КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Справа№ 910/3386/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Гончарова С.А.

Чорної Л.В.

при секретарі: Підченко О.Ю.

За участю представників:

від позивача - Гвоздарькова О.О. за довіреністю №274 від 06.12.2013;

від відповідача - Кость О.Г. за довіреністю №14-105 від 18.04.2014;

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2014

у справі №910/3386/14 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про стягнення неустойки, сум за постачання виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 1279454,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - відповідач) про стягнення неустойки, сум за постачання виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 1279454,25грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 №910/3386/14 позов Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" 106398,78грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 203196,41грн. три проценти річних з простроченої суми, 96985,91грн. пені, 25589,09грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 у справі №910/3386/14 скасувати в частині відмови в стягненні пені в сумі 872873,16грн, в цій частині прийняти нове рішення про задоволення вимог щодо стягнення пені сумі 872873,16грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не досліджено обставини, що мають істотне значення для справи.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу у справі №910/3386/14 передано на розгляд судді Смірновій Л.Г.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 для розгляду апеляційної скарги у справі №910/3386/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючої судді Смірнової Л.Г., суддів Гончарова С.А. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.06.2014.

Через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи реєстру аварійних ситуацій.

В судове засідання з'явились представники сторін.

Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в стягненні пені в сумі 872873,16грн, в цій частині прийняти нове рішення про задоволення вимог щодо стягнення пені сумі 872873,16грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 25 січня 2013 року між сторонами у справі укладено договір №14/1009/13 на розподіл природного газу, за умовами якого позивач зобов'язався протягом 2013 року здійснити транспортування природного газу відповідача, а відповідач - оплачувати надані послуги на умовах договору.

Згідно з умовами п. 5.5 договору відповідач здійснює остаточний розрахунок за надані послуги до 20 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг.

Відповідно до умов п. 5.1 договору тариф на транспортування 1000куб.м. газу розподільчими трубопроводами виконавця встановлений в розмірі 232,32грн. з урахуванням ПДВ, з 1 квітня 2013 року на підставі додаткової угоди №1 від 24 квітня 2013 року - 243,72 грн. з ПДВ, з 1липня 2013 року додаткової угоди №2 від 23 липня 2013 року - 261 грн. з ПДВ, з 1 серпня 2013 року додаткової угоди №3 від 27 серпня 2013 року - 264,72 грн. з ПДВ, з 1 листопада 2013 року додаткової угоди № 4 від 1 листопада 2013 року - 270,96грн. з ПДВ.

Строк дії договору відповідно до умов п.11.1 договору встановлений з 1 січня до 31 грудня 2013 року в частині транспортування природного газу, в частині проведення розрахунків за послуги - до їх повного здійснення.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи копіями вищевказаного договору, додаткових угод до нього.

К вбачається з актів наданих послуг з транспортування газу №№ 1 від 31 січня 2013 року, 2 від 28 лютого 2013 року, 3 від 31 березня 2013 року, 4 від 30 квітня 2013 року, 5, 5.1 від 31 травня 2013 року, 4.1, 6 від 30 червня 2013 року, 7 від 31 липня 2013 року, 8 від 31 серпня 2013 р., 9 від 30 вересня 2013 р., 1.1, 2.1, 3.1, 4.1, 10, 10.1 від 31 жовтня 2013 року, 11 від 30 листопада 2013 року, 1.2, 2.2, 3.2, 4.3, 10.2, 11.1, 12, 12.1 від 31 грудня 2013 року, банківськими виписками з рахунку позивача за березень 2013-січень 2014 років позивач надав відповідачу протягом 2013 року послуг з транспортування 663366224 м3 природного газу вартістю 164149680,80 грн., а останній оплатив надані послуги у повному обсязі з порушенням строків, встановлених договором.

Враховуючи, що відповідач прострочив оплату наданих йому послуг з нього на користь позивача відповідно до вимог cт. 625 Цивільного кодексу України підлягають стягненню 106398,78 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 203196,41 грн. три проценти річних з простроченої суми.

У зв'язку з прострочення оплати позивач вправі вимагати від відповідача сплати належної відповідно до умов п. 7.2.1 договору пені у розмірі 969859,07грн.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру простроченого зобов'язання та стану його виконання на час розгляду справи судом, відсутності даних про заподіяння позивачу у зв'язку з цим збитків, співрозмірності належних до сплати відповідачем штрафних санкцій і сумою прострочення, інтересів сторін у забезпеченні сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу, суд відповідно до вимог ст.233 Господарського кодексу України дійшов висновку про можливість зменшення розміру належної з відповідача на користь позивача пені до 96985,91грн.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено: вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як зазначалося вище, відповідач повністю розрахувався з позивачем за договором.

В апеляційній скарзі позивач посилається на спричинення значних збитків Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз", разом з тим позивачем не доведено та не надано суду доказів спричинення цих негативних наслідків саме з вини відповідача. Посилання представника позивача на реєстр аварійних ситуацій, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки дані збитки виникли не з вини відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування ст.83 ГПК України, в частині зменшення суми штрафних санкцій (пені) до 10% від заявленої до стягнення суми пені.

Відповідно до приписів статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду у даній справі, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 у справі № 910/3386/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 у справі №910/3386/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/3386/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді С.А. Гончаров

Л.В. Чорна