АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/87/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 19, 27 Степаненко О.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Пальонний В. С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПальонний В. С.

суддівЄльцов В. О. , Нерушак Л. В.

при секретаряхПосипайко А.І., Бражнюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання кредитного договору недійсним, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», та ОСОБА_7 28 квітня 2007 року був укладений кредитний договір №354411/3705/0384-7, за умовами якого банк надав ОСОБА_7 кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 36822 доларів США на строк до 27 квітня 2017 року, зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 13,75% річних, а ОСОБА_7 взяла на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту згідно графіку (додаток 2 до договору) в розмірі 1/120 від суми ліміту отриманого кредиту згідно п. 1.1 договору та сплати процентів за користування ним у встановлені договором строки - до 15-го числа кожного місяця строку кредитування.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 28 квітня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_8 укладений договір поруки №354411/3705/0384-7п, згідно умов якого поручитель відповідає за виконання зобов'язань боржником ОСОБА_7 за кредитним договором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки, відшкодування збитків.

Крім того, в якості забезпечення виконання ОСОБА_7 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором 28 квітня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_9 укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_9 передала в іпотеку ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» нерухоме майно - належний їй на праві приватної власності жилий будинок з прибудовами, розташований по АДРЕСА_1.

29 січня 2009 року між банком та ОСОБА_7 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору від 28 квітня 2007 року, якою внесено зміни до цього договору в частині строку повернення кредиту, який складає 172 місяці, і дата остаточного погашення кредиту 27 серпня 2021 року.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_7 з травня 2009 року систематично порушуються умови кредитного договору щодо строків погашення кредиту та сплати відсотків, банк неодноразово направляв відповідачам листи-повідомлення з вимогою достроково повернути кредит та проценти, які ними залишені без задоволення.

Станом на 23 листопада 2012 року заборгованість ОСОБА_7 за кредитним договором склала 94399,13 долари США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу НБУ з розрахунку 7,9930 грн. за долар США відповідає 754532 грн. 25 коп., з яких заборгованість за кредитом 29777,38 долари США, заборгованість за процентами за користування кредитом 13498,83 доларів США, пеня за прострочені платежі 51122,92 доларів США.

З врахуванням зазначених обставин та остаточно уточнивши позовні вимоги позивач просив в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору в розмірі 94399,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті згідно курсу відповідає 754532 грн. 25 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки - належний ОСОБА_9 жилий будинок з прибудовами, що знаходиться за по АДРЕСА_1 шляхом реалізації його на публічних торгах або у межах процедури виконавчого провадження, встановивши початкову ціну реалізації будинку на рівні не нижче 90% від вартості будинку, визначеної на підставі оцінки відповідно до законодавства України, а також стягнути з ОСОБА_7 судові витрати.

ОСОБА_7 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому просила визнати недійсним кредитний договір №354411/3705/0384-7 від 28 квітня 2007 року, укладений між нею та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», посилаючись на те, що цей договір укладений нею під тиском свого колишнього чоловіка ОСОБА_8, який вимагав від неї взяти кредит, оскільки він був слухачем тренінгів компанії Р.Флетчера та перебував під психологічним впливом, а вона у момент вчинення правочину усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2013 року у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 про визнання недійсним кредитного договору відмовлено, позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору від 28 квітня 2007 року в розмірі 94399,13 доларів США звернуто стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Першою Черкаською державною нотаріальною конторою 18.05.1999 року, шляхом реалізації його на публічних торгах з початковою ціною 208902 грн.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати в сумі 3339 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять його скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовити, а позов ОСОБА_7 задовольнити та визнати недійсним кредитний договір від 28 квітня 2007 року укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_7

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_7 та її представника і ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, представника ПАТ «Райффейзен Банк Аваль», яка заперечувала проти її задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 був укладений кредитний договір, за яким ОСОБА_7 отримала кредит на суму 36822 доларів США на строк до 27 квітня 2017 року, зобов'язавшись повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами на умовах і в строки, визначені договором.

В забезпечення виконання ОСОБА_7 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором між ОСОБА_9 та позивачем 28 квітня 2007 року укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_9 передала в іпотеку банку належний їй на праві приватної власності житловий будинок з прибудовами загальною площею 73 кв. м., розташований по АДРЕСА_1 обумовленою вартістю 208902 грн.

Відповідачка ОСОБА_7 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує і станом на 23 листопада 2012 року має заборгованість на загальну суму 94399,13 долари США.

Оскільки виконання позичальником ОСОБА_7 зобов'язань за кредитним договором забезпечено договором іпотеки житлового будинку, на який може бути звернуто стягнення у рахунок погашення заборгованості, банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За змістом ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку» та згідно умов договору іпотеки, укладеного між позивачем і відповідачем, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за цим зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Встановивши, що відповідачка не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, які забезпечені іпотекою, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги в частині спростування цих висновків суду, зокрема щодо неправомірного нарахування банком пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за три роки, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки п.12.5 кредитного договору сторони визначили, що до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується загальний строк позовної давності у три роки, що відповідає положенням ст.259 ЦК України.

Вирішуючи питання про задоволення зустрічного позову ОСОБА_7 про визнання недійсним кредитного договору, суд виходив з того, що позивачка не довела факту застосування щодо неї фізичного чи психічного насильства з боку ОСОБА_8 з метою змусити її укласти оспорюваний кредитний договір, а в момент укладення цього договору вона усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними.

Відповідно до ч.1 ст.231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Під насильством розуміється фізичний або психічний тиск на особу з метою примушення її до вчинення правочину, при цьому необхідно, щоб контрагент знав про факт насильства і використав це на свою користь для примушення особи до вчинення правочину.

Будь-які дані про застосування ОСОБА_8 фізичного чи психічного насильства щодо ОСОБА_7 та про обізнаність банку про таке насильство і використання ним даного факту на свою користь для примушення ОСОБА_7 до вчинення правочину в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Для визнання правочину таким, що має дефекти волі і волевиявлення і як наслідок недійсним, необхідно встановити наявність хоча б одного з двох факторів, які мали місце в момент вчинення правочину: щоб особа не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними.

Наявність такого стану особи підтверджується, як правило, висновком судово-психіатричної експертизи, проте може бути доведена і іншими допустимими доказами.

Суд проаналізував докази, надані ОСОБА_7 на підтвердження наявності у неї такого стану в момент укладення оспорюваного договору і прийшов до обґрунтованого висновку про його відсутність.

Цей висновок суду підтверджується і даними проведеної під час апеляційного розгляду справи судово-психіатричної експертизи, з яких вбачається, що в момент укладення оспорюваного кредитного договору ОСОБА_7 усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними.

Доводи апеляційної скарги були предметом судового дослідження і даного висновку суду не спростовують.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції встановивши дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору, і ухвалив у справі законне та обґрунтоване рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання кредитного договору недійсним залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :