АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/448/14 Справа № 199/10901/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Щербина-Почтовик І. В. Доповідач - Дігтярь Н.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Дігтярь Н.В.

суддів - Руських К.Г., Слоквенко Г.П.

при секретарі - Дерев'янко І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровськ кримінальне провадження №12013040650003315 за апеляційними скаргами старшого прокурора прокуратури м.Дніпропетровська Решетки Д.О. та захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 29 січня 2014 року щодо

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м.Верхньодніпровськ

Дніпропетровської області,

проживаючого за адресою АДРЕСА_1,

якого визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст. 263-1 КК України,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженця м.Дніпропетровськ,

проживаючого за адресою АДРЕСА_2,

якого визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст. 263-1 КК України,

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_6,

уродженця м.Дніпропетровськ,

проживаючого за адресою АДРЕСА_3,

якого визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчинені злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.263-1 КК України,

за участю прокурора - Грамма О.А.

захисників - ОСОБА_7, ОСОБА_3

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Старшим прокурором прокуратури м.Дніпропетровська Решетка Д.О. та захисником ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 принесені апеляційні скарги на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 29 січня 2014 року щодо обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 29 січня 2014 ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за ч.2 ст.263-1КК України на 5 років позбавлення волі; за ч.1 ст.263 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі;

ОСОБА_5 за ч.2 ст.263-1КК України на 5 років позбавлення волі; за ч.1 ст.263 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. На підставі п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України покладено відповідні обов'язки;

ОСОБА_6 за ч.5 ст.27, ч.2 ст.263-1КК України на 5 років позбавлення. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. На підставі п. 2,3,4 ч. 1 ст. 76 КК України на ОСОБА_6 покладені відповідні обов'язки.

В апеляційній скарзі старший прокурор прокуратури м.Дніпропетровська Решетка Д.О. просить вирок суду змінити і постановити свій вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді 4 років позбавлення волі; за ч.2 ст.263-1 КК України 6 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно призначити покарання - 6 років позбавлення волі; ОСОБА_5 призначити покарання за ч.2 ст.263-1КК України, з застосуванням ст.69 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч.1 ст.263 КК України, з застосуванням ст.69 КК України у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань остаточно призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі; ОСОБА_6 призначити покарання за ч.5 ст.27 ч.2 ст.263-1 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 років позбавлення волі. В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги прокурор вказує, що обвинувачені скоїли злочини, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими, обвинуваченими в судовому засіданні не надано доказів щирого каяття та усвідомлення суспільної небезпеки їхніх дій, а визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину можливо розцінювати як спосіб уникнути законного покарання, також у вироку суду не зазначено у чому полягає щире каяття обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади в результаті вживання алкоголю. Синдром залежності», а знаходження на утриманні в обвинувачених малолітніх дітей та дружини інваліда 2 групи не завадило їм скоїти тяжкі злочини, пов'язані з виготовленням зброї та боєприпасів. У зв'язку з чим застосування занадто м'яких покарань судом на думку прокурора є безпідставними та необґрунтованими.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 просить вирок в частині призначеного ОСОБА_4 покарання змінити, застосувати до останнього ст.75 КК України, звільнити його від відбування покарання з іспитовим строком, оскільки призначене покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого, який визнав свою вину та щиро розкаявся.

05 червня 2014 року захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 змінив апеляційну скаргу, просить вирок суду відносно обвинуваченого ОСОБА_4 скасувати та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції, з підстав порушення норм кримінального процесуального законодавства, невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також неповнотою судового розгляду.

Вказує про те, що начальник сектору УКР ГУМВС України в Дніпропетровській області Лагутенков Д.А., який керував оперативним супроводом вказаного кримінального провадження від самого його початку, ще 17.11.2012 року звертався з рапортом до слідчого СВ Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Черненко Д.Ю., в якому повідомив про наявність ознак злочину в діях ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_5 (а.п. 79-81, т. 1). В свою чергу, слідчий СВ Жовтневого РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Черненко Д.Ю. у своєму дорученні оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій вказує на те, що в ході проведених заходів було встановлено, що безпосередньо ОСОБА_4 надає інформацію про наявну для продажу зброю (а.п.65-66, т.1). Відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, відносно ОСОБА_4 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2013 року, отже всі негласні слідчі (розшукові) дії починаючи з листопада 2012 року і до 12.06.2013 року здійснені відносно ОСОБА_4, були здійснені з грубим порушенням норм КПК України, відповідно до ч. З ст. 17 КПК України, підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Також, під час судового розгляду ОСОБА_4 08.01.2014 року та 10.01.2014 року заявлялись клопотання, однак судом першої інстанції вони були проігноровані та не розглядались. В зв'язку з тим, що судом першої інстанції не постановлялось жодних ухвал стосовно розгляду клопотань ОСОБА_4, він був позбавлений можливості заявляти такі клопотання повторно, а в разі відмови в задоволенні вказаних клопотань, позбавлений можливості оскаржити такі ухвали в апеляційній інстанції. Вважає, що в порушення ст. 184 КПК України, прокурор звернувся до суду з усним клопотанням про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу, без посилання на матеріали, які обґрунтовують його подальше тримання під вартою, та про таке клопотання ОСОБА_4 дізнався безпосередньо під час розгляду клопотання в суді. Зазначає, що судом першої інстанції неупереджено за відсутності будь-яких клопотань з боку сторони обвинувачення про залишення без змін запобіжного заходу, обраного стосовно ОСОБА_4, суд фактично перебрав на себе обов'язки прокурора і самостійно, без з'ясування обставин і будь-якого мотивування, визначив необхідність подальшого позбавлення свободи ОСОБА_4 Також захисник посилається на порушення права обвинуваченого на приватну власність, оскільки слідчий, прокурор повинні були звернутись до суду з клопотанням про арешт майна ОСОБА_4 12.06.2013 року, однак такі дії вчинені не були, чим грубо порушено норми кримінального процесуального законодавства, що є підставою для визнання доказів недопустимими.

Також судом першої інстанції при вирішенні питання стосовно подальшої долі речових доказів, а саме їх знищенні, грубо порушено положення ст. 100 КПК України. Вказує проте, що при постановленні вироку суд посилався на показання свідка ОСОБА_15, який показав, що у 2012 році він продав ОСОБА_4 два макети пістолетів ТТ, однак в матеріалах провадженні відсутній протокол впізнання ОСОБА_15 даних макетів, експертиза щодо яких також не проводилась; також вважає, що судом не враховано те, що свідок ОСОБА_16 не знається на зброї.

За обставин, встановлених судом і детально наведених у вироку, у лютому-березні 2013 року (більш точного часу, в ході слідства встановити не надалося можливим) реалізуючи раніше виниклий умисел, направлений на виготовлення вогнепальної зброї, шляхом переробки саморобним способом макетів масо-габаритних різноманітної вогнепальної зброї, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, погодили технічні параметри та умови зброї, намір виготовити яку мали, та приступили до пошуку макетів масо-габаритних пістолету системи Токарєва зразку 1933 року «ТТ».

На початку березня 2013 року ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 перебуваючи на території автомобільної парковки, автомобільного вокзалу м.Дніпропетровська, розташованого за адресою м.Дніпропетровськ, вул.Курчатова, 10 придбали у ОСОБА_15 макет масо-габаритного пістолету конструкції Токарєва зразку 1933 року «ТТ» № НОМЕР_1 1937 р.в. за 4500 грн. за рахунок власних коштів ОСОБА_5

Крім того, у березні 2013 року ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, вступивши на шлях скоєння кримінальних правопорушень повторно, приступили до пошуку макету масо-габаритного револьверу системи «Наган» зразка 1895 р.в., для чого на початку квітня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до свого знайомого ОСОБА_6, який, в свою чергу, на виконання прохання ОСОБА_4, засобом всесвітньої мережі «Інтернет», а саме ресурсу «www.board.com.ua» 04.04.2013 року придбав у ОСОБА_17, та 05.04.2013 року отримав сигнальний револьвер «Блеф» № НОМЕР_2 виробництва Російської Федерації, який виготовляється з револьверу системи «Наган» зразку 1895 р.в. шляхом його часткової деактивації, який передав ОСОБА_4 для переробки під вогнепальну зброю.

ОСОБА_4 у першій декаді квітня привіз за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2, вищезазначений сигнальний револьвер «Блеф» № НОМЕР_2 та мілкоколіберну (5,6 мм.) гвинтівку «ТОЗ-8» у технічно-несправному стані для використання її стволу при переробці вищезазначеної зброї, де ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 на виготовлення вогнепальної зброї, використовуючи підручній слюсарний інструмент, розмітив ствол гвинтівки «ТОЗ-8», та нарізав три заготовки стволів, після чого у першій декаді квітня, перебуваючи у гаражі знайомого ОСОБА_4 - ОСОБА_13 АДРЕСА_4, обробили заготовки стволів, після чого ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, у другій декаді квітня перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_2, використовуючи виготовлені разом з ОСОБА_4 ствол та втулки, здійснив зборку, налаштування та випробовування вогнепальної зброї - револьверу № НОМЕР_2, який згідно висновку судового експерта від 07.08.2013 р. № 70/07-645 являється короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю та придатний до проведення пострілів 5,6мм патронами кільцевого запалення.

З метою подальшого збуту вогнепальної зброї та матеріального збагачення, у другій декаді квітня 2013 року ОСОБА_4 повторно звернувся за допомогою у пошуку необхідного макету масо-габаритного револьверу системи «Наган» зразка 1895 р.в. у всесвітній мережі «Інтернет» до ОСОБА_6, який засобом всесвітньої мережі «Інтернет», у третій декаді квітня (більш точного часу, в ході слідства встановити не надалося можливим) придбав макет масо-габаритний 7,62мм револьверу системи «Наган» зразку 1895 р.в. № НОМЕР_3, та передав ОСОБА_5 для переробки під вогнепальну зброю, після чого ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, діючи повторно, у третій декаді квітня, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2, використовуючи підручній слюсарний інструмент та фрагмент центрованого пруту, виготовив заготовку ствола, після чого, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 перебуваючи у гаражі знайомого ОСОБА_4 - ОСОБА_13 АДРЕСА_4, шляхом обробки на токарному станку, що належить ОСОБА_4, заготовки ствола, виготовили ствол та виточили, таким чином виготовили втулки для зменшення внутрішнього діаметру отвору для патрона в барабані револьверу. ОСОБА_5 за місцем свого проживання по АДРЕСА_2, здійснив зборку, налаштування та випробовування вогнепальної зброї - револьверу № НОМЕР_3, який згідно висновку судового експерта від 07.08.2013 р. № 70/07-645 являється короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю та придатний до проведення пострілів 5,6мм патронами кільцевого запалення.

Продовжуючи протиправну діяльність, повторно ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, в середині квітня 2013 року звернувся до ОСОБА_6 за допомогою у відшукуванні засобом всесвітньої мережі «Інтернет» макетів масо-габаритних пістолетів конструкції Токарєва зразку 1933 року «ТТ».

ОСОБА_6 на виконання прохання ОСОБА_4, засобом всесвітньої мережі «Інтернет придбав ствол від танкового кулемета калібру 7,62 мм., який передав ОСОБА_4 для виготовлення вогнепальної зброї. ОСОБА_4 у третій декаді квітня 2013 року привіз за місцем проживання ОСОБА_5 АДРЕСА_2, вищезазначений ствол від танкового кулемета калібру 7,62 мм., з якого ОСОБА_5, використовуючи підручній слюсарний інструмент, виготовив три заготовки для стволів - два для стволів пістолетів конструкції Токарєва зразку 1933 року «ТТ», та один для револьверу системи Наган зразку 1895 р.в.

Для потреби у зменшенні зовнішнього діаметру заготовок з 40 мм. до 16,3 мм.,дя подальшого виготовлення вогнепальної зброї, 27 квітня 2013 року близько 09 години 00 хвилин в гаражі ОСОБА_13 АДРЕСА_4, ОСОБА_16 на виконання усної домовленості між ним та ОСОБА_6 за допомогою наданого в його розпорядження токарного станку, належного ОСОБА_4, зменшив зовнішній діаметр наданий йому заготовок з 40 мм. до 16,3 мм., за що отримав матеріальну винагороду у розмірі 400 грн.

ОСОБА_5, діючи повторно, 28 квітня 2013 року, перебуваючи за місцем свого мешкання в АДРЕСА_2, використовуючи деактивовані стволи, з придбаних для виготовлення вогнепальної зброї макетів пістолетів конструкції Токарєва зразку 1933 року «ТТ», зрізав з них серьгі, після чого виконав їх підгонку до нових, боєздатних, стволів, та за допомогою ОСОБА_11 виготовили три стволи (для пістолетів конструкції Токарєва зразку 1933 року «ТТ», один для револьверу системи Наган зразку 1895 р.в.) для подальшого використання при виготовленні вогнепальної зброї.

У першій декаді травня ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи повторно, перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_5 по АДРЕСА_2, використовуючи макети масо-габаритні пістолетів конструкції Токарєва зразку 1933 року «ТТ» придбані раніше у ОСОБА_15, використовуючи виготовлені за допомогою ОСОБА_16 та ОСОБА_11 стволи, відновлені за допомогою ОСОБА_11 затвори до зазначених пістолетів, здійснили зборку та налаштування двох одиниць вогнепальної зброї - пістолетів конструкції Токарєва зразку 1933 року «ТТ» № НОМЕР_1 1937 р.в. та № НОМЕР_4 1945 р.в., які згідно висновку судового експерта від 07.08.2013 р. № 70/07-645 являються нестандартною нарізною вогнепальною зброєю та придатні для проведення пострілів 7,62мм пістолетними патронами до пістолетів конструкції Токарева зразку 1930/33рр (ТТ).

У першій декаді червня ОСОБА_4 та ОСОБА_5, реалізуючи раніше виниклий умисел, направлений на виготовлення бойових припасів - патронів калібру 7,62 мм. призначених для здійснення пострілів з пістолету системи Токарєва зразка 1933 р. «ТТ», перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2, використовуючи заздалегідь заготовлені ОСОБА_4 прес для запресування кулі у гільзу, куль, гільз споряджених капсулями, виготовили 200 патронів калібру 7,62 мм. призначених для здійснення пострілів з пістолету системи Токарєва зразка 1933 р. «ТТ», які згідно висновку судового експерта від 01.07.2013 р. № 61/07-294 являються 7,62x25мм пістолетними патронами, споряджені саморобним способом з використанням гільз та куль виготовлених на заводському обладнані, та є бойовими припасами придатними до стрільби.

Крім того, ОСОБА_5 діючи умисно, маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами, залишив при собі, випадково передані йому разом з рушницею надану для проведення її обслуговування тобто чистки та змащування ОСОБА_18, 34 патрона калібру 22 WMR, які став зберігати за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу до 11.06.2013 року, коли в період з 18.30 по 20.45 працівниками міліції було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2, під час якого були виявлені та вилучені 34 патрона калібру 22 WMR, які згідно висновку експерта від 01 серпня 2013 року № 67/07-358, являються патронами іноземного виробництва, калібру 22WMR (Winchester Magnum Rimfire), (5,6мм), кільцевого запалення, та відносяться до категорії бойових припасів і призначені для стрільби з мисливської нарізної вогнепальної зброї калібру .22WMR (5,6мм), які ОСОБА_5 зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_4 діючи умисно, маючи умисел на незаконне поводження з бойовими припасами, 11.06.2013 року о 14:56 годині перебуваючи поблизу дачного кооперативу «Золотий Ренет» у м.Дніпропетровську збув ОСОБА_19 1 патрон калібру 7,62х25 з металу жовтого кольору з маркіровкою з боку капсуля S&B 7.62x25, який, згідно висновку судового експерта від 02 вересня 2013 року № 70/07-726 являється бойовим припасом придатним до стрільби.

Крім того ОСОБА_4, діючи умисно, маючи умисел на незаконне поводження з вогнепальною зброєю, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, в період квітень травень 2013 року діючи повторно, разом з ОСОБА_4 виготовив вогнепальну зброю - револьвер № НОМЕР_2, револьвер № НОМЕР_3. пістолет № НОМЕР_1, пістолет № НОМЕР_4 1945 р.в., які без передбаченого законом дозволу, зберігаючи при собі, переніс до гаражу АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_20 та використовувався ОСОБА_4 у власних особистих потребах, де продовжив зберігати без передбаченого законом дозволу до 11.06.2013 року.

Крім того ОСОБА_4, діючи умисно, маючи умисел на незаконне поводження з вогнепальною зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, у невстановлений слідством час та при невстановлених обставинах, з метою колекціонування та власного використання, незаконного виготовлення бойових припасів, незаконно, без передбаченого законом дозволу, придбав вогнепальну зброю: пістолет НОМЕР_5 1939 р.в.; револьвер без номеру; пістолет № НОМЕР_6; револьвер № НОМЕР_7; рушницю моделі «ІЖ-56-3» «Білка», бойові припаси, а саме: 27 патронів калібру 7,62 мм; 10 патронів калібру 9мм; 23 патрона калібру .22 WMR; 17 патронів калібру .22 LR; 2 патрони калібру 5,6 мм., та вибухові речовини, а саме: димний порох, бездимній порох та суміш димного та бездимного пороху, які без передбаченого законом дозволу зберігаючи при собі переніс до гаражу АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_20 та використовувався ОСОБА_4 у власних особистих потребах, де продовжив зберігати без передбаченого законом дозволу до 11.06.2013 року.

11.06.2013 року в період з 20.50 по 00.10 в ході обшуку гаражу АДРЕСА_5, що належить ОСОБА_20 та використовувався ОСОБА_4 у власних особистих потребах, було виявлено та вилучено: револьвер № НОМЕР_3, револьвер № НОМЕР_2, які згідно висновку судового експерта від 07.08.2013 р. № 70/07-645 являються короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю та придатні до проведення пострілів 5,6мм патронами кільцевого запалення; пістолет № НОМЕР_1 1937 р. в., пістолет № НОМЕР_4 1945 р. в, пістолет № НОМЕР_5 1939 р. в які згідно висновку судового експерта являються нестандартною нарізною вогнепальною зброєю та придатні для проведення пострілів 7,62мм пістолетними патронами до пістолетів конструкції Токарева зразку 1930/33рр (ТТ); револьвер без номеру - згідно висновку експерта являється короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю та придатний до проведення пострілів 9мм пістолетними патронами до пістолету ПМ; пістолет №НОМЕР_6, являється короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю та придатний до проведення пострілів 5,45мм пістолетними патронами МПЦ; револьвер № НОМЕР_7, являється 9мм револьвером, переробленим саморобним способом, та відноситься до категорії нестандартної ручної короткоствольної гладкоствольної вогнепальної зброї та придатний до проведення пострілів; мисливська двоствольна комбінована рушниця моделі «ІЖ-56-3» «Білка» № НОМЕР_8 калібру 5.6/28 1958 р. в., згідно висновку експерта від 23.08.2013 № 61/07-302 є мисливською нарізною вогнепальною зброєю з саморобним скороченням стволів до остаткової довжини 428 мм. та 410 мм. та є придатною для проведення пострілів з двох стволів; 538 (п'ятсот тридцять вісім) патронів, які згідно висновку судового експерта від 01.07.2013 року № 61/07-294, являються 7,62x25мм пістолетними патронами, споряджені саморобним способом з використанням гільз та куль виготовлених на заводському обладнані та які є бойовими припасами та призначені для стрільби; 27 патронів калібру 7,62 мм. які згідно висновку експерта від 01.08.2013 р. № 67/07-362 являються бойовими припасами, та придатні до стрільби; 10 патронів калібру 9мм. які згідно висновку експерта від 01.08.2013 р. № 67/07-362 являються бойовими припасами, та придатні до стрільби; 23 патрона калібру .22 WMR які згідно висновку експерта від 01.08.2013 р. № 67/07-362 являються бойовими припасами;17 патронів калібру .22 LR які згідно висновку експерта від 05.08.2013 р. № 66/07-112 є бойовими припасами;2 патрони калібру 5,6 мм. які згідно висновку експерта від 05.08.2013 р. № 66/07-112 є бойовими припасами придатними до стрільби; речовина яка згідно висновку експерта від 15.07.2013 р. № 70/26/23-71 є метальною вибуховою речовиною - димним порохом, здатною до вибухового перетворення у вигляді горіння в повному обсязі; речовина яка згідно висновку експерта від 15.07.2013 р. № 70/26/23-71 є метальною вибуховою речовиною - нітроцелюлозним (бездимним) порохом, здатною до вибухового перетворення у вигляді горіння в повному обсязі; 8 металевих банок з речовинами які згідно висновку експерта від 14.07.2013 р. № 70/26/23-69 є метальними вибуховими речовинами - нітроцелюлозними (бездимними) порохами, здатними до вибухового перетворення у вигляді горіння в повному обсязі речовина яка згідно висновку експерта від 14.07.2013 р. № 70/26/23-69 є суміщу вибухових речовин - нітроцелюлозного (бездимнимого) та димного пороху, здатна до вибухового перетворення у вигляді горіння в повному обсязі, які ОСОБА_4 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Заслухавши доповідь судді, промову прокурора Грамма О.А., яка підтримала доводи апеляційної скарги прокурора Решетки О. та заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_4, які підтримали доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_3, просили вирок суду скасувати з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства, призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції, та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора

обвинуваченого ОСОБА_6, який заперечував проти доводів апеляційної скарги прокурора, вважає вирок суду законним та обґрунтованим,

захисника ОСОБА_7, яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, заперечувала проти задоволення апеляційних скарг прокурора та адвоката ОСОБА_3, вирок суду вважала законним, а призначене покарання справедливим,

обвинуваченого ОСОБА_5, який просив залишити вирок суду без змін, а апеляцію прокурора без задоволення,

в судових дебатах учасники підтримали такі ж позиції,

в останньому слові обвинувачений ОСОБА_4 просив вирок суду скасувати, направити справу на новий судовий розгляду, а обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 просили вирок суду залишити без мін,

вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника та прокурора задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: 1) неповнота судового розгляду; 2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; 3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, порушено питання про скасування вироку суду відносно обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та призначення нового розгляду у суді першої інстанції з підстав порушення норм кримінального процесуального законодавства через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також неповноту судового розгляду.

При розгляді апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 колегія суддів виходить із фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судом першої інстанції.

Як видно з вироку, суд перевірив обґрунтованість пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та дав відповідну оцінку доказам у кримінальному провадженні.

Вина ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, яким була дана належна оцінка.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу обвинувачення, визнаного доведеним, показання свідків ОСОБА_21, ОСОБА_15, ОСОБА_22, ОСОБА_16, ОСОБА_19, допитаного з дотриманням вимог ст.336 КПК України). Підстав сумніватися в об'єктивності показань допитаних осіб судом не встановлено, дані показання повністю узгоджуються між собою та підтверджуються, крім того, показаннями обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також даними, що містяться в письмових доказах по кримінальному провадженні, чим заперечуються доводи апеляційної скарги захисника щодо невідповідності показань свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 фактичним обставинам.

Зокрема, вина ОСОБА_4 підтверджується даними, що містяться в даних протоколу огляду речей від 06.12.2012 року про виявлення та вилучення CD-R PLEOMAX № 20010K 0022-52-9137begin_of_the_skype_highlighting 0022-52-9137 end_of_the_skype_highlighting на якому міститься інформація трафіка з'єднань абонентів мобільної мережі зазначена (т.1 а.с.67-69), в даних протоколу огляду речей від 06.12.2012 року, під час огляду було виявлено та вилучено DVD-R диск «Verbatim» № РАРМ37РЕ092241992 (т.1 а.с.70-71), даних протоколу обшуку від 11.06.2013 року у гаражі АДРЕСА_5, в ході якого було виявлено зброя, патрони, слюсарні інструменти, токарний станок (т.1 а.с.194-200), даних протоколу обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 від 11.06.2013 року за адресою АДРЕСА_1, де під час обшуку було виявлено зброю, патрони (т.1 а.с.209-216), даних протоколу обшуку від 11.06.2013 року за місцем мешкання ОСОБА_5 у АДРЕСА_2, під час якого було виявлено та вилучено заготовка саморобного пістолета, 34 патрони, номерні «керна», 3 кобури (т.1 а.с.223-226), даних протоколу обшуку від 11.06.2013 року за місцем проживання ОСОБА_6 а адресою АДРЕСА_3, під час якого було виявлено зброю та патрони (т.1 а.с.238-244), даних протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 17.05.2013 року за абонентом «Київстар» НОМЕР_9 та за номером ІМЕЙ НОМЕР_10 який належить ОСОБА_4 (т.2 а.с.2-33), даних протоколу про результати аудіо- відео контролю особи ОСОБА_4 від 12.06.2013 року (на підставі ухвали №2189 т слідчого судді апеляційного суду від 10.06.2013 (т.2 а.с.35-38), даних протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 13.06.2013 року за абонентом «Київстар» НОМЕР_9 та за номером ІМЕЙ НОМЕР_10 який належить ОСОБА_4(т.2 а.с.39-80), даних протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 16.04.2013 року за ОСОБА_4 (т.2 а.с.83-85), даних протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 16.04.2013 року за абонентом «Київстар» НОМЕР_9 та за номером ІМЕЙ НОМЕР_10 який належить ОСОБА_4 (т.2 а.с.86-151), даних протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 16.02.2012 року за абонентом «Київстар» НОМЕР_9 який належить ОСОБА_4 (а.с.153-296) , даних протоколу пред'явлення ОСОБА_5 особи ОСОБА_6 для впізнання за фотознімками 05.08.2013 року (т.4 а.с.80-82), протоколу пред'явлення ОСОБА_16 для впізнання за фотознімками 14.08.2013 року, відповідно до якого впізнав на фото № 2 ОСОБА_4 (т.4 а.с.116-118), протоколу пред'явлення, в ході якого ОСОБА_16 впізнав на фото № 3 ОСОБА_5 (т.4 а.с.119-121).

Даних висновків експертиз стосовно виявленої та вилученої у обвинувачених вогнепальної зброї та бойових припасів: № 70/07-645 від 07.08.2013 року (т.3 а.с.28-55), №61/07-294 від 01.07.2013 року (т.3 а.с.59-63), № 70/26/23-71 від 15.07.2013 року (т.3 а.с.72-78), № 70/26/23-69 від 14.07.2013 року (т.3 а.с.82-99), № 70/26-66 від 02.07.2013 року (т.3 а.с.105-108), № 70/26-70 від 15.07.2013 року (т.3 а.с.113-116), № 70/07-539 від 29.08.2013 року, (т.3 а.с.122-129), 66/07-111 від 01.08.2013 року (т.3 а.с.133-137), № 67/07-358 від 01.08.2013 року (т.3 а.с.141-143), № 67/07-362 від 10.08.2013 року (т.3 а.с.147-150), № 66/07-112 від 05.08.2013 року(т.3 а.с.154-164), № 61/07-302 від 23.08.2013 року (т.3 а.с.168-180), №61/07-304 від 18.07.2013 року (т.3 а.с.187-193), № 70/07-721 від 30.08.2013 року (т.3 а.с.209-211), № 70/07-528 від 29.08.2013 року (т.3 а.с.215-222), № 70/07-726 від 02.09.2013 року (т.3 а.с.227-229) та іншими речовими доказами по справі.

За встановлених судом першої інстанції фактичних обставин дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263, ч.2 ст.263-1 КК України. Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам ст.374 КПК України.

Доводи апеляційної скарги захисника про порушення норм кримінального процесуального законодавства під час проведення досудового розслідування, оскільки відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_4 було внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 червня 2013 року, а негласні слідчі (розшукові) дії відносно ОСОБА_4 здійснювалися з листопада 2012 року по 12 червня 2013 року, тому докази, отримані в цей період, та прийняті судо, є недопустимими - безпідставні.

