ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 листопада 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Цуркана М.І.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В., Юрченка В.В.,
при секретарі : Міненку І.М.,
за участю: представників позивача Філерського Р.М., Патенок А.В., представника відповідача Бойка О.В.,
розглянувши в касаційному судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу № 15\512 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сток Трейдер» до Державної податкової інспекції у м. Миколаєві про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Миколаєві на рішення господарського суду Миколаївської області від 18 лютого 2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 травня 2005 року,
в с т а н о в и л а:
Державна податкова інспекція у м. Миколаєві звернулася з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 травня 2005 року у справі № 15\512 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сток Трейдер» до Державної податкової інспекції у м. Миколаєві про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення.
Зазначає, що в грудні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сток Трейдер» звернулося до суду із зазначеним позовом. Просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 15 липня 2004 року № 00001032301\0, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Миколаєві.
Свої позовні вимоги товариство мотивувало тим, що оспорюване рішення прийнято відповідачем за результатом проведення планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства підприємства позивача за період з 1 квітня 2001 року по 31 березня 2004 року, про що складено Акт від 12 липня 2004 року № 95\23-125\24785649.
У даному рішенні зазначено, що відповідно до п. 1.6. ст. 1, п. 1.32 ст. 1, п.п. 7.6.3. п. 7.6. ст. 7, п. п. 8.4.11 п. 8.4. ст. 8, п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов»ячзань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - позивачу по справі визначено суму податкового зобов»язання за платежем - податок на прибуток у сумі 12000 грн. (основний платіж) та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6000 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сток Трейдер» посилається на неправомірність здійсненого дорахування податку на прибуток та застосування штрафної санкції.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18 лютого 2005 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сток Трейдер» було задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24 травня 2005 року апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Миколаєві була залишена без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 18 лютого 2005 року без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що станом на ІУ квартал 2002 року норма п.п. 8.4.11. п. 8.4. Закону України № 283 «Про оподаткування прибутку підприємств» не діяла, оскільки даний Закон був доповнений п.п. 8.4.11. відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24 грудня 2002 року № 349-ІУ, який набрав чинності з 1 січня 2003 року.
Суд першої інстанції при розгляді справи по суті встановив, а апеляційний суд погодився з тим, що є неправомірним взагалі застосування п.п. 8.4.11. п. 8.4. Закону України № 283 «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки дана норма застосовується лише до груп основних фондів, визначення яких надано у п.п. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8 Закону України № 283 «Про оподаткування прибутку підприємств» , до яких акції не належать. Відповідно до ст. 3 Закону України « Про цінні папери і фондову біржу» акція є одним з видів цінних паперів, визначення терміну «цінні папери» наведене також у п. 1.4. ст. 1 Закону України № 283 «Про оподаткування прибутку підприємств».
Вказуючи на допущені, на її думку, судами першої та апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, Державна податкова інспекція у м. Миколаєві просить скасувати постановлені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримку касаційної скарги, заперечення представників позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч.3 ст.210 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 224 Кас України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст.ст.210, 220, 221, 223, 224, 230,231 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Миколаєві залишити без задоволення, а рішення господарського суду Миколаївської області від 18 лютого 2005 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 травня 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: Цуркан М.І.
Судді: Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.
Ліпський Д.В.
Юрченко В.В.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.