ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
7 грудня 2006 року |
|
м. Київ |
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
|
Головуючого |
Цуркана М.І. |
||
|
Суддів: |
Амєліна С.Є. |
|
|
|
|
Кобилянського М.Г. |
|
|
|
|
Ліпського Д.В. |
|
|
|
|
Юрченка В.В. |
|
|
при секретарі судового засідання Мудрицькій Ю.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2. представників відповідача: Панчошака О.Д., Варецького В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ (УМВС) України в Одеській області про визнання наказів протиправними та про зобов'язання призначити на посаду
у с т а н о в и л а :
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УМВС України в Одеській області про:
- визнання протиправним рішення колегії управління викладеного у п.7 протоколу №12 від 04.03.2005 р. щодо заміни в ході атестації всіх без виключення начальників МРЕВ підрозділів ДАІ УМВС України в Одеській області;
- визнання незаконним протоколу в частині п.7 та п.7.1;
- стягнення 500 грн. моральної шкоди.
Зазначав, що перебуває на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням колегії управління оформленим протоколом №12 від 4 березня 2005 року ухвалено під час проведення атестації забезпечити заміну всіх без виключення начальників МРЕВ та підрозділів ДАІ УМВС (п.7), а начальника УДАІ зобов'язано до 20.00 години 4.03.2005 року доповісти пропозиції стосовно кандидатів на посади начальників МРЕВ та підрозділів ДАІ (п.7.1).
Посилаючись на те, що таке рішення суперечить ст.19 Конституції України, тобто прийняте поза межами наданих повноважень, не узгоджується з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Положенням про державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, потягло душевні хвилювання - просив рішення в оскарженій частині визнати незаконним та стягнути моральну шкоду.
У процесі розгляду справи позивач, посилаючись на протиправність дій відповідача, доповнив позов вимогою про:
- визнання незаконним наказу УМВС НОМЕР_3 в частині призначення на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3;
- скасування наказу УМВС НОМЕР_1 в частині увільнення ОСОБА_1 від посади начальника ІНФОРМАЦІЯ_1;
- зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку з реорганізацією УДАІ УМВС України в Одеській області.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнані протиправними п. п. 7, 7.1 протоколу НОМЕР_2 рішення колегії Управління МВС України в Одеській області від 04 березня 2005 року.
Наказ НОМЕР_3 УМВС України в Одеській області в частині призначення на посаду начальника реєстраційно-екзаменаційного відділу другого міжрайонного відділення ДАІ УМВС України в Одеській області ОСОБА_3 та наказ Управління МВС України в Одеській області НОМЕР_1 в частині увільнення ОСОБА_1 з посади начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 визнані протиправними.
Зобов'язано Управління МВС України в Одеській області призначити ОСОБА_1 на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 звільнивши від посади начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в Одеській області в зв'язку з реорганізацією управління ДАІ УМВС України в Одеській області.
З УМВС України в Одеській області на користь ОСОБА_1 стягнуто 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 8 лютого 2006 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення яким позовні вимоги задоволені частково.
Положення п. 7, п. 7.1 рішення колегії УМВС України в Одеській області від 04 березня 2005 року визнані протиправними.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1, з посиланням на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову останнього скасувати, та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке, на його переконання, скасовано помилково.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, його представника та представників відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
За правилами ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судами встановлено, що 4 березня 2005 року колегією УМВС України в Одеській області прийнято рішення, яким заступнику начальника управління Пауку І.В., УДАІ УМВС (Муращенко Г.В.) вказано під час проведення атестації забезпечити заміну всіх без виключення начальників МРЕВ та підрозділів ДАІ УМВС (п.7), а начальника УДАІ зобов'язано до 20.00 години 4.03.2005 року доповісти пропозиції стосовно кандидатів на посади начальників МРЕВ та підрозділів ДАІ (п.7.1).
Також встановлено, що Міністром внутрішніх справ України 25 квітня 2005 року видано наказ №271 «Про реформування Державної автомобільної інспекції МВС України» метою якого визначено оптимізацію структури Державної автомобільної інспекції МВС України, зменшення кількості посад керівного складу, підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, протидії злочинності на автошляхах України, а також поліпшення рівня обслуговування громадян підрозділами ДАІ, затверджено структуру Державної автомобільної інспекції МВС України, примірну структуру та перелік посад, підрозділів, граничну штатну чисельність підрозділів, перелік посад начальницького складу.
На виконання вимог наказу Міністра внутрішніх справ, начальником управління МВС України в Одеській області виданий наказ №360 від 16 травня 2005 року «Про реформування Державної автомобільної інспекції УМВС», яким реорганізовані підрозділи дорожньо-патрульної служби, інші підрозділи підпорядковані УДАІ УМВС, відділ ДАІ ОМУ УМВС, відділення ДАІ міськрайорганів із підпорядкованими їм підрозділами відповідно до структури, граничної штатної чисельності, затверджений перелік змін у штатах міськрайорганів, затверджені штати підрозділів підпорядкованих УДАІ УМВС України в області.
