Справа № 249/1566/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 червня 2014 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

судді Вірченко О.М.

при секретарі Грузновій О.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши в заочному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шахтарська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Комерційний банк «Надра» про встановлення кредитного договору нікчемним,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Комерційний банк «Надра про визнання договору нікчемним, мотивуючи свої вимоги наступним. 14.07.2005 року Кіровським міським судом винесено обвинувальний вирок відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.366 КК України - підробка документів, зокрема по епізоду 5 квітня 2004 року, коли останній вніс неправдиві відомості у товарний чек про первісний внесок в сумі 850 грн. позивачем за придбані меблі, що стало підставою для видачі кредиту. Посилаючись на те, що кредитний договір позивачем не підписаний, ніякої передплати ним не вносилось, а тому істотних умов для укладання договору не було, на підставі ч.3 ст.61 ЦПК України, ч.1,2 ст.638 ЦК України, просив визнати вищевказаний договір нікчемним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. про причини неявки суд не сповістив, клопотань про розгляд справи в його відсутності не надав.

Судом, на підставі наявних у справі доказів, пояснень представника позивача, встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Вироком Кіровського міського суду Донецької області 14.07.2005 року ОСОБА_3 визнано винним за ч.2 ст.366 КК України і призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавлення права займати будь-які посади. пов'язані з виконанням адміністративно-господарських і організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 роки, в силу ст.75 КК України звільнено від покарання з іспитовим строком на 3 роки.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві.

Частиною 1,2 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Належною формою кредитного договору є письмова форма, про що вказано у ч.1 п.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», пункті 2 ч.1 ст.208 ЦК України, ст.1055 ЦК України. При цьому відповідно до вимог пунктів 1,2 ст.207 ЦК України, якщо зміст кредитного договору зафіксований у кількох документах, всі вони повинні бути підписані сторонами.

Власного підпису ОСОБА_2 під кредитним договором від 9 квітня 2004 року немає.

Приписами ч.3 ст.61 ЦПК встановлено, що вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вироком суду встановлено та доведено, що позивач послугами ТОВ «Спец-Рем» не користався, товари не купував та гроші частково за товари не вносив, отже кредиту на товар від банку «Надра» не отримував, правовідносини між сторонами не існують.

У абз.3 п.14 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що є неукладеним (не відбувся) договір, якщо сторони в належній формі не досягли згоди хоча б з однієї його істотної умови або зміст яких неможливо встановити, виходячи з норм чинного законодавства.

У абз. 3 п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» (далі - Постанова) роз'яснено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення.

Від встановлення даного факту залежить припинення обов'язку позивача, як боржника за кредитним договором, якого він не підписував. Також метою встановлення факту є виключення ОСОБА_2 з «чорного» списку боржників в банківських установах для отримання в подальшому банківських кредитів від свого імені.

У абз.2 п.5 Постанови роз'яснено, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що кредитний договір, в якому підпис не належить особі, яка його укладала - є нікчемним, тому є всі підстави для задоволення позову.

В абз. 2 п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України N 5 від 12.04.96 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз'яснено, що оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Враховуючи той факт, що кредитний договір від 9 квітня 2004 року позивачем не підписано, ніякої передплати за начебто куплений ним товар у розмірі 850 грн. він не вносив, що підтверджується вироком суду, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 638 ч.1,2 ЦК України, ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 61, 88, 208, 212-215. 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ПАТ «Комерційний банк «Надра» про встановлення кредитного договору нікчемним задовольнити.

Визнати кредитний договір №201/2004/980\ЦПК/564 від 09.04.2004 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» в особі заступника директора філії ВАТ КБ «Надра» Донецьке регіональне управління ОСОБА_4, та ОСОБА_2 нікчемним.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано до Шахтарського міськрайонного Донецької області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: