ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Цуркана М.І.,
суддів: Амєліна С.Є,. Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В., Юрченка В.В.,
при секретарі : Проценко О.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом військового прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2до Чернігівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення різниці після перерахунку за касаційними скаргами ОСОБА_1,ОСОБА_2 на рішення військового місцевого суду Чернігівського гарнізону від 8 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 27 січня 2006 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з касаційними скаргами на рішення військового місцевого суду Чернігівського гарнізону від 8 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 27 січня 2006 року у справі за позовом військового прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_1,ОСОБА_2 до Чернігівського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та стягнення різниці після перерахунку.
Зазначають, що проходили службу у Збройних Силах України, та були звільнені в запас з призначенням їм пенсії.
Вважають, що розрахунок пенсії є неправильним, оскільки проведений з порушенням вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», оскільки в грошове забезпечення ОСОБА_1 не включена премія в розмірі 33,3%, а в грошове забезпеченняОСОБА_2 не включені премія в розмірі 33,3 % та інші передбачені надбавки.
Рішенням військового місцевого суду Чернігівського гарнізону від 8 вересня 2005 року в задоволенні позову військового прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_1,ОСОБА_2 було відмовлено.
Ухвалою ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 27 січня 2006 року апеляційне подання військового прокурора Чернігівського гарнізону в інтересах ОСОБА_1,ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а рішення військового місцевого суду Чернігівського гарнізону від 8 вересня 2005 року без змін.
Судові рішення були мотивовані тим, що право на надбавки, які просили включити в перерахунок призначеної пенсії позивачі, вони не набули, оскільки прийнятими нормативними актами зазначені надбавки були введені вже після звільнення їх з військової служби.
Стосовно премії було визначено, що вона не є додатковим видом грошового забезпечення, а нормативні акти, які вводили її в дію, не передбачали включення останньої до грошової суми, з якої здійснюється нарахування пенсії.
Вказуючи на допущені, на їх думку, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судом першої інстанції встановлено, що в ОСОБА_1 в серпні 1998 року, ОСОБА_2 в липні 1993 року були звільнені в запас зі служби в Збройних Силах України з призначенням їм пенсії військовослужбовців. Пенсія позивачам була призначена з усіх видів грошового забезпечення, які вони отримували під час служби, за винятком премії.
Відповідно до положень ст. 43 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» при обчисленні пенсій особам офіцерського складу , прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей” передбачено, що пенсії особам зазначеної категорії військовослужбовців обчислюються із суми грошового забезпечення, що виплачується їм на день звільнення з військової служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 452 «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців», якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, премія, що виплачується військовослужбовцям, не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення.
Зазначене преміювання військовослужбовців було запроваджене на підставі Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 923 «Про грошове забезпечення військовослужбовців» та здійснювалось на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців». Проте наведеними нормативними актами не визначено, що ці премії віднесені до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців і що вони підлягають врахуванню при визначенні суми грошового забезпечення, з якої обчислюється пенсія.
Оскільки премія в розмірі 33,3% не віднесена до додаткових видів грошового забезпечення, тому вона не могла бути врахована позивачу при нарахуванні пенсії.
Що стосується інших надбавок, про врахування яких просив позивач ОСОБА_2, то щомісячні надбавки військовослужбовцям, встановлені Указом Президента України від 23 лютого 2002року №173 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців» у розмірі 100%, Указом Президента України від 5 травня 2003 року № 389 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» у розмірі до 90% не є підвищенням грошового забезпечення, з якого позивачу нарахована пенсія, а новими видами грошового забезпечення, яких позивач під час його служби в Збройних Силах України не отримував, а тому ці надбавки не могли бути враховані позивачу при перерахунку пенсії.
Крім цього, зазначеними указами не передбачено перерахунку пенсій військовослужбовцям у зв'язку із запровадженням цих надбавок.
Суд першої інстанції правильно встановив, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з тим, що при звільненні з дійсної військової служби за станом здоров»я позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2. призначена пенсія у відповідності з вимогами чинного на той період законодавства.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що передбачених чинним законодавством підстав для проведення позивачам за період до 1 січня 2005 року перерахунку призначеної пенсії з урахуванням премії та інших надбавок немає.
За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для скасування постановлених по справі судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 210,220,220-1, 223, 224, 230,231 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2залишити без задоволення, а рішення військового місцевого суду Чернігівського гарнізону від 8 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 27 січня 2006 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Цуркан М.І.
Судді: Амєлін С.Є,
Кобилянський М.Г.
Ліпський Д.В.
Юрченко В.В.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.