ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

12.06.2014р. Справа № 905/2770/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С.,

При секретарі судового засідання Займак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1, м. Сніжне, Донецька обл.,

про забезпечення позову

За участю представників сторін:

від позивача: Коротенко В.Л. - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", м. Донецьк звернулось до Фізичної особи - підприємця - ОСОБА_1, м. Сніжне, Донецька обл., господарського суду Донецької області з позовом до про стягнення заборгованості у розмірі 6448,05 грн., з яких сума основного боргу - 3123,54 грн., пеня 130,169 грн., 3% річних - 30,04 грн., інфляційні нарахування - 40,77 грн., штраф 100% - 3123,54 грн.

Ухвалою від 28.04.2014р. порушено провадження та призначено до розгляду справу № 905/2770/14 на 04.06.2014р.

30.04.2014р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", м. Донецьк надано заяву про забезпечення позову шляхом: заборони Реєстраційній служби Сніжнянського міського управління юстиції Донецької області проводити державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1; заборони ОСОБА_1 виїзду за кордон; накладання арешту на будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві,забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення та права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позов" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язком є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до приписів п.3 вищевказаної постанови №16 від 26.12.2011 року, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім цього, заборона виїзду за кордон особи чинним законодавством не передбачено.

Як встановлено судом, обставини, викладені позивачем в заяві від 30.04.2014р., не підтверджені відповідними доказами. Зокрема, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про можливе зникнення або зменшення майна відповідача, вчинення останнім дій, направлених на приховування належного йому майна, інших дій, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення по цій справі.

Перебування Відповідача у стані припинення за власним рішенням не є підставою для застосування відповідних заходів.

Крім того, враховуючи ціну позову, відповідні заходи забеспечення позову є неодекватними виходячи з співвідношення права (інтересу) про захист яких просить заявник з відповідними заходами забеспечення позову.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", м. Донецьк про забезпечення позову від 30.04.2014р. є необґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає залишенню без задоволення.

За таких обставин, враховуючи викладене, керуючись ст.66, ч.1 ст.67, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про забеспечення позову від 30.04.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", м. Донецьк про забезпечення позову відмовити.

Суддя Я.С. Мирошниченко