ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"10" червня 2014 р. Справа № 918/727/14
Господарський суд Рівненської області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Харківцукорзбут" м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельного підприємства "Агропереробка" с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області
про стягнення 26 000 грн. 00 коп.
Представники сторін:
від позивача Тимофєєва Т.М. - за довіреністю б/н 02.01.2014 року;
від відповідача не з'явився
В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Ухвалою суду від 27.05.2014р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду на 10.06.2014р.
10.06.2014р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи довідки №06/06-2014 від 06.06.2014 р., витягу ТзОВ "АПК Харківцукорзбут", виписки по банківському рахунку та податкової накладної.
Відповідач, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 27.05.2014р.) своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, явку повноважного представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позов не подав, про поважність причин неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно з абз. 1 п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи викладене та те, що відповідач своїми процесуальними правами не скористався, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності його представника, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.
Суть спору:
Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд стягнути з відповідача 26 000 грн. 00 коп. - боргу за поставлений товар. В обґрунтування позовних вимог посилаються на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки №1707/П1 від 17.07.2013р. Наголошують, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме: договором поставки №1707/П1 від 17.07.2013р., видатковою накладною: №1513 від 18.07.2013р., претензією №753/2014 від 26.03.2014 року, актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2013р., виписками по банківському рахунку, довідкою про заборгованість відповідача №06/06-2014 від 06.06.2014р.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
17.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК Харківцукорзбут" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВТП "Агропереробка" (Покупець) укладено договір поставки № 1707П1.
За умовами договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця цукор - надалі "Товар", а Покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити Товар в строки і на умовах передбачені цим договором, в кількості вказаній у заявці Покупця (п. 1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору передбачено, що постачальник гарантує, що Товар належить Постачальнику на праві власності не закладений, не заарештований.
Згідно п. 1. 8 договору кількість, ціна зазначається в накладній, які є невід'ємною частиною договору і мають силу специфікації до договору складеній Постачальником на основі заявки Покупця.
Загальна сума договору визначається сумою поставок Товару здійснених в межах даного договору.
Відповідно до п. 3.1 умови договору викладенні сторонами у відповідності з вимогами Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), які використовуються з урахуванням особливостей які вбачаються з умов цього договору.
За умовами п. 4.2 договору оплата Товару проводиться Покупцем в безготівковому порядку, в національній валюті України з врахування податку на додану вартість (ПДВ).
Пунктом 4.3 договору визначено, що Покупець здійснює оплату Товару на поточний рахунок Постачальника протягом двох банківських днів від дати поставки товару, якщо інше не обумовлено сторонами додатково. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
За умовами п.9.1 договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2013 p., але у будь - якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускаються. У випадку, якщо за місяць до закінчення строку діє договору жодна з сторін не заявить про намір розірвати договір, договір вважається продовженим на той же термін та на тих самих умовах.
Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.
На виконання умов договору позивач, відповідно до видаткової накладної №1513 від 18.07.2013р. передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 124 960 грн. 00 коп.
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково в сумі 98 960 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по банківському рахунку.
Позивачем було направлено відповідачу претензію вих. №753/2014 від 26.03.2014 року з вимогою сплатити залишок заборгованості, яка відповідачем залишена без відповіді та відповідного реагування.
На час розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий згідно договору №1707П1 від 17.07.2013 року товар становить 26 000грн. 00коп.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до положень ч. 1 та ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до вимог ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме видатковою накладною, випискою по банківському рахунку щодо часткової оплати вартості товару.
Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання товару.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 26 000грн. 00 коп. обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача в зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Харківцукорзбут" м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого-торгівельного підприємства "Агропереробка" с. Велика Омеляна Рівненського району Рівненської області про стягнення 26000грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого-торгівельного підприємства "Агропереробка" (Рівненська область, Рівненський район, с. Велика Омеляна, вул. Ярослава Гашека, 120, код 22572180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК Харківцукорзбут" (м. Харків, вул. Морозова, 13, код 37190987) 26 000грн. (двадцять шість тисяч гривень 00коп.) - боргу за поставлений товар, 1 827 грн. 00 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено та підписано 13.06.2014р.
Суддя Кочергіна В.О.
Віддруковано 3 примірника:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (61036, м. Харків, вул. Морозова,13);
3 - відповідачу рекомендованим (35360, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Я. Гашека, 120).