Копія
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Співака В.І.
суддів: Білуги С.В.
Гаманка О.І.
Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
при секретарі Дашківській О.Є.,
за участю ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника Адміністрації Державної прикордонної служби України Згібневої О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення апеляційного суду м. Києва від 21.11.05 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання незаконним рішення про відмову в проведенні компенсаційної виплати та стягнення суми, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання незаконним рішення про відмову в проведенні компенсаційної виплати та стягнення суми.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10.08.05 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 21.11.05 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.08.05 року скасовано та постановлено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
У касаційній скарзі Адміністрація Державної прикордонної служби України, не погоджуючись рішенням суду апеляційної інстанції, посилається на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду м. Києва від 21.11.05 року та залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10.08.05 року.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаного військовослужбовцем Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, чи в разі встановлення інвалідності внаслідок зазначених ушкоджень, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніш як через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, йому здійснюється компенсаційна виплата в розмірі до десятирічного грошового забезпечення за останньою посадою, яку він займав, а в разі його загибелі або смерті членам сім'ї - у розмірі двадцятирічного грошового забезпечення в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. За сім'єю загиблого зберігається право на одержання житлової площі.
Пунктом 1 Порядку призначення та проведення компенсаційних виплат у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців Державної прикордонної служби затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 02.06.04 року зазначено, що компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби проводяться в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаного під час виконання службових обов'язків, чи у разі встановлення інвалідності внаслідок зазначених ушкоджень - у розмірі до десятирічного грошового забезпечення; настання інвалідності в період проходження служби чи не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби (далі - захворювання або нещасний випадок), - у розмірі до дворічного грошового забезпечення.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та постановляючи нове рішення, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 дійшов вірного висновку, оскільки відповідно до висновку Центральної лікарської комісії Державної прикордонної служби НОМЕР_1, травма та її наслідки у позивача пов'язані з виконанням ним обов'язків військової служби, тобто виконання службових обов'язків, з чим погодився і відповідач в своїх запереченнях на позовну заяву.
Суд касаційної інстанції не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, судом апеляційної інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального права при прийнятті рішення, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення апеляційного суду м. Києва від 21.11.05 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання незаконним рішення про відмову в проведенні компенсаційної виплати та стягнення суми - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
судді: С.В. Білуга
О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній
М.М. Заїка
Згідно з оригіналом суддя В.І. Співак