№ К-12617/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
______________________________________________________________
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“13” грудня 2006 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Конюшка К.В.
суддів: Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Л.В.
Степашка О.І.
при секретарі: Ткачук Н.В.
за участю представників:
позивача: Ємчук А.В., Струс А.Я.
відповідача-1: Федорів В.І.
відповідача-2: не явка
розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.09.2005р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2005 року
у справі № 17/140
за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
до 1.ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України»
2. АТЗТ Авіакомпанія «Вітаір»
про визнання недійсним договору, господарського зобов'язання, що виникло на його підставі та стягнення в дохід державного бюджету 17000000 грн., -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2005 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до 1. ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» (далі по тексту - ДП «Івано-Франківський облавтодор»), 2. АТЗТ Авіакомпанія «Вітаір» про визнання недійсним Договору № 128/08 по забезпеченню при виконанні аерофотознімальних робіт та стягнення з ДП «Івано-Франківський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» в доход держави коштів у сумі 8500000 грн., а також з АТЗТ Авіакомпанія «Вітаір» в доход держави коштів у сумі 8500000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вказаний договір було укладено з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки виконання топографно-геодезичних та картографічних робіт, які є предметом спірного договору, підлягає ліцензуванню. Проте, відповідач -2 не мав такої ліцензії. Отже, укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 договір має бути визнаний недійсним.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12.09.2005р., залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2005р. в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням та ухвалою судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківську оскаржила їх в касаційному порядку.
В касаційній скарзі скаржник послався на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення та ухвали судами порушено норми матеріального та процесуального права і просив скасувати їх, прийнявши нове рішення про задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні представники позивача (скаржника) підтримали доводи касаційної скарги.
Представник відповідача -1 заперечував проти задоволення касаційної скарги та просив залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Представники відповідача - 2 в судове засідання не з'явились. Проте, відповідно до ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ДП «Івано-Франківський облавтодор» та АТЗТ Авіакомпанія «Вітаір» було укладено Договір по забезпеченню при виконанні аерофотознімальних робіт від 13.08.2004р. № 128/08 (далі по тексту - Договір).
Зобов'язання по договору були виконані сторонами, що підтверджується, зокрема, даними платіжного доручення про проведення оплати від 17.08.2004р. № 103, а також - акту виконаних робіт від 30.09.2004р., податкової накладної від 17.08.2004р. № 46.
Як вбачається зі змісту спірного Договору, на відповідача -2 були покладені наступні обов'язкі, передбачені п. 2.3., а саме: при потребі своєчасно заключити договір на виконання конкретних видів робіт по забезпеченню АФЗ робіт; провести заходи по підготовці документів для виробництва АФЗ у повному об'ємі; узгодити всі питання щодо проведення АФЗ в уповноважених органах України; скласти графік виконання АФЗ робіт; організувати якісне виконання аерофотознімальних польотів; провести вивчення і аналіз АФЗ матеріалів; сформувати та впровадити банки даних топографно-геодезичної і картографічної інформації; розробити технічну документацію картографічного дослідження АФЗ матеріалу; проконтролювати виконання просторових цифрових карт з використанням космічної системи GPS.
Як вбачається з акту виконаних робіт від 30.09.2004р., який підписаний відповідачами у даній справі, АТЗТ Авіакомпанія «Вітаір» виконано наступні роботи: складені графіки виконання АФЗ робіт; сформовані та впроваджені банки даних топографо-геодезичної і картографічної інформації; розроблена технічна документація картографічного дослідження АФЗ робіт; проконтрольовано виконання просторових цифрових карт з використанням космічної системи GPS.
Отже, у даному випадку, судова колегія погоджується з висновками місцевого та апеляційного суду відносно того, що перелік робіт, вказаних в п. 2.3. спірного Договору, а також в акті виконаних робіт, не передбачені Законом України «Про топографічно-геодезичну і картографічну діяльність» від 23.12.1998р. № 353-ХІV та Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт (затверджені Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерством екології та природних ресурсів України № 24/43 від 12.02.2001р., зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27.02.2001р. за № 178/5369, далі по тексту - Ліцензійні умови) як такі, що потребують наявності спеціального дозволу (ліцензії).
При цьому, суд касаційної інстанції не може погодитися з доводами позивача (скаржника) щодо того, що судами попередніх інстанцій не враховано приписи Ліцензійних умов в яких конкретизовано перелік робіт, що підлягають ліцензуванню з огляду на те, що виконуючи свої зобов'язання за Договором АТЗТ «Вітаір» уклав договір з ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» на виконання аерофотознімальних робіт від 27.08.2004р. № АФС-07/2004. В свою чергу, як свідчать матеріали справи ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» здійснював свою діяльність на підставі ліцензії серії АА № 630461, виданої 05.12.2003р. Міністерства екології та природних ресурсів України, яка надає йому право виконувати топографо-геодезичні роботи, картографічні роботи.
Доводи позивача про те, що акт виконаних робіт оформлений відповідачами по справі 30.09.2004р., а результати аерофотознімальних робіт надійшли від ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» до ДП «Івано-Франківський облавтодор» тільки після 28.03.2005р. є безпідставними, оскільки акт виконаних робіт від 30.09.2004р. не містить даних про передачу від АТЗТ Авіакомпанія «Вітаір» до ДП «Івано-Франківський облавтодор» аерофотознімальних матеріалів, адже у ньому зазначено про виконання договірних зобов'язань щодо організації, здійснення та контролю всього комплексу заходів по виконанню аерофотознімальних робіт.
Обґрунтованим є також висновок про відсутність підстав вважати, що договір про виконання робіт, які підлягають ліцензуванню, навіть у тому випадку, якщо він укладений за відсутності ліцензії, коли її наявність є обов'язковою, посягає на істотні державні і суспільні інтереси, є антисоціальним. Особливо, враховуючи той факт, що позивачем не доведено обставин, які свідчать про наявність у сторін за господарським зобов'язанням умислу, який би суперечив інтересам держави та суспільства. А посилання позивача на те, що умисел відповідача -1 полягає в тому, що у ДП «Івано-Франківський облавтодор» був відсутній дозвіл Управління СБУ в Івано-Франківській області на проведення аерофотознімальних робіт, є помилковим, оскільки в даному випадку поняття «дозволу» невірно ототожнюється позивачем з поняттям «ліцензії (дозволу)» в розумінні ст. 227 ЦК України, бо відсутність спеціального дозволу органів СБУ не може бути підставою для визнання недійсною угоди на підставі ст. 227 ЦК України.
Крім того, позивачем (скаржником) як в ході розгляду справи, так і в касаційній скарзі не спростовано факт наявності у ДП «Івано-Франківський облавтодор» спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею від 24.01.2003р. № ІФ 3 -2003-176 та від 12.01.2005р. № ІФЗ-2005-342.
На думку судової колегії, твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, стосовно порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки апеляційний господарський суд не визнав, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
За вказаних обставин судова колегія дійшла висновку про те, що доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вище переліченими нормами права.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12.09.2005р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2005р.у справі № 17/140 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.
|
Головуючий |
(підпис) |
Конюшко К.В. |
|
Судді |
(підпис) |
Ланченко Л.В. |
|
|
(підпис) |
Нечитайло О.М. |
|
|
(підпис) |
Пилипчук Н.Г. |
|
|
(підпис) |
Степашко О.І. |
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
суду України К.В. Конюшко