АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження №22-ц/796/2896/2014 Головуючий у суді першої інстанції:Зарицька Ю.Л.
Справа №2607/14610/12 Доповідач у апеляційній інстанції: Шкоріна О.І.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 червня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.
при секретарі: Слащуку А.С.
за участю: представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2012 року ОСОБА_6 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_5 про стягнення боргу. Свої вимоги мотивував тим, що відповідач, отримавши 2 грудня 2009 року від нього у борг кошти в сумі 9000 доларів США, у визначеній у розписці час кошти не повернув. У зв»язку з чим просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 71937 грн., пеню за прострочення боргу в сумі 11027 грн.94 коп., три проценти річних плати за користування грошима в сумі 4138 грн.08 коп., збитки від інфляції в сумі 3523 грн.28 коп.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 борг в сумі 9000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 17 грудня 2013 року становить 71937 грн., 3% річних в сумі 810 доларів США, що за курсом НБУ ставить 6474 грн. 33 коп., а всього 9810 доларів США, що за курсом НБУ становить 78411 грн. 33 коп. та судовий збір в сумі 784 грн.11 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, як необґрунтоване. В апеляційній скарзі послався на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Зокрема зазначив, що рукописний текст розписки виконаний не його рукою, а іншою особою. У зв'язку з чим він заявляв клопотання про призначення експертизи, яка проведена не була.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
Представник позивача - ОСОБА_3 проти задоволення апеляційної скарги заперечував і просив рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_5 свої зобов'язання щодо повернення коштів отриманих у ОСОБА_6 у борг не виконав, у визначений у розписці час грошові кошти не повернув, а тому з огляду на вимоги ст.ст.1046, 1047, 1049, 625 ЦК України, з відповідача підлягає стягненню сума боргу, розрахована в національній валюті згідно з курсом НБУ, а також три проценти річних від простроченої суми.
Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на обставинах справи та нормах матеріального закону.
Судом установлено, що 2 грудня 2009 року ОСОБА_5 позичив у ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 9000 доларів США, які зобов'язався повернути 2 грудня 2010 року, однак взятих на себе зобов'язань не виконав.
Доказом на підтвердження укладеного між сторонами договору позики та передачі ОСОБА_6 коштів ОСОБА_5 є складена останнім розписка (а.с.9).
Згідно висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 3027/3028/14-32 від 8 травня 2014 року, проведення якої було призначено ухвалою апеляційного суду м.Києва від 20 лютого 2014 року, рукописний запис від імені ОСОБА_5 у розписці від 2 грудня 2009 року, виконаний ОСОБА_5 (а.с.127-131).
За цим же висновком підпис від імені ОСОБА_5 у розписці від 2 грудня 2009 року ймовірно виконаний ОСОБА_5 Як зазначено в дослідницькій частині експертизи, при оцінці результатів порівняльного дослідження підпису встановлено, що співпадаючи ознаки стійкі, значні за обсягом, більшість з них відносяться до високоінформативних, однак при наявних відмінностях вони утворюють сукупність, лише близьку до індивідуальної і тому достатню тільки для ймовірного висновку про те, що підпис від імені ОСОБА_5 у розписці від 2 грудня 2009 року, ймовірно виконаний ОСОБА_5 Зазначені ж відмінності можуть бути пояснені варіантом ознак, які не проявилися в представлених зразках підпису ОСОБА_5
Незважаючи на відсутність категоричного висновку експертів щодо належності ОСОБА_5 підпису у розписці від 2 грудня 2009 року, колегія суддів вважає, що наданий суду саме позивачем оригінал розписки, рукописний запис в якій виконаний саме ОСОБА_5, є належним та достатнім доказом отримання відповідачем грошових коштів у ОСОБА_6
У зв'язку з чим, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в тій частині, що рукописний текст розписки та підпис виконаний не ОСОБА_5
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із статтею 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, якою встановлений обов'язок боржника сплатити на вимогу кредитора суму боргу та три проценти річних від простроченої суми.
ОСОБА_5 у визначений в розписці строк кошти ОСОБА_6 не повернув.
Установивши зазначені обставини, суд першої інстанції обґрунтованого дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_5 суми боргу в розмірі 71937 грн. та трьох процентів річних в сумі 6474 грн.33 коп., при цьому правильно відмовивши у вимогах щодо стягнення пені та інфляційних втрат, оскільки кошти позивачем відповідачу передавалися у доларах США.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права і доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.
З огляду на викладене, передбачених ст.309 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції по даній справі немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Подільського районного суду м.Києва від 17 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: