ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

______________________________________________________________

01010,  м. Київ, вул. Московська, 8

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

“15” листопада 2006р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                 Конюшка К.В.

суддів:                          Ланченко Л.В.

                                  Нечитайла О.М.

Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

при секретарі:  Ткачук Н.В.

за участю представників:

позивача: Філінська В.М.

відповідача 1: Діброва Л.О.

відповідача 2: Черепанський М.Ж., Пастушенко В.А.

відповідача 3: Недашківській Л.О.

відповідача 4: не явка

третьої особи: Михніцький Г.Ю.

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства «Емануїл» та касаційну скаргу Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції на рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2005р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р.

 

у справі  № 16/10 «Д»

 

за позовом               Спільного підприємства «Баранівський хлібозавод райспоживспілки»

до                               1) Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції

                                    2) Приватного підприємства «Петан»    

3)  Приватного підприємства «Емануїл»

4)Управління Державного казначейства України в Житомирській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Філія АКБ «Національний кредит»

про                             визнання біржових торгів та біржової угоди недійсними,-

 

В С Т А Н О В И В :

У січні 2005 року Спільне підприємство «Баранівський хлібозавод райспоживспілки» (далі по тексту - СП «Баранівський хлібозавод райспоживспілки)  звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції, за участю третіх осіб на стороні відповідача - Приватне підприємство «Емануїл», Приватне підприємство «Петан» (далі по тексту - ПП «Емануїл», ПП «Петан») про визнання біржових торгів  та біржової угоди від 30.03.2004р. з продажу цілісного майнового комплексу СП «Баранівський хлібозавод райспоживспілки» недійсними.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з метою погашення податкового боргу платника податків СП «Баранівський хлібозавод райспоживспілки» Барановською міжрайонною державною податкової інспекцією було передано через ПП «Петан» Українській універсальній товарній біржі для реалізації цілісний майновий комплекс позивача. Однак передача вказаного об'єкта на продаж відбувалася з порушенням чинного законодавства, зокрема, боржнику не була надана можливість самостійно визначити склад і черговість продажу своїх активів, самостійно визначити оцінювача активів, під час продажу майна не були враховані інтереси інших кредиторів, в тому числі по заробітній платі працівників тощо. Крім того, на думку позивача, він мав достатньої інших активів, продаж яких забезпечив би повне погашення податкового боргу.

В ході розгляду справи ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.03.2005р. було залучено до участі в справі в якості відповідачів - ПП «Емануїл» та ПП «Петан».

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 18.04.2005р. позов задоволено. Біржові торги, проведені 30.03.2004р. на Українській універсальній товарній  біржі по продажу цілісного майнового комплексу СП «Баранівський хлібозавод райспоживспілки» визнані недійсними. Біржову угоду  (договір купівлі-продажу) від 30.03.2004р., укладену  між  відповідачами ПП «Петан» і ПП «Емануїл» по купівлі-продажу цілісного майнового комплексу СП «Баранівський хлібозавод райспоживспілки» визнано недійсною. Застосовано до відповідачів по справі двосторонню реституцію - повернення  у стан, що існував до укладення біржової угоди від 30.03.2004р.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Баранівська міжрайонна державна податкова інспекція та ПП «Петан» оскаржили його в апеляційному порядку.

В ході апеляційного розгляду було залучено в якості відповідача Управління Державного казначейства України у Житомирській області та у якості третьої особи -філію АКБ «Національний кредит».

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р.  рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2005р.  у справі № 16/10 «Д» залишено без змін, а апеляційні скарги Баранівської міжрайонної  державної податкової інспекції та ПП «Петан» - без задоволення.  

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ПП «Емануїл» та  Баранівська міжрайонна  державна податкова інспекція оскаржили їх в касаційному порядку.

В касаційних скаргах скаржники просили скасувати вказані рішення у зв'язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представники відповідача - 1, відповідача - 2, відповідача - 3 та третьої особи підтримали доводи, викладені у касаційних скаргах.

Крім того, від відповідача - 1 надійшло клопотання про заміну Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції  її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Баранівському районі.

Розглянуваши доводи вказаного клопотання та додані до нього матеріали, суд касаційної інстанції вважає його обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

У запереченнях від 16.08.2006р. № 37 на касаційну скаргу СП «Баранівський хлібозавод райспоживспілки» просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2005р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р. без змін.  

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи вказаного  заперечення.

В судове засідання представники  відповідача  - 4  не  з'явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг і заперечень на них, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, з 14.04.2003р. все рухоме майно позивача знаходилось в податковій заставі, у зв'язку з наявністю в нього податкового боргу.

Враховуючи, що позивачем даний борг погашено не було, Баранівською міжрайнною державною податковою інспекцією було прийнтято Рішення від 21.04.2003р. № 31 «Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу».

Заявкою-дорученням від 19.03.2004р., затвердженою начальником Баранівської міжрайонної державної податкової інспекції, податковий керуючий доручив Приватному підприємству «Петан» провести реалізацію описаних активів позивача.

 30.03.2004р. між ПП «Петан» та ПП «Емануїл» було укладено біржову угоду - договір купівлі-продажу, відповідно до якої ПП «Емануїл» було придбано цілісний майновий комплекс СП «Баранівський хлібозавод райспоживспілки».

Судова колегія погоджується з правильними висновками місцевого та апеляційного суду відносно того, що наявна у позивача сума податкового боргу мала та могла бути погашена шляхом продажу будь-яких інших ліквідних активів підприємства - боржника, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 10.1.1. п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р.  № 2181-ІІІ (далі по тексту - Закон № 2181-ІІІ) - у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають  у  його власності, а  за їх відсутності - шляхом продажу інших активів такого планика податків.

Згідно з п.п. 10.1.3. п. 10.1. ст. 10 Закону якщо податковий керуючий вирішує, що платник податків визначає для продажу активи, чия звичайна ціна є завідомо нижчою, ніж сума податкового боргу, такий податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити склад активів, що підлягають продажу, виходячи із принципів збереження цілосності майнового комплексу та з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість не перевищує  двократного розміру податкового боргу.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, з Акту опису активів СП «Баранівський хлібозавод райспоживспілки» від 19.03.2004р. вбачається, що оцінка описаного майна позивача  податковим керуючим визначена в сумі 656084,00 грн. І в цей же день ним було доручено ПП «Петан» продати цілісний майновий комплекс за наявності податкового боргу незначного розміру, а саме, в розмірі  9630, 08 грн.

При цьому, посилання відповідача -1 у касаційній скарзі на п.п.10.1.4. п. 10.1. ст. 10 Закону № 2181-ІІІ, відносно того, що у разі недостатності коштів, отриманих від продажу активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу  платника податків, що забезпечує ведення його основної господарської діяльності, податковий керуючий зобов'язаний прийняти рішення про продаж цілісного майнового комплексу або його частини, без застосування обмежень щодо їх вартості, встановлених абзацом другим підпункту 10.1.3. п. 10.1. ст. 10 Закону, є необгрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Зокрема, як вбачається з Акту опису активів від 19.03.2004р., а також переліку майна, яке  не включено у цінову довідку, у позивача було в наявності достатньо майна, реалізація якого могла відбутися реально. До того ж податковою інспекцією не доведено той факт, що у позивача дійсно були відсутні будь-які інші активи, окрім цілісного майнового комплексу.

Крім того, судовими інстанціями вірно зроблено висновок про те, що податковим органом було порушено порядок продажу активів позивача. Так, відповідно до вимог п.п. 10.2.1. п. 10.2. ст. 10 Закону продаж цілісних майнових комплексів підпириємств здійснюється виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного податкового органу на зазначених біржах. У разі коли на території району або міста, де знаходяться активи платника податків, що продаються, відсутня товарна біржа, визначена центральним податковим органом, податковий орган організовує окремий позабіржовий аукціон.

Згідно з абзацом другим п.п. 10.2.4. п. 10.2. ст. 10 Закону № 2181-ІІІ при продажу активів на позабіржовому аукціоні безпосереднім продавцем, а в разі продажу через організації роздрабної торгівлі - комітентом виступає податковий орган, при цьому участь будь-яких посередників або агентів для організації такого продажу не дозволяється.

Однак, не зважаючи на вказані приписи закону відповідач-1, по-перше, не організував окремий позабіржовий аукціон, з урахуванням того, що на території Баранівського району Житомирської області, де розташований цілісний майновий комплекс, відсутня товарна біржа, і, по-друге, передав право на продаж майна позивача третій особі - ПП «Петан».

Заперечення відповідача -1 та відповідача 3, які викладені у касаційних скаргах, щодо правомірності передачі права на продаж активів на підставі договору доручення, який був укладений згідно зі ст. 1000 ЦК України, є безпідставними, оскільки наявність порушень податковим органом встановленого порядку продажу цілісного майнового комплексу виключає необхідність з'ясування підстав проведення такого продажу будь-якими посередниками.

Крім того, відповідачем - 1 також було порушено порядок оприлюднення інформації про склад активів платника, призначених для продажу, оскільки, як  вбачається зі змісту листа Управління у справах преси та інформації Житомирської обласної державної адміністрації від 14.03.2005р. № 258, свідоцтво про державну реєстрацію ЖТ № 195 від 24.11.2000р. газети «Бізнес-Акцент» вважається таким, що втратило чинність, оскільки з моменту реєстрації до часу укладення листа (в тому числі і станом на 20.03.2004р.) управління не має відомостей про вихід у світ на території Житомирської області данного видання. При цьому, даний факт не спростований податковим органом, а  доводи ПП «Емануїл» відносно того, що в матеріалах справи наявна копія оголошення, надрукованого в газеті «Бізнес-Акцент», а також про розміщення  оголошення щодо реалізації цілісного майнового комплексу в інтернеті не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до уваги з урахуванням того, що наявність в матеріалах справи копії витягу з газети, який не засвідчений належним чином (тобто не засвідчений органом, який видав дану газету або в нотаріальному порядку) не свідчить про існування даного видання, а твердження про розміщення оголошення в інтернеті не підтверджуються матеріалами справи.        

Суттєвим є порушення відповідачем -1 вимог п.п. 10.2.3. п. 10.2. ст. 10 Закону                   № 2181-ІІІ, а також п. 20 «Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002р. № 538 (далі по тексту - Порядок), відповідно до яких саме податковий орган повинен на конкурсних засадах залучити суб'єкта оціночної діяльності та укласти з ним договір на проведення оцінки активів платника податків.

Проте, як видно з матеріалів справи, проведення даної експертної оцінки було доручено податковим органом ПП «Петан», яке в свою чергу, уклало договір на проведення такої оцінки з МПП «Вектор-Т», дія кваліфікаційного свідоцтво якого на день проведення експертної оцінки була призупинена наказом Фонду Державного майна України від 24.09.2003р. № 1690  і поновлена лише 15.09.2004р. Крім того, з експертного висновку МПП «Вектор-Т», наявним в матеріалах справи вбачається, що вартість об'єкта оцінки становить 96543 грн., що значно нище його балансової вартості.

Суд касаційної інстанції також звертає увагу, що апеляційним та місцевим господарським судом обгрунтовано вказано на той факт, що  всупереч п. 22 Порядку, згідно з яким за результатами оцінки активів складається звіт (оригінал якого передається податковому органу, а другий примірник платнику податків) позивач не отримав звіту про експертну оцінку. Отже, був позбавлений можливості оскаржити його в установленному порядку.

На думку судової колегії, всі інші порушення, на які вказали суди попередніх інстанцій, зокрема, щодо порядку проведення торгів, порядку передачі активів  після їх продажу тощо, були наявні в діях відповідача -1, відповідача - 2 та відповідача - 3, і  призвели до незаконного відчуження цілісного майнового комплексу позивача.

Враховуючи викладене, суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для визнання недійсними біржових торгів, проведених 30.03.2004р. по продажу цілісного майнового комплексу СП «Баранівський хлібозавод райспоживспілки» та недійсною біржову угоду (договір купівлі-продажу) від 30.03.2004р., укладену між ПП «Петан» та ПП «Емануїл».       

 Згідно з ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної  інстанції  залишає  касаційну скаргу  без задоволення, а  судові рішення - без змін, якщо визнає,  що суди першої  та  апеляційної  інстанцій  не  допустили  порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

 

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Емануїл» та касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Баранівському районі залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Житомирської області від 18.04.2005р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 13.09.2005р. у справі № 16/10 «Д» - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.

 

Головуючий	(підпис)	Конюшко К.В.
Судді	(підпис)	Ланченко Л.В.
	(підпис)	Нечитайло О.М.
	(підпис)	Степашко О.І.
	(підпис)	Шипуліна Т.М.

 

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного

суду України                                                                                   К.В. Конюшко