Справа №1-558/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2007 року Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської

області

в складі:

головуючого - судді Фазикош О.В.,

при секретаріСмужаниця А.О.,

з участю прокурораГрицак А.В.,

підсудногоОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальну

справу про обвинувачення ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, раніше не судимого, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4.

заст. 166 КК України, -

встановив:

Громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 150, 151, 152 Сімейного кодексу України неналежно ставився до покладених на нього обов'язків по вихованню неповнолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме: не піклувався про його здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, не створював належні умови для розвитку природних здібностей, готування його до самостійного життя та праці, в результаті чого неповнолітній ОСОБА_2 на протязі навчання у дев'ятому класі за період з 2006 року по 2007 рік, Горондівську ЗОШ 1-3 ст. не відвідував взагалі.

В результаті вказаних дій ОСОБА_1 неповнолітній ОСОБА_2 має затримку психомоторного розвитку, який виражений в невмінні останнього читати та писати, чим йому спричинено тяжкі наслідки.

Підсудний свою вину у скоєному визнав та щиро розкаявся.

Довідкою з Горондівської ЗОШ 1-3 ст. про те, що учень 9-А класу ОСОБА_2 систематично не відвідує навчальний заклад та відстає в розумовому розвитку від своїх однокласників, а сам не вміє читати та писати (а.с. 6).

Довідкою Лікарської амбулаторії с Горонда, Мукачівського р-ну, в якій вказано, ОСОБА_2 відстає в розумовому - психомоторному розвитку, не вміє читати та писати (а.с. 7).

В матеріалах справи наявні покази свідка ОСОБА_3, яка показала, що є класним керівником неповнолітнього ОСОБА_2, який відвідує не систематично шкільні заняття, не вміє читати та писати. При цьому батьки неповнолітнього не цікавляться даними питаннями, в школу на збори не ходять. Крім

2

цього, наявні покази свідка ОСОБА_4, яка на даний час працює заступником директора, вона пояснила, що з 2005 року по теперішній час ОСОБА_2, відвідав всього 29 учбових днів. Практично не вміє ні читати ні писати.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії IV-ФМ № 28873 ОСОБА_2 народився 09.12.1991 року, про що в книзі реєстрації актів про народження 12 лютого 1992 року зроблений запис за№ 18 (а.с. 9).

Згідно довідки виданої виконкомом Горондівської сільської ради від 17.09.2007р. ОСОБА_1 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6 разом з дружиною - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, донькою - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, сином - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, донькою -ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, сином - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, тещею - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_12. (а.с. 34).

Відповідно до ч. 3 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р. батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.

На підставі наведеного суд кваліфікує дії підсудного за ст. 166 КК України, так як підсудний, умисно, розуміючи суспільну небезпечність своєї бездіяльності та передбачаючи настання в результаті такої поведінки суспільно небезпечних наслідків у вигляді суттєвого відставання у розумовому розвитку своєї дитини, байдуже ставився до встановлених законом батьківських обов'язків по вихованню своєї дитини, піклуванню про його духовний та моральний розвиток і навчання, незважаючи на неодноразові звернення до нього представників педагогічного колективу Горондівської загальноосвітньої школи про необхідність навчання його дитини, а також встановлення належного контролю, не приділив питанням виховання та навчання своєї дитини достатньої уваги, ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків по догляду за дитиною та забезпечення здобуття ним повної середньої освіти, спричинивши тим самим тяжкі наслідки у вигляді затримки психомоторного розвитку неповнолітнього ОСОБА_2, яке виражено в невмінні останнього читати та писати.

Пом'якшуючою покарання підсудному обставиною суд визнає його щире каяття.

Обтяжуючих покарання ОСОБА_10 обставин судом не встановлено.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

При визначенні виду та розміру покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини справи, те що підсудний раніше не судимий та не притягувався до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання, збіг тяжких сімейних і матеріальних обставин, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, вину в скоєному визнав повністю, розкаюється у вчиненому злочині та потерпілий ОСОБА_2 просить його суворо не карати. Суд вважає, що він повинен нести покарання у вигляді обмеження волі. Але враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і вважає можливим відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 166 КК України, суд, -

засудив:

3

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні злочину передбаченому ст. 166 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України - звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення, яка подається через Мукачівський міськрайонний суд.