Справа № 447/3704/13 Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І.М.
Провадження № 22-ц/783/2050/14 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія: 79
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.,
секретар: Глинський О.А.,
за участі представника ВДВС Новороздільського МУЮ у Львівській області (державного виконавця) Горака Я.В., представника апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Відділу державної виконавчої служби Новороздільського міського управління юстиції у Львівській області та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 27 грудня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новороздільського міського управління юстиції у Львівській області Горака Я.В., щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2013 року, -
в с т а н о в и л а :
ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 27 грудня 2013 року скаргу задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новороздільського міського управління юстиції у Львівській області Горака Я.В., які проявилися у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2013 року та нарахування боргу по аліментах ОСОБА_5. Зобов'язано державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новороздільського міського управління юстиції у Львівській області Горака Я.В. усунути допущені порушення прав ОСОБА_5. Вирішено питання судових витрат.
Вказану ухвалу оскаржили заінтересована особа Відділ державної виконавчої служби Новороздільського міського управління юстиції у Львівській області та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3
В своїй апеляційній скарзі Відділ державної виконавчої служби Новороздільського міського управління юстиції у Львівській області просить ухвалу скасувати, а провадження у справі закрити. Зазначають, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою та винесена з порушенням норм процесуального права. Так, на їх думку, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження винесена у відповідності до вимог закону, ухвала ж суду таким вимогам не відповідає. Так судом безпідставно взято до уваги доводи скаржника про те що у постанові про стягнення з нього аліментів не вказано дати її винесення, а дата народження боржника не відповідає дійсності, однак судом не враховано, що виконавчий лист на підставі якого винесена постанова підлягає виконанню та таким, що не підлягає виконанню ніким не визнаний. Крім цього, судом безпідставно взято до уваги твердження скаржника про те, що він не працював на день відкриття виконавчого провадження, тому стягнення з нього коштів від заробітку неможливо, оскільки відсутність та не працевлаштування не звільняє боржника від виконання судового рішення. Також, визначення розміру аліментів та розрахунок боргу по сплаті таких боржнику визначено ВДВС Миколаївського РУЮ відповідно до закону, а ними лише констатовано такий борг. Тому боржник суму боргу може оспорювати окремо у разі виникнення спору. Крім цього, для винесення оскаржуваної постанови заяви про примусове виконання виконавець не потребував, оскільки виніс таку отримавши документи про закінчення виконавчого провадження іншим ВДВС та направлення їм для примусового виконання за належністю.
ОСОБА_4 в інтересах стягувача ОСОБА_3 в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про закриття провадження по справі. Вважає, що при постановленні ухвали не повністю з'ясовані обставини, з неправильним застосуванням норм процесуального права. Так, вважають, що скарга такого роду як була подана до суду мала б розглядатись в порядку адміністративного судочинства, а не згідно норм ЦПК України. Також, судом не залучено її, ОСОБА_3, як заінтересовану особу до участі у справі, хоча дана скарга стосується її прав та інтересів, як стягувача у виконавчому провадженні. Також, вважають посилання суду на відсутність заяви про примусове виконання як підстави незаконності оскаржуваної постанови невірними, оскільки виконавець такої не потребував, так як виніс постанову, отримавши документи про закінчення виконавчого провадження іншим ВДВС та направлення йому для примусового виконання за належністю.
В судове засідання за винятком представника ВДВС Новороздільського МУЮ у Львівській області (державного виконавця) Горака Я.В., представника апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_4 решта осіб, що беруть участь у справі не з'явились. Від заявника ОСОБА_5 до суду надійшла заява у якій він просить проводити розгляд справи у його відсутності, решта осіб причин неявки не повідомили. Суд вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутності осіб, що беруть участь у справі (їх представників), які у судове засідання не з'явилися, враховуючи, що такі повідомлялись про час та місце розгляду справи належним чином, доказів, що свідчили б про поважність причин неявки суду представлено не було, зважаючи на заяву ОСОБА_5, те, що інтереси ОСОБА_3 в судовому засіданні захищав представник та вимоги ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ВДВС Новороздільського МУЮ у Львівській області (державного виконавця) Горака Я.В., представника апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на підтримання апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи осіб, що беруть участь у справі в їх сукупності в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення.
