АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1607/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 48 Романенко В. А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Бондаренко С. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБондаренко С. І.

суддівНовіков О. М. , Дмитренко М. І.

при секретаріВолвенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби ЧМУЮ про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби ЧМУЮ про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 листопада 2012 року по цивільній справі № 2/1118/1953/12 відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400 гривень щомісячно, починаючи з 02.08.2012 року до досягнення ОСОБА_4 повноліття - ІНФОРМАЦІЯ_6, та на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 400 гривень, щомісячно починаючи з 02.08.2012 року до досягнення повноліття сином ОСОБА_8 до -ІНФОРМАЦІЯ_7.

Позивачка вказує, що внаслідок не виконання відповідачем рішення в період з серпня 2012 року по жовтень 2013 року, утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання дітей в сумі 6 988 гривень 38 копійок, що підтверджується доданими до заяви розрахунками державного виконавця відповідно до довідки №55045 від 20.11.2013 року.

На даний час відповідач не спілкується як з позивачкою так і з дітьми, додаткових витрат на утримання дітей не несе.

За підрахунками позивачки за період з 01 серпня 2012 року по 13 січня 2014 року сума неустойки, яку відповідач повинен сплатити на її користь складає 21 584 гривні 48 копійок.

На підставі наведених обставин, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 21 584 гривні 48 копійок.

В подальшому позивач позовні вимоги збільшила просила стягнути неустойку з серпня 2012 року по квітень 2014 року в сумі 30090.02 гривень.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 квітня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 9 400 гривні та судовий збір в розмірі 230 гривень, а всього 9 630 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_7 судовий збір в розмірі 14 гривень 60 копійок до Спеціального Фонду Державного бюджету України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Заслухавши доповідача, вивчивши та обговоривши матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не працює, перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_9, яка від першого шлюбу має малолітню дитину ОСОБА_9, які перебувають на його утриманні , оскільки ОСОБА_9 на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дочка ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_8 (а.с.5,6).

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 400 гривень щомісячно, починаючи з 02.08.2012 року до досягнення повноліття, та на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 400 гривень щомісячно, починаючи з 02.08.2012 року до досягнення повноліття.

Вказане рішення знаходиться на виконанні в Центральному відділі ДВС ЧМУЮ.

Згідно довідки-розрахунку ДВС (а.с.33) заборгованість по аліментах ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 за період з 02.08.2012 року по 01.04.2014 року становить 9388.38 гривень.

Частиною 1 статті 196 СК України встановлено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції було безпідставно зменшено розмір неустойки.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.22 постанови від 15.05.2006, № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.

Відповідно до частини 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Матеріальне становище відповідача, на підставі ст..182 СК України, було враховано судом при визначенні розміру аліментів, він є працездатною особою, а тому має можливість працевлаштуватись та сплачувати визначений судом розмір аліментів.

Доказів того, що відповідач, перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_9 , а саме доказів, які підтверджували б обставини визначені ч.2 ст.3 СК України, суду надано не було, а зазначена відповідачем та обставина, що на його утриманні перебувають ОСОБА_9, яка знаходиться у відпустці по догляду за малолітньою дитиною та її дочка ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 є необґрунтованою, оскільки за змістом ст..84 СК України ОСОБА_9 має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років, а за змістом ст..180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. ОСОБА_7 не є батьком малолітньої ОСОБА_14, про що він сам зазначив в заяві (а.с.46).

За таких обставин підстави для зменшення неустойки, визначені ст..196 СК України, відсутні.

Помилково судом було застосовано статтю 551 ЦК України, оскільки підстави для зменшення неустойки врегульовані ст..196 СК України.

Суд першої інстанції вказані норми закону та обставини справи не врахував, і безпідставно зменшив розмір неустойки, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст..ст.303,307,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 квітня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення яким:

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби ЧМУЮ про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 пеню за прострочення сплати аліментів в сумі 30090 гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 230 гривень.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави недоплачений судовий збір за вимогами в суді першої інстанції в сумі 70 гривень 90 копійок та за подачу апеляційної скарги в сумі 150 гривень 45 копійок, а всього 221 гривну 35 копійок.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.

Головуючий :

Судді :