Л. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахтарськантрацит", третя особа - ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, визнання незаконним накази щодо звільнення та притягнення до дисциплінарної відповідальності -
В С Т А Н О В И В :
8.05.2014 року позивач звернувся з позовом до суду ДП "Шахтарськантрацит", третя особа - ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, визнання незаконним накази щодо звільнення та притягнення до дисциплінарної відповідальності посилаючись на те, що з 21.10.2009 року він перебував у трудових відносинах з підприємством відповідача, працював начальником зміни. Наказом № 175 від 10.04.2014 року він звільнений за п. 3 ст. 40 КЗпП України, начебто за систематичне невиконання обов'язків без поважних причин, покладених на нього трудовим договором. Позивач не згодин з вищезазначеним наказом. Позивач також вважає незаконними накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності №62/к від 5.02.2014 року та № 174/к від 09.04.2014 року. Позивач вважає що незаконним звільненням йому спричиненена моральна шкода. Позивач просить суд визнати незаконним накази директора відокремленому підрозділі "Шахтоуправління імені 17 партз'їзду" Державного підприємства Шахтарськантрацит № 62/к від 05.02.2014 року та № 174/к від 9.04.2014 року про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1, визнати незаконним наказ директора відокремленому підрозділі "Шахтоуправління імені 17 партз'їзду" Державного підприємства Шахтарськантрацит № 175 від 10.04.2014 року про звільнення ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України,поновити ОСОБА_1 на роботі в відокремленому підрозділі "Шахтоуправління імені 17 партз'їзду" Державного підприємства Шахтарськантрацит на посаду начальника зміни виробничої служби з 10 квітня 2014 року, стягнути з Державного підприємства Шахтарськантрацит на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.04.2014 року по 12.06.2014 року у сумі 13274 грн. 57 коп., стягнути з Державного підприємства Шахтарськантрацит на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги надали пояснення аналогічні викладеним у позові. Просили позов задовільнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що наказ про звільнення відповідає вимогам закону. Додатково пояснив, що з посадовою інструкцією позивач був ознайомлений, але вона втрачена на підприємстві.
Третя особа у судове засідання не з*явився, про час та місце розгляду справи повідомлений.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до трудової книжки позивача на підприємстві позивача він працював з 21.10.2009 року по 10.04.2014 року. Звільнений за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання своїх обов'язків покладених на нього трудовим договором, без поважних причин.
Відповідно до наказу № 62/к від 5.02.2014 року за час роботи у другу зміну 29.01.2014 року начальник зміни ОСОБА_1 жодного разу не вийшов на зв'язок з диспетчером шахти з метою повідомити про стан ведення гірничих робіт та дотримання ТБ у зв'язку з чим за недбале ставлення до своїх посадових обов'язків , начальнику зміни ОСОБА_1 оголошена догана.
Відповідно до наказу №174к від 9.04.2014 року в першу зміну 9.04.2014 року заступником директора по охороні праці була проведена перевірка гірничих робіт дільниці №2 на предмет дотримання ТБ. На час перевірки виявлено порушення паспорту кріплення в середній та нижній частині лави №1 пл.К2. Начальник зміни ОСОБА_1 , відвідавши гірничі виробітки , та зв'язавшись з диспетчером шахти, не повідомив про порушення паспорту кріплення. Він не прийняв жодних заходів для усунення цього порушення ТБ. У зв'яжу з чим доручено начальнику відділу кадрів підготувати подання на засідання профспілкового комітету про узгодження звільнення ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України, систематичне невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
Відповідно до виписки з протоколу засідання профспілкового комітету № 7 від 10.04.2014 року постановили надати згоду на звільнення за ч. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
Відповідно до наказу № 175к від 10.04.2014 року ОСОБА_1 звільнений за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання обов'язків без поважних причин, покладених на нього трудовим договором.
Розглядаючи позовні вимоги в частині визнання незаконними накази директора відокремленому підрозділі "Шахтоуправління імені 17 партз'їзду" Державного підприємства Шахтарськантрацит № 62/к від 05.02.2014 року та № 174/к від 9.04.2014 року про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
За порушення від 29.01.2014 року наслідком якого був наказ № 62/к від 05.02.2014 року позивач давав пояснення 29.01.2014 року, в наказі є підпис позивача про ознайомлення з наказом 5.02.2014 року , а тому тримісячний строк звернення до суду сплинув 6.05.2014 року , з позовом до суду позивач звернувся 8.05.2014 року. Заяви про поновлення строку звернення до суду позивачем не подано, поважних причин пропуску строку звернення до суду суд не вбачає. За таких підстав в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд погоджується з доводами позивача про незаконність наказу № 174/к від 9.04.2014 року про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 виходячи з наступного.