Як вбачається із скарги та додаткової уточненої скарги ОСОБА_5 (а.с. 2, 18-19) заявник у такій просив визнати незаконними рішення і дії державного виконавця ВДВС Новороздільського МУЮ у Львівській області Горака Я.В., які проявилися у винесенні постанови від 5.11.2013 року про відкриття виконавчого провадження та у діях по примусовому виконанню виконавчого листа; визнати незаконною постанову від 5.11.2013 року державного виконавця ВДВС Новороздільського МУЮ у Львівській області Горака Я.В. про відкриття виконавчого провадження; визнати незаконними рішення і дії державного виконавця ВДВС Новороздільського МУЮ у Львівській області Горака Я.В. щодо нарахування йому заборгованості по аліментах в сумі 40367 грн. 61 коп. та визнати незаконною вимогу № В-3/389/09-40/1960 від 5.11.2013 року державного виконавця про необхідність оплати заборгованості у сумі 40367,61 грн.
В обґрунтування скарги ОСОБА_5 посилався на те, що у Постанові Миколаївського районного суду Львівської області із невідомою датою вирішено стягувати з нього на користь ОСОБА_3 (на даний час ОСОБА_3) аліменти, однак його дата народження у такій не відповідає його даті, так його дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року у постанові ж вказано ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Така ж дата вказана і у виконавчому листі, виданому на виконання вказаної постанови. Враховуючи, що постанова стосується іншої особи, а саме ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, у виконавця не було підстав для відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів. Крім цього, згаданою постановою вирішено стягувати з ОСОБА_5 аліменти у розмірі 1/3 частини із усіх видів заробітку щомісячно до досягнення дітьми повноліття, однак станом на день подачі заяви про примусове виконання та день відкриття провадження він не працює і тому стягувати кошти з нього у будь-якій частці від заробітку - неможливо. Також вважає, що оскаржувана постанова державного виконавця суперечить вимогам ст.ст. 70, 74 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній як на час видачі виконавчого листа, так і на час винесення постанови. Крім цього, вважав незаконним здійснене нарахування заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 40367,61 грн. та зазначення такого розміру у тексті вимоги до нього.
Суд, задовольнивши скаргу та постановивши оскаржувану ухвалу виходив з того, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з явним порушенням законодавства України, оскільки в самому виконавчому листі №2-71 наявні ряд неточностей, які не були усунуті належним чином. Окрім того в засіданні встановлено та підтверджено самим державним виконавцем, що жодних заяв про примусове виконання виконавчого листа 1.11.2013 року не було подано, діти на даний час перебувають на повному утриманні ОСОБА_5, а ОСОБА_3 перебуває за межами території України, розрахунок заборгованості зроблено формально, без урахування того, що ОСОБА_5 на даний час не працює, а тому з нього неможливо стягувати аліменти в частці від заробітку.
На думку колегії суддів доводи скарги є безпідставними, а висновки суду щодо необхідності її задоволення суперечать вимогам закону, а тому оскаржувана ухвала залишатись в силі не може та підлягає скасуванню.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, копії виконавчих проваджень ВДВС Миколаївського РУЮ Львівської області ВП №4698164 та ВДВС Новороздільського МУЮ у Львівській області ВП № 405339869 (а.с. 28-42, 113-136), перше 17.05.2002 року, а друге 5.11.2013 року були відкриті на виконання Постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 25.04.2002 року про стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у розмірі 1/3 частини із всіх видів заробітку, але не менше ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян на кожну дитину щомісячно, починаючи з 11.04.2002 року і до їх повноліття на підставі виконавчого листа № 2-71, виданого Миколаївським районним судом Львівської області 25.04.2002 року.
Жодних обґрунтованих доводів, що свідчили б про порушення вимог закону державним виконавцем ВДВС Новороздільського МУЮ у Львівській області при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання згаданого судового рішення та діях по виконанні вказаного судового рішення заявником у скарзі не наведено та підстав для задоволення скарги у суду першої інстанції - не було.
Так, що стосується доводів про невідповідність дати народження боржника у судовому рішенні та виконавчому листі, виданому на його виконання, на підставі якого була винесена оскаржувана постанова державного виконавця, то така, як вбачається із матеріалів справи, зокрема і копії паспорту заявника, по суті є опискою, істотного значення для відкриття виконавчого провадження не має та не є перешкодою для відкриття виконавчого провадження враховуючи, що виконавчий лист є чинним та підлягає виконанню. Також, враховуючи, що описка зроблена і у судовому рішенні і у виконавчому листі у виконавця при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження не було підстав для самостійного виправлення такої описки та він був не вправі вказувати іншу дату народження боржника ніж зазначена у згаданих судових документах. Крім цього, така описка може бути виправлена у передбаченому процесуальним законом порядку.
Що стосується доводів про неможливість відкриття виконавчого провадження та виконання згаданого судового рішення про стягнення аліментів у частині від заробітку через те, що боржник не працює, то такі аналогічно не заслуговують на увагу, оскільки тимчасове не працевлаштування не є перешкодою для відкриття виконавчого провадження та виконання судового рішення, що підлягає виконанню відповідно до чинного виконавчого листа, у відповідності до вимог Сімейного кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження».
Щодо доводів про те, що оскаржувана постанова державного виконавця суперечить вимогам ст.ст. 70, 74 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції чинній як на час видачі виконавчого листа, так і на час винесення постанови, то такі жодним чином заявником не обґрунтовані. Заявником не вказано в чому саме полягає суперечність оскаржуваної постанови вимогам згаданих норм закону, а судом апеляційної інстанції такої суперечності не встановлено.
Крім цього, колегія суддів вважає безпідставними і доводи скарги про здійснення незаконного нарахування виконавцем заборгованості зі сплати аліментів у розмірі 40367,61 грн., оскільки як вбачається із матеріалів справи, зокрема, копій згаданих виконавчих проваджень ВДВС Миколаївського РУЮ Львівської області ВП №4698164 та ВДВС Новороздільського МУЮ у Львівській області ВП № 405339869 такий розрахунок державним виконавцем, дії та рішення якого оскаржені не здійснювався, а такий здійснений державним виконавцем ВДВС Миколаївського РУЮ Львівської області в рамках виконавчого провадження ВП №4698164. Тому заявник, у випадку спору щодо здійснення ним нарахування заборгованості вправі оскаржувати дії останнього у відповідності до вимог процесуального закону. Державний виконавець ВДВС Новороздільського МУЮ у Львівській області навпаки, отримавши постанову про закінчення виконавчого провадження державного виконавця ВДВС Миколаївського РУЮ Львівської області від 10.10.2013 року (що було закінчено у зв'язку із направленням виконавчого документу за належністю за місцем проживання боржника) зобов'язаний був відкрити виконавче провадження та здійснювати виконання судового рішення, зокрема, і повідомляти боржника про нараховану заборгованість, що була нарахована за попередній період виконання рішення.
Також, що стосується висновків суду про необхідність задоволення скарги, які відмінні від доводів самої скарги, то такі теж слід визнати безпідставними.
Так, доводи про винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм законодавства України, оскільки в самому виконавчому листі №2-71 наявні ряд неточностей, які не були усунуті належним чином, то вказаним судом першої інстанції жодним чином не конкретизовано порушення норм закону та не вказано про конкретні неточності, що, на його думку, є перешкодою у відкритті виконавчого провадження. Так, згідно ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного
виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Щодо висновків про те, що заяв про примусове виконання виконавчого листа подано не було, що теж свідчить про порушення виконавцем вимог закону, то вказане аналогічно спростовується матеріалами справи, оскільки як вбачається із таких заява про примусове виконання судового рішення була подана 16.05.2002 року ВДВС Миколаївського РУЮ, на підставі якої і була винесена постанова від 17.05.2002 року про відкриття виконавчого провадження. Передача ж виконавчого листа на виконання у інший орган державної виконавчої служби за територіальністю не свідчить про необхідність подання додаткової заяви про примусове виконання судового рішення для відкриття виконавчого провадження.
Висновки суду про перебування на повному утриманні у ОСОБА_5 дітей сторін по-перше жодними доказами не підтверджені, а по-друге не свідчать про необхідність припинення виконання судового рішення, що набрало законної сили, за чинним виконавчим листом, що підлягає виконанню.
Враховуючи вказане доводи апеляційних скарг слід визнати частково обгрунтованмии у згаданій частині та такі частково задовольнити. Оскаржувану ж ухвалу суду слід скасувати з постановленням нової якою у задоволенні скарги ОСОБА_5 - слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -
у х в а л и л а :
апеляційні скарги Відділу державної виконавчої служби Новороздільського міського управління юстиції у Львівській області та ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 27 грудня 2013 - скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_5 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Новороздільського міського управління юстиції у Львівській області Горака Я.В., щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2013 року - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Відділу державної виконавчої служби Новороздільського міського управління юстиції у Львівській області 121,8 грн. сплаченого ними судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 121,8 грн. сплаченого нею судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: В.Я. Бакус
Т.А. Гірник