ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року Справа № 925/921/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючого,

Бернацької Ж.О. - доповідача,

Кривди Д.С.,

розглянувши касаційну скаргу

Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013

у справі№ 925/921/13

за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік-Інтер-Сервіс",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачаПриватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту",

простягнення 54052,88 грн.,

за участю представників сторін

від позивача: не з'явились, від відповідача: не з'явились, від третьої особи: Дудченко С.М. (довіреність № 132 від 25.12.2013),

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" у червні 2013 року звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоджистік-Інтер-Сервіс" про стягнення 50810,76 грн. основного боргу, 3242,12 грн. пені за договором № 14/09-04-12 від 24.05.2012.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.08.2013 у справі № 925/921/13 (суддя Пащенко А.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 (колегія суддів у складі: Коршун Н.М. - головуючого, Калатай Н.Ф., Пашкіної С.А.), у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 21.08.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у справі № 925/921/13 скасувати, і прийняти нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права судом першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представника третьої особи, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лоджистік-Інтер-Сервіс" (замовник) укладено договір № 14/09-04-12 від 24.05.2012 на деповський та капітальний ремонт вантажних вагонів (далі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язався відповідно до договору за завданням замовника виконати деповський ремонт 12 (дванадцяти) та капітальний ремонт 11 (одинадцяти) думпкарів (далі - вагонів) замовника (далі - роботи) силами та на базі відокремленого підрозділу підрядника - вагонного депо Шепетівка (далі - "ВЧД-6"), а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525, 526 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу(статті 837 Цивільного кодексу України).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій та не заперечується сторонами, на виконання умов договору позивач свої зобов'язання щодо ремонту виконав, а відповідач в свою чергу повністю розрахувався за виконаний позивачем ремонт.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що після виконання капітального ремонту вагона № 55862098, в цей же день він виставив вказаний вагон на станційні колії, де він простояв 142 доби з вини відповідача, оскільки останній своєчасно не здійснював перереєстрацію вагона. За зверхнормативний простій вагона № 55862098 станцією Шепетівка з особового рахунку Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" списано грошові кошти за рахунками № 838, №839, №895.

Посилаючись на пункт 6.3. договору № 14/09-04-12 від 24.05.2012, відповідно до якого на деповський та капітальний ремонт вантажних вагонів у разі збільшення норм простою вагонів у ремонті через відсутність запчастин та їх своєчасну поставку, оформлення технічних документів, реквізитів на відправлення з вини замовника, зверхнормативний простій відшкодовується за рахунок замовника, позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти за зверхнормативний простій вагона № 55862098 на підставі статей 526, 837 843 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що за правовою природою заявлені до стягнення з відповідача грошові кошти за зверхнормативний простій вагона № 55862098 є реальними збитками, а не боргом, який підлягає стягненню відповідно до статей 526, 837 843 Цивільного кодексу України.

Поняття збитків наведено у статті 22 Цивільного кодексу України. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Дана норма кореспондується з положенням статті 224 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Суд першої та апеляційної інстанцій дійшли до правильного висновку, що позивачем обрано неправильні підстави позову, оскільки вказані статті регулюють належне виконання зобов'язання. Проте зобов'язання за даним договором сторонами виконані.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни рішення та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у справі № 925/921/13 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2013 у справі № 925/921/13 залишити без змін.

Головуючий - суддяКапацин Н.В.

СуддіБернацька Ж.О.

Кривда Д.С.