Так, досудове розслідування, проводилися в межах кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 28 листопада 2012 року за ознаками ч.1 ст.263, ч.3 ст.264 КК України, з якого в подальшому було виділено матеріали відносно ОСОБА_4 відповідно вимог ст.217 КПК України. Тому відсутні підстави для ствердження про здійснення досудового розслідування відносно ОСОБА_4 до внесення відомостей до реєстру.

Не обґрунтовані доводи апеляційної скарги захисника щодо невідповідності вимогам закону ухвал, постановлених слідчими суддями Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01.12.2012 року, відповідно до яких надано дозвіл на проведення огляду та вилучення технічної інформації - трафіка з'єднання абонентів мобільних мереж, оскільки вилучення інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, передбачено ч.1 ст.162 КПК і відноситься до тимчасового доступу до речей і документів, що регулюються главою 15 КПК України, якою передбачено і порядок надання тимчасового доступу. Тому відсутні підстави визнання недопустимими доказів, отриманих на підставі вищезазначених ухвал.

Рішення щодо клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 про визнання доказів недопустимими було прийнято судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, що відповідає вимогам ст.89 КПК України, та вмотивовано у вироку суду, чим заперечуються доводи апеляційної скарги щодо порушення прав обвинуваченого.

Згідно вимогам ч.3 ст.331 КПК України судом було вирішені питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно вимог п.9 ст.100 КПК України судом першої інстанції вирішено питання про долю речових доказів по даному кримінальному провадженню, про що зазначено у вироку суду.

Щодо вилученого у обвинуваченого ОСОБА_4 майна, яке не визнано речовим доказом, то питання про його повернення володільцю, підлягає розгляду судом першої інстанції, що постановив рішення по кримінальному провадженню, відповідно вимогам глави У111 Кримінального процесуального кодексу України.

Істотних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4, судом апеляційної інстанції не встановлено.

А тому не підлягає задоволенню апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 про скасування вироку суду та призначення нового судового розгляду з підстав, передбачених п.2-9 ч.2 ст.412, ст.415 КПК України

Щодо вимог апеляційної скарги прокурора в частині невідповідності призначеного судом покарання ступнею тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, то покарання обвинуваченим судом першої інстанції призначено згідно з вимогами ст.65 КК України.

Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

При призначенні обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 покарання, судом враховано кількість та тяжкість вчинених обвинуваченими злочинів, які згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, дані про особи обвинувачених.

Так, суд врахував, що під час судового розгляду ОСОБА_4 визнав свою вину, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, що суд визнав пом'якшуючу покарання обставину. Обтяжуючих обставин при призначенні покарання ОСОБА_4 судом не встановлено. Також судом враховано його першочергову роль у скоєних злочинах, а також, що він юрист за фахом, повинен був розуміти протиправність своїх дій та відповідальність за вчинення таких, тому покарання йому призначено у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкції статей і підстав для визнання такого покарання м'яким, як вказує в апеляційній скарзі прокурор, колегія суддів не вбачає.

ОСОБА_5 в силу ст.89 КК України не судимий, позитивно характеризується за місцем свого проживання, має на утриманні дружину - інваліда 2 групи, розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю злочину, що суд відніс до пом'якшуючих покарання обставин.

При призначенні покарання ОСОБА_6 судом враховано, що він раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні двох малолітніх дітей, щиро розкаявся, хворіє на туберкульоз, активно сприяв розкриттю злочину, що суд відніс до пом'якшуючих покарання обставин.

На думку колегії, суд враховуючи вищезазначені обставини при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_5, ОСОБА_6, дотримався принципу справедливості, розумності та індивідуалізації покарання, їх другорядні ролі у скоєному, а також, на думку колегії суддів, необхідно врахувати при призначенні покарання ОСОБА_5, що він є особою непрацездатного віку. Тому суд обґрунтовано прийшов до висновку про можливість застосування ст.75 КК України та перевиховання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги старшого прокурора прокуратури м.Дніпропетровська Решетки Д.О. та захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровськ від 29 січня 2014 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_4 - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді