ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: Костенка М. І.
суддів: Ланченко Л. В.
Пилипчук Н. Г.
Степашка О. І.
Нечитайла О. М.
при секретарі судового засідання: Бойченко Ю.В.,
за участю представника відповідача: Лугинець І. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на рішення господарського суду м. Києва від 31 серпня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Пульсар” до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Пульсар” звернулося до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень № 339/26-062/1 від 04.01.2005р, №339/26-062/2 від 16.03.2005р.; №339/26-062/3 від 20.05.2005р., у відповідності до яких було визначено податкове зобов'язання позивача зі сплати штрафу за порушення норм Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що перевірку позивача було проведено безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства, позивачем не було допущено порушень використання реєстратору розрахункових операцій.
Рішенням господарського суду міста Києва від 31 серпня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 339/26-062/2 від 16.03.2005р. та № 339/26-062/3 від 20.05.2005р. та припинено провадження у справі в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 339/26-062/1 від 04.01.2005р.
Вказані судові рішення мотивовані відсутністю належних доказів вчинення позивачем порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, зокрема тим, що відповідачем не доведено обставину продажу саме позивачем обладнання, та тим, що визначення позивачу штрафних санкцій згідно із вищезазначеним Законом у якості податкового зобов'язання суперечить вимогам Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулася з касаційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 31 серпня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована посиланням на наявність доказів продажу обладнання позивачем та правомірність проведення перевірки.
Розглянувши касаційну скаргу та вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що 30.09.2004 року ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено перевірку щодо, контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт б/н від 30.09.2004р., на підставі якого, відповідачем було винесено оспорювані податкові повідомлення - рішення.
Прийняття зазначених рішень обумовлено висновками про порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", а саме - неоприбуткування у касі підприємства суми 2085,00 грн. за реалізацію пристрою ХЕROX PE16.
Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі аналізу зібраних по справі доказів дійшли висновку про недоведеність обставини здійснення позивачем продажу вказаного обладнання.
Частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З огляду на вищезазначену процесуальну обмеженість прав, суд касаційної інстанції позбавлений надавати оцінку твердженням скаржника про фактичне здійснення позивачем продажу, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю оцінки доказів по справі.
Згідно з частиною 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Оскільки касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж невірна оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що при встановленні вищезазначених обставин судом апеляційної інстанції не було порушено норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга вбачається такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва залишити без задоволення.
Рішення господарського суду м. Києва від 31 серпня 2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: М. І. Костенко
судді: Л. В. Ланченко
Н. Г. Пилипчук
О. І. Степашко
О. М. Нечитайло
З оригіналом вірно
Суддя
Вищого адміністративного суду
України М. І. Костенко