Справа № 249/1067/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03 червня 2014 р. м.Шахтарськ
Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
при секретарі Грузновій О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шахтарського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди,
встановив:
Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01.07.2010 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ДАЕWОО Lanоs, номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по дорозі «Кременівка-Ялта», порушив вимоги Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди. Вироком Володарського районного суду Донецької області від 20.12.2010 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Зазначила, що діями відповідача їй завдано матеріальну шкоду. Внаслідок ДТП позивачка довгий час знаходилась на стаціонарному та амбулаторному лікуванні. Витрати на лікування за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року відповідач відшкодував добровільно. В подальшому позивач потребувала лікування і тому неодноразово знаходилась на стаціонарному та амбулаторному лікуванні. З 26.10.2011 року висновком МСЄК позивачці була встановлена 3 група інвалідності безстроково, встановлені обмеження у виконанні роботи, а також обов'язкове лікування. Витрати на лікування позивача за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року складають 6955,55 грн., витрати на лікування за 2013 рік складають 4580,80 грн. Неодноразово у 2013 році і 2014 році позивачка зверталась до відповідача с заявами про відшкодування шкоди, але до теперішнього часу відповіді не отримала. Тому вимушена звертатися до суду. З урахуванням збільшених позовних вимог просила стягнути з відповідача відшкодування витрат на лікування у розмірі 11 536,35 грн.
Позивач не з'явилась в судове засідання, надала заяву слухати справу без її участі.
Відповідач Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» не направив свого представника в судове засідання, надав письмові заперечення, де вказав, що позовні вимоги не визнає бо відсутній предмет спору - 01.11.2011 року страхова компанія виплатила на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 20 983,98 грн., а також просив про застосування строку позовної давнини. Просив відмовити у задоволенні позову.
Третя особа, ОСОБА_2, не з'явився в судове засідання, був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, заяви про розгляд справи за його відсутністю не надав.
Судом, в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих особами доказів, встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
01 липня 2010 року водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем ДАЕWОО Lanоs, номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по дорозі «Кременівка-Ялта», порушив вимоги Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Вироком Володарського районного суду Донецької області від 20.12.2010 року ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набуло законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Між ОСОБА_2 та СТ з ДВ «Гарантія» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який був чинним на момент ДТП (Поліс № ВЕ/ 5521394). Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, складає 51 000 грн.
З виписок з амбулаторної картки вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року багаторазово знаходилась на стаціонарному та амбулаторному лікуванні з приводу наслідків ДТП.
З чеків на придбання медикаментів вбачається, що позивач в період 2011-2013 років купувала ліки, призначені їй для лікування.
Згідно довідки МСЕК № 403255 від 26.10.2010 року позивачці встановлена 2 група інвалідності у зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної травми від 01.07.2010 року, встановлені обмеження при виконанні роботи, диспансерний нагляд медичних спеціалістів. Дата переогляду 26.10.2011 року.
Згідно довідки МСЕК № 059825 від 26.10.2011 року позивачці встановлена 3 група інвалідності у зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної травми від 01.07.2010 року, встановлені обмеження при виконанні роботи, диспансерний нагляд медичних спеціалістів. Інвалідність встановлена безстроково.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно пункту 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, то відповідальність за відшкодування матеріальної шкоди в такому випадку в межах лімітів відповідальності має нести Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія».
Позивачкою надані докази того, що внаслідок ДТП їй спричинена матеріальна шкода,а саме виписки з амбулаторної картки про призначення ліків за період 2011-2013 років та чеки на придбання ліків на суму 11536,35 грн.
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача про те, що позивач писала заяву про відсутність претензій до страхової компанії, бо відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі. Також суд не може застосувати строк позовної давнини з огляду на вимоги ст. 268 ЦК України, відповідно до якої позовна давність не поширюється на спірні правовідносини.
На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий сбір у розмірі 229,4 грн.
На підставі ст.ст. 1166, 1194 ЦК України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-1У від 01.07.2004 року, керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», третя особа ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 11 536,35 грн. (одинадцять тисяч пя'тсот тридцять шість грн. 35 коп).
Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь держави судовий збір у розмірі 229,4 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.М.Вірченко