Номер провадження: 22-ц/785/4252/14

Головуючий у першій інстанції Бузовський В.В.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Сидоренко І.П., Сєвєрової Є.С.,

при секретарі: Колмакові В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_4, ЖБК «Іллічівський 25» про визнання квартири спільною сумісною власністю, скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності на частку у спільній сумісній власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання права власності на обов'язкову частку в спадщині,-

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2012 року ОСОБА_2 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом, який в подальшому змінила та просила суд визнати, що кв. 263 в будинку №116, по проспекту Добровольського в м. Одесі є спільною сумісною власністю ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в рівних частках, також, просила скасувати свідоцтво про право власності на зазначену квартиру видане на ім'я ОСОБА_5, визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири, як на частку у спільній сумісній власності, визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка та визнати за нею право власності на 1/12 частку квартири в порядку спадкування за законом (обов'язкова частка) після смерті матері ОСОБА_5.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_4, ЖБК «Іллічівський 25» про визнання квартири спільною сумісною власністю, скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності на частку у спільній сумісній власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання права власності на обов'язкову частку в спадщині - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подала до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначене рішення та постановити нове рішення, яким задоволити її позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Так, судом першої інстанції було вірно встановлено, що ОСОБА_5 була членом ЖБК «Іллічівський 25» та в січні 1987 року отримала АДРЕСА_1. В 1987 році в зазначену квартиру вселилися ОСОБА_5, як член ЖБК та члени її сім'ї - дочка ОСОБА_2 та чоловік дочки - ОСОБА_6.

Крім того, суд достовірно встановив, що ОСОБА_5, з 1987р., по 1992р., особисто здійснила повну виплату паю в сумі 13 534,84 крб., та особисто сплачувала платежі за комунальні послуги та експлуатацію будинку до березня 2007р., що підтверджується довідкою ЖБК «Іллічівський 25».

10.04.2008р., ОСОБА_5, на підставі довідки ЖБК «Іллічівський 25», отримала свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1 та здійснила його державну реєстрацію19.05.2008р. 09.07.2008р., ОСОБА_5, склала письмове розпорядження на випадок своєї смерті (заповіт), згідно якого належну їй на праві власності квартиру заповідала своєму онуку ОСОБА_3 .

Про наявність свідоцтва про право власності на квартиру ОСОБА_2, дізналася в 2009 році, тобто, ще за життя ОСОБА_5, оскільки, ОСОБА_2, пред'являла до ОСОБА_5, позов про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, який було залишено без розгляду.

ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть . Після її смерті ОСОБА_3, подав заяву про прийняття спадщини за заповітом. ОСОБА_2, в свою чергу, подала заяву про прийняття спадщини після смерті матері та нотаріус роз'яснила їй про те, що існує заповіт, і вона має право тільки на обов'язкову частку.

За встановлених обставин, з урахуванням того, що позивач у відповідності до вимог ст.. 60 ЦПК України за допомогою належних та допустимих доказів згідно ст.. 57-59 ЦПК України не довела своїх вимог про визнання квартири спільною сумісною власністю, скасування свідоцтва про право власності, визнання за нею права власності на частку у спільній сумісній власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, колегія суддів погоджується з висновком суду про відмову в задоволенні цих вимог.

Довід апеляційної скарги про те, що позивач частково сплачувала пайові внески, оскільки в квитанціях про сплату під прізвищем ОСОБА_5 стоїть ніби-то її підпис є неспроможним, оскільки нічим не доведений.

Крім того, колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні вимог щодо визнання права власності на обов'язкову частку в спадщині, оскільки позивач вчасно звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, жодних перешкод для отримання свідоцтва про право на спадщину ( обов'язкової долі) немає про що їй було роз'яснено нотаріусом та що сама позивач підтвердила у суді апеляційної інстанції , а прийняття спадщини в судовому порядку є винятковим способом захисту.

За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги нічим не обґрунтовані, тому, висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_4, ЖБК «Іллічівський 25» про визнання квартири спільною сумісною власністю, скасування свідоцтва про право власності, визнання права власності на частку у спільній сумісній власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом, визнання права власності на обов'язкову частку в спадщині - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: І.П. Сидоренко

Є.С. Сєвєрова