ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Цуркана М.І.
судді-доповідача Гуріна М.І.
суддів Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Юрченка В.В.
секретар судового засідання Проценко О.О.
у відсутності сторін та їх представників,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 12.12.2005 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 24.01.2006 року у справі № 2-1624/05 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про перерахунок призначеної пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного військового комісаріату про перерахунок призначеної пенсії з врахуванням надбавки за безперервну службу, передбаченої Указом Президента України від 05.05.2003 року № 389, щомісячної премії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 року № 829 та 100% надбавки, введеної Указом Президента України від 23.02.2002 року № 173 за минулий період.
Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 12.12.2005 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 24.01.2006 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що позивачу була призначена і виплачувалась пенсія у розмірі, передбаченому пенсійним законодавством.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 12.12.2005 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 24.01.2006 року, а у справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неправильно застосовані норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що позивач проходив військову службу і після звільнення з неї в запас у 1994 році йому призначена пенсія.
Відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ” та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” при обчисленні пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби, розмір яких визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарні місяці служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією.
Позивач під час проходження служби не отримував надбавок, введених Указами Президента України від 05.05.2003 року № 389 та від 23.02.2002 року № 173, а щомісячна премія у розмірі 33,3 % законодавством не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям, а тому підстав для їх включення в грошове забезпечення при обчисленні пенсії не має.
Статтею 2 Прикінцевих положень Закону України від 15.06.2004 року, яким внесено зміни до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ” передбачено, що особи, яким раніше призначено пенсії, мають право на їх перерахунок з урахуванням положень нового закону на виплату 50% перерахованої пенсії з 01.01.2005 року, а з 01.01.2006 року - 100% перерахованої пенсії з врахуванням премії в розмірах встановлених законодавством.
Обґрунтованість відмови у задоволенні позову підтверджується і іншими зібраними у справі доказами, яким суди дали правильну оцінку і вірно дійшли до висновку про те, що відповідачем здійснено нарахування пенсії та проводиться її перерахунок відповідно до вимог пенсійного законодавства.
Отже, при ухваленні рішень суди дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 12.12.2005 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 24.01.2006 року у справі № 2-1624/05 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий |
(підпис) |
М.І. Цуркан |
|
|
|
Судді |
(підпис) |
С.Є. Амєлін |
|
|
|
|
(підпис) |
М.І. Гурін |
|
|
|
|
(підпис) |
М.Г. Кобилянський |
|
|
|
|
(підпис) |
В.В. Юрченко |
З оригіналом згідно
Суддя М.І. Гурін