Відповідно до наказу №174к від 9.04.2014 року в першу зміну 9.04.2014 року заступником директора по охороні праці була проведена перевірка гірничих робіт дільниці №2 на предмет дотримання ТБ. На час перевірки виявлено порушення паспорту кріплення в середній та нижній частині лави №1 пл.К2. Начальник зміни ОСОБА_1 , відвідавши гірничі виробітки , та зв'язавшись з диспетчером шахти, не повідомив про порушення паспорту кріплення. Він не прийняв жодних заходів для усунення цього порушення ТБ. У зв'язку з чим доручено начальнику відділу кадрів підготувати подання на засідання профспілкового комітету про узгодження звільнення ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України, систематичне невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором.
Відповідачем не доведено, та не надано жодного належного та допустимого доказу про покладені на ОСОБА_1 обов'язків. Трудовий договір у письмовій формі не укладався, посадова інструкція з підписом ОСОБА_1 про ознайомлення відсутня. Таким чином висновок, що ОСОБА_1 систематичне не виконує обов'язки, покладені на нього трудовим договором не відповідає дійсності.
Суд погоджується з доводами позивача про незаконність наказу директора відокремленому підрозділі "Шахтоуправління імені 17 партз'їзду" Державного підприємства Шахтарськантрацит № 175 від 10.04.2014 року про звільнення ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
Тому при звільненні працівника з підстав, передбачених цією нормою закону, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.
Як убачається з копії наказу від 10 квітня 2014 р., позивача звільнено з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором .
У цьому випадку відповідач при застосуванні такого крайнього заходу, як звільнення, обмежився лише загальним посиланням на систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків та не врахував положення ч. 3 ст. 149 КЗпП, згідно з яким при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з'ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень.
Судом вище вже з'ясовано що відповідачем не доведено, та не надано жодного належного та допустимого доказу про покладені на ОСОБА_1 обов'язки. Трудовий договір у письмовій формі не укладався, посадова інструкція з підписом ОСОБА_1 про ознайомлення відсутня. Таким чином висновок, що ОСОБА_1 систематичне не виконує обов'язки, покладені на нього трудовим договором не відповідає дійсності.
Окрім цього суд зазначає, що відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.
Надана суду виписка з протоколу засідання профспілкового комітету від 10.04.2014 року на думку суду не є письмовим рішенням. Зокрема постанова профспілкового комітету викладена у виписці з протоколу засідання профспілкового комітету від 10.04.2014 року взагалі не містить прізвище працівника згоду на звільнення якого надано.
За таких підстав позовні вимоги в частині визнання незаконним наказу директора відокремленому підрозділі "Шахтоуправління імені 17 партз'їзду" Державного підприємства Шахтарськантрацит № 175 від 10.04.2014 року про звільнення ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України є законними та обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно довідки відповідача середньоденний заробіток позивача складає 311 грн. 23 коп.
Час вимушеного прогулу по день винесення судового рішення складає 41 дні, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 12760 грн. 43 коп. ( 41 день х 311,23 грн. ) без врахування обов'язкових платежів та зборів.
Оскільки незаконне звільнення позивача привело до порушення його законних прав, то у відповідності до ст. 237-1 КЗпП України з відповідача на його користь підлягає стягненню моральна шкода, яка з урахуванням вимог розумності та справедливості визначається судом у розмірі 2000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 40, 235, 237-1 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 р. "Про практику розгляду судами трудових спорів" , ст. ст. 3, 10, 15, 60, 79, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223 , 292 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства "Шахтарськантрацит", третя особа - ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, визнання незаконним накази щодо звільнення та притягнення до дисциплінарної відповідальності - задовольнити частково.
Визнати незаконним наказ директора відокремленому підрозділі "Шахтоуправління імені 17 партз'їзду" Державного підприємства Шахтарськантрацит № 174/к від 9.04.2014 року про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1.
Визнати незаконним наказ директора відокремленому підрозділі "Шахтоуправління імені 17 партз'їзду" Державного підприємства Шахтарськантрацит № 175 від 10.04.2014 року про звільнення ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Поновити ОСОБА_1 на роботі в відокремленому підрозділі "Шахтоуправління імені 17 партз'їзду" Державного підприємства Шахтарськантрацит на посаду начальника зміни виробничої служби з 10 квітня 2014 року.
Стягнути з Державного підприємства Шахтарськантрацит на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.04.2014 року по 12.06.2014 року у сумі 12760 грн. 43 коп. без врахування обов'язкових платежів та зборів.
Стягнути з Державного підприємства Шахтарськантрацит на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.
В інший частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства Шахтарськантрацит на користь держави судовий збір 243 грн. 60 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий Нестеренко Є. В.