Справа № 2 -ц - 361- 2008 рік
РІШЕННЯ
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
20 березня 2008 p. Місцевий Болградський районний суд Одеської області
В складі: головуючої судді Сабади В.В. при секретарі Ковтун О.І.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Болграді справу
за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
Дмитрівської сільської Ради Белградського
району Одеської області
про визнання права власності
встановив:
Позивач, ОСОБА_1, просив визнати право власності на 2/7 частини садиби за №39 по вул. Річній села Дмитрівка Болградського району Одеської області за своєю матір'ю, Кара стан ОСОБА_5, померлою 28.11.2000 року, та за своїм батьком, ОСОБА_6, померлим 29.06.2006 року, посилаючись на те, що він, відповідачі, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та померлі входили до складу одного двору, тип якого, станом на 14.04.1991р., був колгоспним До спільного майна цього двору, було віднесене і вказану вище садибу, з зведеними на ній спорудами, будовами та комунікаціями, в якій по 1/7 частині належить кожному із них. Право власності за померлими, при їх житті, оформлено не було і на цей час, оформити його за ними, можливості немає, в зв'язку з їх смертю. Із-за цього він не може одержати в нотаріальній конторі документи, про прийняття ним спадщини, незважаючи на те, що як спадкоємець першої черги, прийняв її своєчасно.
Відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дмитрівська сільська Рада Белградського району Одеської області, позов визнали і проти його задоволення не заперечували.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Встановлено, що двір, до складу якого входили позивач, відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітня ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_8, яка померла 28.11.2000 року, і ОСОБА_6, який помер 29.06.2006 року, станом на 14.04.1991 року був по типу колгоспним та складався тільки з перерахованих вище осіб.
На той же час, до складу спільного майна цього двору, входила і садиба за №39 по вул. Річній села Дмитрівна Белградського району Одеської області, з зведеними на ній спорудами
2
та комунікаціями, в тому числі і з житловим будинком, які були побудовані до 1991 року на спільні кошти членів двору.
Виходячи з доказів, досліджених в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що
цивільні правовідносини між сторонами та померлими, по відношенню до спірної садиби,
виникли до 14.04.1991р. і до прийняття Закону У країни «Про власність».Тому до них
повинні застосовуватися положення ЦК України 1963р. діючого на час виникнення цих
правовідносин, а саме ст. . 120, 123, 126 ЦК України.
Згідно вказаних вище статей, частки членів колгоспного двору в майні, придбаному на їх спільні кошти, рівні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що частки позивача, відповідачів : ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та померлих в садибі за №39 по вул. Річній села Дмитрівка Белградського району Одеської області рівні та складають по 1/7 частині кожному із них, т. я. ця садиба зареєстрована в сільській Раді зі всіма, розташованими на ній спорудами та комунікаціями станом на 14.04.1991 рік, та придбана на спільні кошти членів цього двору до 14.04.1991р.
Тому суд визнає доказаним право власності померлих на спірні 2/7 частини садиби і признає за ними його на ці 2/7 частини в рівних долях..
Як далі встановив суд, відповідач, Дмитрівська сільська Рада Белградського району
Одеської області, померлим документи, про їх право власності на ці 2/7 частини спірної садиби, при житті, своєчасно не видала .Із-за цього позивач, який згідно ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги та який своєчасно прийняв спадок, як встановлено ст. 1268 ЦК України , оформити своє право на нього не може, із-за відсутності право установчих документів на ці 2/7 частини померлих в садибі.
Викладене підтверджується:
- свідоцтвом про смерть, виданим Дмитрівською сільською Радою Белградського району
Одеської області 01.12.2000 р., на підставі запису акту N269 від тієї ж дати, де вказано, що
ОСОБА_8, померла 28.11.2000 року;
- свідоцтвом про смерть, виданим Дмитрівською сільською Радою Белградського району
Одеської області 01.07.2006 р., на підставі запису акту №39 від тієї ж дати, де вказано, що
ОСОБА_6, помер 29.06.2006 року;
- довідкою № 267 від 23.11.2007 p., виданою вказаною вище Радою, згідно з якою двір по
вулиці Річній 39 села Дмитрівка Белградського району Одеської області, станом на
14.04.1991 р., по типу був колгоспним. До його складу входили: позивач .відповідачі:
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітня
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, та померлі. На цей двір, в сільській
Раді, відкритий лицьовий рахунок №1065 в якому значилося зареєстрованою садиба, з
зведеними на ній будовами та комунікаціями, в т.ч.1 жилий дім;
- технічним паспортом на садибу за №39 по вул. Річній села Дмитрівка Болградського
району Одеської області, де вказані всі будови та комунікація, які знаходилися на садибі
станом на 14.04.1991 рік;
3
- свідоцтвом про народження, виданим Дмитрівською сільською Радою Болградського
району Одеської області 24.03.2003 року на підставі запису акту №72, згідно якого Кара
стан ОСОБА_9 народилася 05.07.1990 року;
- свідоцтвом про одруження, виданим Дмитрівською сільською Радою Белградського району
Одеської області 27.10.1950 року на підставі запису акту №23, згідно якого померлі
знаходилися в шлюбі з 27.10.1950 року;
- свідоцтвом про народження, виданим Дмитрівською сільською Радою Белградського
району Одеської області 02.12.1962 року на підставі запису акту № 159, згідно якого померлі
є батьками позивача.
Судом встановлено і те, що право власності на 5/7 частин, вказаної вище садиби, ніким не оспорюється , т. я право на ці частини визнано за позивачем та відповідачами: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітньою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Дмитрівської сільської Ради Болградського району Одеської області №86 від 27.07.2007 року.
За таких обставин суд визнає за можливе визнати право власності на 2/7 частини садиби
№39 по вул. Річній села Дмитрівка Болградського району Одеської області за , ОСОБА_7
ОСОБА_5, померлою 28.11.2000 року, та ОСОБА_6,
померлим 29.06.2006 року, в рівних долях.
Керуючись ст. . 10, 60, 131, 212-215 ЦПК України суд
рішив:
Позов задовольнити.
Визнати право власності на 2/7 частини садиби, з спорудами, будовами та комунікаціями на ній, станом на 14.04.1991 року, яка знаходиться по вул. Річній №39 села Дмирівка Болградського району Одеської області за ОСОБА_8, померлою 28.11.2000 року, та ОСОБА_6, померлим 29.06.2006 року, в рівних долях, а саме на 1/7 частину за кожним із них..
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в такому порядку:
- поданням заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення
рішення;
- поданням апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.