АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-75/08 р.                                        Головуючий суду 1 інстанції

Категорія: ч.3  ст.  152                                       Марценюк С. А.

КК України                                                       Доповідач апеляційного суду

Гулий В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючого:                                                                     Ржепецького О.П.

суддів:                                                                                  Дзюби Ф.С. ,  Гулого В.П.

за участю:

прокурора                                                                            Омеляна В.М.

потерпілої                                                                             ОСОБА_1

законного представника     ОСОБА_2 5  лютого  2008  року розглянула  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок    Братського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2007 року,  яким

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця м.  Келераши,  республіки Молдова раніше не судимого,  який має на утриманні малолітню дитину

засуджено за ч.3  ст.  152 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10000 грн. моральної шкоди.

За вироком суду засудженого визнано винним у зґвалтуванні неповнолітньої ОСОБА_1 10 жовтня 1990 року народження,  за таких обставин.

21 липня 2007 року,  в 00 годин 30 хвилин,  ОСОБА_33находячись в стані алкогольного сп'яніння біля сільського клубу на вулиці Гагаріна в с Улянівка Братського району Миколаївської області,  зустрів ОСОБА_1 Достовірно знаючи,  що остання є неповнолітньою,  реалізуючи умисел на зґвалтування ОСОБА_1,  він застосувавши фізичну силу,  схватив рукою потерпілу   за    шиї,     вихватив   з   її  рук   мобільний   телефон,    від'єднав

2

 акумуляторну батарею і сім-карту та здавлюючи рукою шию потягнув її за руку в безлюдне місце - за будинок клубу до приміщення недобудованої бані,  де проти її волі,  із застосуванням фізичного насильства,  двічі здійснив статеві зносини.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду змінити і застосувавши  ст.  69 КК України пом'якшити призначене йому покарання,  врахувавши його позитивну характеристику,  наявність на утриманні неповнолітньої дитини. Вважає вирок суду незаконним,  несправедливим,  таким,  що базується на необгрунтованих матеріалах досудового і судового слідства. Зазначає,  що в порушення вимог  ст.  22 КПК України не встановлені всі обставини справи,  а його вина у вчиненні злочину ґрунтується виключно на показаннях потерпілої. Вказує,  що відсутні достовірні та об'єктивні докази його вини,  ніким не підтверджено факт здавлювання ним шиї потерпілої при статевих зносинах. Також вважає,  що в ході досудового слідства та під час судового розгляду було грубо порушено вимоги КПК України,  а саме: порушено вимоги щодо обов'язкового пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення,  порушено право користуватися допомогою перекладача. Зазначає,  що суд безпідставно у вироку вказав на обставину,  яка обтяжує покарання - перебування в стані алкогольного сп'яніння,  оскільки вживав спиртні напої за п'ять годин до події та те,  що він не працює,  так як працював у фермера ОСОБА_4. Крім того вважає,  що призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину.

Інших апеляцій на вирок суду від учасників судового розгляду не надходило.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення потерпілої,  законного

представника та думку прокурора про залишення апеляції без задоволення,  а

вироку без зміни,  вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши

доводи   апеляції,    колегія   суддів   вважає   її   такою,    що                        не   підлягає

задоволенню з таких підстав.

Дослідивши в судовому засіданні докази,  суд дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні зґвалтування неповнолітньої за обставин,  викладених у вироку суду.

Так,  з показань потерпілої ОСОБА_1 в судовому засіданні видно,  що у вечорі 20 липня 2007 року вона разом з зі своїм братом ОСОБА_5 та знайомим ОСОБА_6 приїхали до клубу с Улянівка Братського району Миколаївської області. Коли вона спілкувалася по мобільному телефону зі своїм знайомим ОСОБА_7,  до неї підійшов ОСОБА_3,  якого вона знала на протязі чотирьох років та який відповідно знав,  що вона є неповнолітньою. ОСОБА_3 попросив її дати телефон щоб поспілкуватися з ОСОБА_7.  Поспілкувавшись приблизно 5 хвилин ОСОБА_3 взяв її за руку,  витягнув з мобільного телефону сім-карту і батарею та,  після того як

3

 вона попросила відпустити її,  почав душити за шию,  потягнув за приміщення клубу,  де заставив її роздягнутися,  після чого положив на землю та проти її волі двічі вступив з нею в статеві зносини. Після вчиненого ОСОБА_3 просив її нікому не розповідати. Зустрівши брата та ОСОБА_6 вона розповіла їм про вчинене ОСОБА_3 Наступного дня вона звернулася в лікарню де її оглянув лікар.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні показали,  що 20 липня 2007 року,  приблизно о 21 годині 30 хвилин,  вони разом з ОСОБА_1 поїхали на дискотеку в с Улянівка Братського району Миколаївської області. В той день бачили,  як ОСОБА_3 разом з невідомим чоловіком вживали спиртні напої. Після дискотеки не могли знайти ОСОБА_1,  її мобільний телефон не відповідав. Приблизно о 00 годин ЗО хвилин 21 липня 2007 року до них прийшла ОСОБА_1,  яка плакала та у якої пішла кров з носу. Крім того свідок ОСОБА_5 також показав,  що ОСОБА_1 розповіла йому про її зґвалтування ОСОБА_3 На шиї ОСОБА_1 він бачив синці.

Також показання потерпілої,  стосовно отримання нею тілесних ушкоджень від дій ОСОБА_3,  узгоджуються з показаннями законного представника ОСОБА_2,  свідків ОСОБА_7,  ОСОБА_8 та ОСОБА_9,  які в судовому засіданні підтвердили факт наявності у потерпілої 21 липня 2007 року тілесних ушкоджень,  а саме синців на шиї.

Даними висновку судово-медичної експертизи (а.с.  132) підтверджена наявність у ОСОБА_1 пошкоджень,  які характерні при статевих зносинах. Крім того підтверджена наявність синців в області шиї з права і з ліва,  спини. Синці на шиї виникли внаслідок здавлювання шиї пальцями рук та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Сам засуджений ОСОБА_3 підтвердив у судовому засіданні,  що потерпілу ОСОБА_1 він знав на протязі 4-х років,  знав,  що вона навчається в школі,  підтвердив факт вживання ним 20 липня 2007 року,  за 4 - 5 годин до статевих зносин,  приблизно 300 - 400 грам горілки,  визнав,  що при спілкуванні з потерпілою вживав недобрі слова,  що мобільний телефон останньої деякий час не працював,  підтвердив факт статевих зносин з ОСОБА_1 21 липня 2007 року за приміщенням клубу в с Улянівка Братського району Миколаївської області. Також підтвердив,  що після статевих зносин у потерпілої пішла кров з носу.

Твердження в апеляції засудженого ОСОБА_3 щодо відсутності у потерпілої ОСОБА_1 тілесних ушкоджень,  є такими,  що не відповідають дійсності і спростовуються показаннями законного представника ОСОБА_10,  свідків ОСОБА_7,  ОСОБА_8 та ОСОБА_9,  які в судовому засіданні підтвердили факт наявності у потерпілої 21 липня 2007 року тілесних ушкоджень,  а саме синців на шиї,  а також даними висновку судово-медичної експертизи (а.с.  132),  згідно якого у ОСОБА_1 були виявлені синці в області шиї з права і з ліва,  які виникли внаслідок здавлювання шиї пальцями рук та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

4

 Доводи засудженого ОСОБА_3 в апеляції щодо побудови його обвинувачення виключно на показаннях потерпілої ОСОБА_1 та на необгрунтованих матеріалах досудового і судового слідства,  є безпідставними,  оскільки вина ОСОБА_3 у зґвалтуванні неповнолітньої ОСОБА_1 ґрунтується на допустимих,  належних та достовірних доказах зібраних в ході досудового слідства,  які були досліджені в ході судового слідства та яким суд дав належну оцінку у вироку.

Що стосується доводів апелянта про те,  що потерпіла добровільно вступила з ним у статеві зносини,  то колегія суддів вважає оцінку цих доказів засудженого судом першої інстанції правильною. До того ж колегія суддів вважає,  що судом першої інстанції ретельно досліджені та обґрунтовано не взяті до уваги показання засудженого ОСОБА_3 під час досудового та судового слідства в яких він заперечував зґвалтування потерпілої ОСОБА_1 посилаючись на добровільну згоду останньої щодо статевих зносин. З огляду на матеріали справи вказані показання засудженого та аналогічні доводи засудженого в апеляції спростовуються наведеними вище доказами.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає,  що судом першої інстанції правильно встановлені обставини вчиненого ОСОБА_33лочину,  яким дано належну оцінку у вироку,  а злочинні дії засудженого ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ч.3  ст.  152 КК України.

Перевіркою доводів засудженого ОСОБА_3 про порушення вимог КПК України,  а саме,  порушення вимог про обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення,  порушення права користуватися допомогою перекладача,  встановлено,  що вони не ґрунтуються на матеріалах справи. Так,  як видно з матеріалів кримінальної справи,  15 жовтня 2007 року (а.с.  144 - 146) ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину передбаченого ч.3  ст.  152 КК України,  17 жовтня 2007 року (а.с.  171) засуджений разом з захисником був ознайомлений з матеріалами розслідування. В ході досудового слідства та під час судового розгляду справи забезпечувалося право засудженого ОСОБА_3 робити заяви,  давати показання,  заявляти клопотання,  знайомитися з усіма матеріалами справи,  виступати в суді мовою,  якою він володіє. При роз'ясненні прав,  при пред'явленні обвинувачення засудженому ОСОБА_3 15 жовтня 2007 року (а.с.  143),  останній власноручно вказував,  що не потребує послуг перекладача. ОСОБА_33 травня 2002 року проживає на території Рощахівської сільської ради Бобренецького району Кіровоградської області,  де спілкувався українською,  російською мовами Крім того,  ні засудженим,  ні його захисниками,  в ході досудового слідства та під час судового розгляду не заявлялися клопотання щодо необхідності залучення перекладача.

5

Твердження в апеляції засудженого ОСОБА_3 щодо безпідставного посилання у вироку суду на обставину,  яка обтяжує покарання - вчинення злочину особою,  яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння,  є безпідставним та спростовується його ж показаннями,  які він давав у судовому засіданні,  якими підтвердив факт вживання ним спиртних напоїв 20 липня 20007 року,  за 4 - 5 годин до статевих зносин з потерпілою ОСОБА_1,  показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6,  які у судовому засіданні підтвердили,  що 20 липня 2007 року бачили,  як ОСОБА_3 разом з невідомим чоловіком вживали спиртні напої.

Доказів,  які б підтверджували факт перебування засудженого ОСОБА_3 у трудових відносинах з фермерським господарством ОСОБА_4,  як видно з матеріалів справи,  не має,  а тому є безпідставними посилання засудженого в апеляції щодо необгрунтованого зазначення у вироку суду,  що він не працює.

Що стосується доводів засудженого ОСОБА_3 про призначення покарання,  яке не відповідає ступеню тяжкості злочину,  то їх не можна вважати обґрунтованими.

При обранні ОСОБА_3 покарання суд відповідно до вимог  ст.  65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину (вчинення особливо тяжкого злочину),  дані про особу винного,  обставину,  яка обтяжує покарання,  а також обставини,  на які є посилання в апеляції .

Отже,  таке покарання є необхідним для виправлення ОСОБА_3 і попередження нових злочинів.

З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для зміни вироку та пом'якшення призначеного покарання з застосуванням  ст.  69 КК України,  про що просять апелянт.

Керуючись  ст.  ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення,  а вирок Братського районного суду Миколаївської області від 21 листопада 2007 року у відношенні ОСОБА_3 без зміни.