КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2014 р. Справа№ 910/3314/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Калатай Н.Ф.
Пашкіної С.А.
при секретарі: Богатчук К.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Хаславська А.А.
від відповідача - Борійчук О.П.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 року (суддя Дупляк О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво
та Архітектура"
до Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні
системи"
про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва 10.04.2014 року по справі №910/3314/14 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр «Будівництво та Архітектура» 813610,00 грн. - авансу, 35350,92 грн. - пені, 183804,61 грн. - штрафу та 20655,31 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 26.05.2014 року.
23 травня 2014 року через відділ документального забезпечення суду, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 року відкладено розгляд справи до 10.06.2014 року.
29 травня 2014 року через відділ документального забезпечення суду, від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В судове засідання 10.06.2014 року з'явились представники позивача та відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 року.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 року.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
09 вересня 2013 року між позивачем (генеральний підрядник) та відповідачем (підрядник) укладено договір підряду №Сдц-1161 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору підрядник зобов'язався за завданням Генерального підрядника на свій ризик виконати та здати генеральному підряднику, в установлений Договором строк, закінчені роботи з системи електрозабезпечення та поставки обладнання і матеріалів, а генеральний підрядник зобов'язався надати підряднику фронт робіт та доступ до будівельного майданчика, передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію та прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.
Пунктом 1.1.12 Договору встановлено, що об'єкт будівництва - готель бренду "Campanile", загальною орієнтовною площею 6.375,84 кв.м. (основна будівля), будівництво якого має здійснюватись на земельній ділянці, разом з комплексом інтегрованих працездатних та комплектних мереж, а також систем інженерного та технологічного забезпечення, розташованих на земельній ділянці та поза нею (далі - об'єкт).
Згідно з п. 4.2.22 Договору підрядник зобов'язався здійснити передачу генеральному підряднику протягом виконання та після закінчення робіт виконавчої документації, включаючи, та не обмежуючись, усіма необхідними кресленнями, розрахунками, технічними описами, сертифікатами, паспортами, інструкціями та керівництвами з експлуатації та ремонту, узгодженнями, протоколами іспитів та ін., розробленими та/або отриманими підрядником для здачі-прийняття виконаних робіт за Договором.
Пунктом 14.1 Договору сторони погодили, що договірна ціна (вартість обладнання та матеріалів), що визначається на основі кошторису (Додаток № 1) склала: без ПДВ грн. - 1531705,15 грн., крім того ПДВ (20 %) - 306341,03 грн., всього з ПДВ 1838046,18 грн.
Згідно з п. 14.3.1 Договору протягом 5 календарних днів з дати підписання цього Договору, генеральний підрядник зобов'язався перерахувати на банківський рахунок підрядника авансовий платіж у розмірі, визначеному у Додатку № 3, за умови надання підрядником банківської гарантії, визначеної у п. 16.7 цього Договору. До 25 числа кожного місяця підрядник зобов'язався подавати генеральному підряднику заявку та рахунок-фактуру на авансовий платіж на наступний місяць. В заявці та рахунку-фактурі підрядник вказує дату до якої генпідрядник зобов'язаний сплатити авансовий платіж.
Відповідно до Додатку № 3 Договору (Графік виконання платежів) авансовий платіж становить 858057,87 грн.
Згідно з п. 16.7 Договору протягом 3-х календарних днів, з дня підписання цього Договору, підрядник зобов'язався надати генеральному підряднику гарантію фінансової спроможності підрядника на виконання робіт, згідно з умовами Договору, у формі засвідченої копії Банківської гарантії.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на виконання умов Договору виставив позивачу рахунки: №СДц-32124 від 28.08.2013 року на суму 145000,00 грн., №СДц-32456 від 20.09.2013 року на суму 488610,00 грн. та № СДц-32657 від 16.10.2013 на суму 180000,00 грн.
Позивач на підставі вищезазначених рахунків перерахував відповідачу авансовий платіж в розмірі 813610,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 415 від 29.08.2013 року на суму 145000,00 грн., № 449 від 20.09.2013 року на суму 488610,00 грн., №482 від 16.10.2013 року на суму 180000,00 грн.
Пунктом 15.1 Договору сторони передбачили, що роботи підрядника будуть прийняті генеральним підрядником після їх виконання шляхом підписання сторонами: акта виконаних робіт, розрахунку вартості виконаних робіт та суми оплати за розрахунковий місяць, оформлені по Типових формах № КБ-3 і № КБ-2, згідно з чинним законодавством України та з урахуванням положень Договору.
Згідно з Додатком № 4 до Договору виконані підрядником роботи приймаються шляхом підписання актів виконаних робіт за умовами Договору і наявності погодженої кошторисної документації на відповідні роботи, у декілька етапів, зокрема, в період з 23 по 25 звітного місяця підрядником надається (електронною поштою) виконавча документація по виконаним роботам і акти виконаних робіт у форматі Exel з підтвердженням копії виконаної у форматі PDF з наявністю підпису відповідальної особи, що перевірив акти. До розгляду акти виконаних робіт приймаються генеральним підрядником тільки за наявності виконавчої документації, яка надається підрядником у день передачі актів виконаних робіт або на день раніше. Виконавча документація передається протягом 1 робочого дня, належним чином оформлена і в повній комплектації, згідно з переліком, наведеним у цьому Додатку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово направляв на адресу позивача акти виконаних робіт за жовтень, листопад, грудень 2013 року з виконавчою документацією. Відповідно до листів № 50/2013 від 16.10.2013 року; № 53/2013 від 31.10.2013 року; № 55/2013 від 05.11.2013 року; № 69/2013 від 06.12.2013 року; № 74/2013 від 19.12.2013 року; № 03/2014 від 14.01.2014 року; № 06/2014 від 21.01.2014 року, позивач повідомляв відповідача про необхідність усунення недоліків виявлених в вищезазначених актах.
Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач листом №413 від 17.01.2014 року повторно направив акти виконаних робіт та додатки до них, відповідно до Договору.
Відповідно до листа № 06/2014 від 21.01.2014 року позивач зазначив про отримання від відповідача пакета документів (акти виконаних робіт за жовтень, листопад, грудень 2013 року з виконавчою документацією), а також повідомив про те, що генеральним підрядником вказані акти не прийняті у зв'язку з невиконанням підрядником умов Договору, викладених у п.п. 1.1.9, 5.6 та Додатку № 4 - п. 5.6.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу лист № 14/2014 від 06.02.2014 року про відмову від спірного договору, в зв'язку з невиконанням його умов, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист та рекомендованого повідомлення про вручення.
Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем належними засобами доказування не доведено факту виконання та передачі виконаних робіт позивачу, відповідно до умов Договору, згідно з актами за жовтень, листопад, грудень 2013 року та факту закупівлі відповідачем матеріалів та обладнання на виконання умов Договору.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Місцевим господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договір будівельного підряду.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Частиною 1 ст. 882 ЦК України передбачено, що Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. (ч.4 ст. 882 ЦК України).
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ч. 6 ст. 882 ЦК України Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження виконання умов Договору відповідач надав копію звіту з використаних коштів; акти огляду прихованих робіт; сертифікати відповідності та товарно-транспортні накладні: №сдц/24/09/02 від 24.09.2013 року; №сдц/15/10/01 від 15.10.2013 року; №ЧАО04/01 від 04.11.2013 року; №сдц/26/09/01 від 26.09.2013 року; № сдц/23/10/01 від 23.10.2013 року; №сдц/20/09/01 від 20.09.2013 року; №сдц/01/10/01 від 01.10.2013 року; №сдц/02/10/01 від 02.10.2013 року; №сдц/08/10/01 від 08.10.2013 року; №сдц/22/10/02 від 22.10.2013 року; №сдц/18/11/02 від 18.11.2013 року; №сдц/04/11/01 від 04.11.2013 року; №сдц/23/10/02 від 23.10.2013 року; №сдц/12/11/02 від 12.11.2013 року; № сдц/19/11/02 від 19.11.2013 року; №сдц/22/11/02 від 22.11.2013 року; №сдц/25/11/02 від 25.11.2013 року.
Місцевим господарським судом встановлено, що акти не прийняті позивачем в зв'язку з невиконанням підрядником умов Договору, викладених у п.п. 1.1.9, 5.6 та Додатку № 4 - п. 5.6., а саме: форма КБ-3 не відповідає умовам Договору: некоректно відображена вартість авансованих генпідрядником матеріалів; указані недійсні дати підписання КБ-3 генпідрядником; акти КБ-2в не прийняті: вказані недійсні дати підписання актів генпідрядником; виконавча документація не відповідає умовам договору: акти прихованих робіт не погоджені технічним представником генерального підрядника; у сертифікаті відповідності вказано виробника кабелю, який не відповідає погодженому генпідрядником, акту виконаних робіт; відсутні виконавчі схеми по виконаним системам з відображенням груп мереж, типу матеріалів, фактичного розташування мереж відносно конструктивів будівлі (на планах поверхів, розгортках стін).
Так, з вищезазначених обґрунтувань вбачається, що позивач не заперечує фактичне виконання робіт відповідачем. Також, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідача щодо недоліків виконаних робіт, зауважень щодо обсягу (кількості), якості виконаних робіт та використаних матеріалів, як це передбачено п. 4.5.6. Договору.
Статтею 877 ЦК України встановлено, що Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Так, колегія суддів приймає до уваги пояснення відповідача, що відхилення від строків виконання робіт, зазначених в Додатку № 2 до Договору, мало вимушений характер, оскільки відповідач неодноразово повідомляв про недоліки проектної документації, що підтверджується листом №336 від 23.10.2012 року, листом б/н від 18.11.2013 року та листом б/н від 11.12.2013 року.
Колегія суддів зазначає, що твердження позивача, що на роботи не належним чином складено документи, як це передбачено нормативно-технічною документацією про виконання робіт у будівництві, не звільняє позивача від обов'язку оплатити виконані відповідачем роботи, оскільки позивач матеріалами справи не довів того, що правомірно й обґрунтовано відмовився від приймання виконаних відповідачем робіт, в тому числі й з підстав невідповідності вимогам чинної нормативно-технічної документації.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів оцінюючи докази в їх сукупності прийшла до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт виконання робіт за Договором в частині виконаних робіт за жовтень, листопад, грудень 2013 року на загальну суму 560360,44 грн.
Місцевим господарським судом встановлено, що в зв'язку з відмовою від Договору та його розірванням позивач залучив іншу підрядну організацію - Товариство з обмеженою відповідальністю "К.А.М. ТРЕЙД ЛАЙН", для виконання робіт, обов'язок по виконанню яких покладено на відповідача згідно з Договором.
Згідно з частиною четвертою статті 849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Таким чином, законом замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.
Частиною третьою статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Оскільки замовник на підставі статті 849 ЦК України відмовився від договору, надіславши підряднику лист-вимогу про розірвання договору підряду, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником, то договір є припиненим.
Частинами 2 - 3 ст. 849 ЦК України встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Відповідно до п. 20.1 Договору у разі невиконання підрядником умов та зобов'язань за цим Договором, в тому числі повного чи часткового припинення робіт, або затримки підрядником строків виконання ключових етапів робіт більше, ніж продовження невиконання підрядником зобов'язань протягом 5-ти днів з дати отримання такого листа, генеральний підрядник має право надіслати підряднику повторного листа з повідомленням про розірвання цього Договору в односторонньому порядку.
Згідно з п. 4.4.3 Договору генеральний підрядник має право вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень. Генеральний підрядник має право в разі необрунтованої відмови підрядника від усунення недоліків (дефектів) або фактичного неусунення недоліків (дефектів) виконаного етапу робіт, які виникли з вини підрядника, у визначені сторонами терміни, самостійно або із залученням третіх осіб усунути такі недоліки (дефекти) за свій рахунок, але з подальшим відшкодуванням вартості таких робіт, а також інших збитків, що поніс генеральний підрядник - підрядником.
Пунктом 4.2.32 Договору встановлено, що підрядник зобов'язався повернути сплачені генеральним підрядником, в порядку пп. 14.3.1 Договору, авансові платежі в невикористаній частині протягом 10 робочих днів з моменту дострокового припинення дії цього Договору, у т.ч., зокрема, розірвання Договору, відмови генерального підрядника від Договору у випадку невиконання чи неналежного виконання підрядником своїх зобов'язань за Договором.
Враховуючи відмову позивача від Договору, а також часткове виконання робіт за Договором, колегія суддів прийшла до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача авансу в розмірі 253249,56 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем просить стягнути з відповідача неустойку за період з 29.11.2013 по 23.01.2014 в сумі 35350,92 грн. та штраф в сумі 183804,61 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з Додатком № 3 до Договору (Графік виконання платежів) сторонами передбачено, що роботи за Договором мали бути виконані в передбачений у Додатку строк виконання робіт: з вересня по листопад 2013 року.
Відповідно до п. 13.2 Договору у разі недотримання підрядником строків виконання ключових етапів робіт, зазначених у Додатку № 2 до цього Договору, підрядник зобов'язався сплатити неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від вартості робіт, виконання яких прострочено, за кожний день затримки, а також сплатити штраф у розмірі 10 % від загальної вартості відповідного етапу робіт.
Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Як зазначалося вище, відхилення від строків виконання робіт, не залежало виключно від волі відповідача, зокрема, відповідач повідомляв позивача про неможливість виконання у визначений Договором строк, в зв'язку з тим що проектна документація надана відповідачу лише 23.10.2014 року та містила недоліки.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафу є необґрунтованими.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевим господарським суд не повно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 року по справі №910/3314/14 - зміні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" задовольнити частково.
Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2014 року по справі №910/3314/14.
Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21670779) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38443425) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, аванс в сумі 253249 (двісті п'ятдесят три тисячі двісті сорок дев'ять) грн. 56 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 5064 (п'ять тисяч шістдесят чотири) грн. 99 коп. "
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр "Будівництво та Архітектура" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 21, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38443425) на користь Приватного акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" (03005, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21670779) 7795,16 (сім тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 16 коп. - судового збору за подання апеляційної скарги.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видачу наказів, на виконання постанови, доручити Господарському суду міста Києва.
Справу №910/3314/14 направити до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді Н.Ф. Калатай
С.А. Пашкіна
Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.06.2014 року