Зазначеним наказом ліквідовані всі відділення МРЕВ, які входили у структуру управління ДАІ УМВС області, в тому числі відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 та створені міжрайонні відділи ДАІ які підпорядковані безпосередньо УДАІ УМВС України і до структури яких входять реєстраційно-екзаменаційні відділення, зокрема створений другий міжрайонний відділ ДАІ до складу якого входить реєстраційно-екзаменаційне відділення і відповідно посада начальника РЕВ.
У зв'язку з такими змінами, наказом начальника УМВС України в Одеській області НОМЕР_3о/с на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 області був призначений майор міліції ОСОБА_3, а іншим наказом (НОМЕР_1) підполковник міліції ОСОБА_1 увільнений від посади начальника ІНФОРМАЦІЯ_1, з залишенням у розпорядженні УМВС.
Визнавши незаконними п. 7, п. 7.1 рішення колегії УМВС України в Одеській області від 04 березня 2005 року, суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, правильно виходили з того, що рішення про заміну всіх без виключення начальників МРЕВ та підрозділів ДАІ УМВС в ході атестації до проведення самої атестації є протиправним. Висновки судів у цій частині сторонами не оскаржені.
Задовольнивши позов у частині визнання незаконним наказу про призначення на посаду начальника реєстраційно-екзаменаційного відділу другого міжрайонного відділення ДАІ УМВС України в Одеській області ОСОБА_3 та зобов'язавши Управління МВС України в Одеській області призначити ОСОБА_1 на посаду начальникаІНФОРМАЦІЯ_2 звільнивши від посади начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в Одеській області в зв'язку з реорганізацією управління ДАІ УМВС України в Одеській області, суд першої інстанції виходив з того, що таке призначення і звільнення є наслідком виконання рішення колегії від 04 березня 2005 року, а не результатом реформування ДАІ, тобто протиправним.
Скасувавши рішення суду першої інстанції та постановивши нове, про відмову у задоволенні цих вимог позивача, апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що такі висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та не узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Так, апеляційним судом правильно зазначено, що жоден з начальників МРЕВ, що входили до складу управління ДАІ УМВС України в Одеській області не був замінений на своїй посаді за результатами атестації про яку йшлося у п .п. 7, 7.1 рішення колегії УМВС України в Одеській області від 04 березня 2005 року.
В той же час, наказ начальника УМВС України в Одеській області №360 від 16 травня 2005 року, який виданий на виконання наказу Міністра внутрішніх справ України від 25 квітня 2005 року №271, дійсно вирішував питання реформування управління ДАІ УМВС України в Одеській області.
Зазначений наказ ніким не оскаржений, а право начальника УМВС на реформування підпорядкованих служб і підрозділів не заперечується.
Відповідно із п.40 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (з наступними змінами) начальнику УМВС надано право призначення на посади рядового і начальницького складу згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ, а за змістом п. п. «в» п.40 Положення при здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу можуть зараховуватися в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не більше 15 діб.
У виняткових випадках, пов'язаних з особливими обставинами, перебування в розпорядженні органу внутрішніх справ понад 15 діб, але не більше двох місяців, допускається з дозволу Міністра внутрішніх справ. До цього строку не зараховуються періоди перебування в установлених цим Положенням відпустках (крім відпусток по вагітності, родах і догляду за дитиною), на лікуванні (обстеженні) у лікувальних закладах.
За таких обставин, з урахуванням того, що посада начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 була скорочена, грошове утримання позивачу нараховувалось у розмірі утримання на попередній посаді, з 20 червня 2005 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні, що позбавило можливості вчасно перемістити його на посаду, яка відповідає званню, фаху та досвіду, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що оскаржувані рішення були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень начальника УМВС, свободи чи законні інтереси позивача не було порушено.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, а посилання на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права є непереконливими.
Зокрема, порушення апеляційним судом строку призначення справи до розгляду, несвоєчасне вручення копії судового рішення, тощо, самі по собі, не можуть бути мотивами скасування судового рішення, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи (ч.2 ст.225 КАС України).
Що стосується доцільності призначення на посаду у новоутворений підрозділ ДАІ позивача, а не іншої особи, то компетенція судів на вирішення цих питань не розповсюджується, якщо таке призначення (звільнення) здійснені у межах визначених ст.18 Закону України «Про міліцію» та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР.
Це означає, що суд не може визначати місце служби та посаду позивача, який прийнятий на службу в органи міліції, а не на конкретну посаду в цих органах.
За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 230 КАС України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Одеської області від 8 лютого 2006 року , - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.
Головуючий М.Цуркан
Судді: С.Амєлін
М.Кобилянський
Д.Ліпський
В.Юрченко