ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

                                                

                                             

                                              У Х В А Л А

 

                               І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

     8 листопада 2006 року.                                                                   м. Київ

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого - судді Цуркана М.І.,

суддів:   Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В.,

Юрченка В.В.,

       секретар: Міненко І.М.,-     

       розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 19 квітня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації в Херсонській області про визнання наказу і звільнення незаконними, поновлення на службі, стягнення грошового забезпечення, -  

 

                                              В С Т А Н О В И Л А :

       

  У грудні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати наказ Державної податкової адміністрації в Херсонській області від 21.09.2004 року про його звільнення незаконним, поновити на службі в органах податкової міліції та стягнути грошове забезпечення за час вимушеного прогулу. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він не мав наміру звільнятись за власним бажанням і причин, які б перешкоджали подальшому проходженню служби на займаній посаді, не було, але під тиском з боку працівників управління по роботі з персоналом Державної податкової адміністрації в Херсонській області написав рапорт про звільнення та на підставі даного рапорту 21 вересня 2004 року був звільнений зі служби.

 

  Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

 Апеляційним судом Херсонської області 19 квітня 2005 року рішення суду першої інстанції скасоване з ухваленням нового - про відмову у задоволенні позову.

 

  Не погоджуючись із рішенням апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку.   

  У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду Херсонської області від 19 квітня 2005 року та залишити в силі рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2005 року. Вважає, що висновки апеляційного суду не відповідають встановленим обставинам.

      

  Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення апеляційного суду Херсонської області - без змін з таких підстав.

 

  Судом  першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі наказу начальника Державної податкової адміністрації в Херсонській області НОМЕР_1 позивач звільнений з цієї посади відповідно до пункту « ж » статті 64 (за власним бажанням) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України».

 

  Як видно із матеріалів справи, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та дійшов неправильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1.Так, задовольняючи позов, суд вказав, що позивач за відсутністю для нього поважних причин, які перешкоджають проходженню служби в податковій міліції, не мав наміру звільнятись за власним бажанням, а рапорт про звільнення подав під тиском з боку працівників управління по роботі з персоналом Державної податкової адміністрації в Херсонській області.

 

  Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що  позивач належних доказів про наявність тиску, спрямованого на спонукання до звільненя і фактичного написання рапорту 22.09.2004 року, датованого 26.08.2004 року, не надав, тоді як свідки такий факт заперечили. Факт проведення оперативно-слідчих дій і порушення кримінальної справи не можуть розцінюватись як примус позивача до подачі рапорту про звільнення зі служби.

 

  Апеляційний суд також правильно вказав, що суд першої інстанції при розгляді спору та поновленні пропущеного строку  на оскарження наказу про звільнення помилково застосував положення норм КЗпП України, оскільки законодавство, що регулює припинення трудових правовідносин до правовідносин по проходженню служби у податковій міліції не застосовується.

  

 

 

   Судом апеляційної інстанції всебічно з'ясовані обставини справи і правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, оскільки підстави для визнання наказу про звільнення ОСОБА_1 незаконним, поновлення його на службі, стягнення грошового забезпечення - відсутні.

 

  Зазначені висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з законодавчими актами, які регулюють порядок проходження служби в органах внутрішніх справ України.

 

   Керуючись ст.ст. 220, 224, 230, КАС України, колегія суддів  -

 

                                          У Х В А Л И Л А :

 

  Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 19 квітня 2005 року - без змін. 

 

  Ухвала  набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

 

 

 Головуючий:                                                            Цуркан М.І.  

           

                

                    Судді:                                                            Амєлін С.Є.

 

                                                                                            Кобилянський М.Г.                                                                                                           

              

                                                                                             Ліпський Д.В.

 

                                                                                             Юрченко В.В.