Справа №22ц-16,  2008р.                                               Головуючий в 1-й інстанції

Зубов О.С.

Категорія: 40                                                                        Доповідач - Капітан І.А.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

2008 року січня місяця "16" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Капітан І.А.

Суддів: Цуканової І.В.,   Полікарпової О.М.

при секретарі - Зінчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційними скаргами ВАТ ЕК «Херсонобленерго» на рішення Суворовського районного суду м.  Херсона від 21 березня 2006 року та додаткове рішення цього ж суду від 16 лютого 2007 року по справі

за позовом ОСОБА_1

до ВАТ ЕК «Херсонобленерго»

про поновлення на роботі,  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ ЕК «Херсонобленерго» про поновлення на роботі,  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.,  посилаючись на те,  що 18 квітня 2005 року його було незаконно звільнено з посади електромонтера абонентської служби з експлуатації електролічильників за  ст.  40 п.3 КЗпП України,  чим завдано моральних страждань.

Рішенням Суворовського районного суду м.  Херсона від 21 березня 2006 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду,  а також; його поновлено на попередній посаді.

Додатковим рішенням Суворовського районного суду м.  Херсона від 16 лютого 2007 року з ВАТ ЕК «Херсонобленерго» на користь ОСОБА_1 стягнуто 19 041 грн. 04 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу,  400 грн. - на відшкодування моральної шкоди,  та - у дохід держави - 198 грн. 51 коп. державного мита; у частині стягнення одного середнього заробітку у розмірі 1 718 грн. 39 коп. допущено негайне виконання рішення.

В апеляційній скарзі на рішення суду від 21 березня 2006 року ВАТ ЕК «Херсонобленерго»,  посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права,  просить рішення скасувати і ухвалити по справі нове рішення.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення від 16 лютого 2007 року ВАТ ЕК «Херсонобленерго»,  посилаючись на порушення норм матеріального права,  просить дане рішення скасувати.

Письмових заперечень на скарги до апеляційного суду не надходило.

Заслухавши доповідача,  пояснення ОСОБА_1,  перевіривши законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду в межах доводів апеляційних скарг,  колегія суддів вважає,  що скарга на рішення суду від 21 березня 2006 року задоволенню не підлягає,  а скарга на додаткове рішення від 16 лютого 2007 року підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди у розмірі 400 грн.,  суд І інстанції виходив з того,  що звільнення позивача за  ст.  40 п.3 КЗпП України відбулося з порушенням вимог діючого трудового законодавства і таким звільненням ОСОБА_1 було завдано моральних страждань.

Колегія суддів вважає,  що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі,  надані сторонами докази,  правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон,  який їх регулює.

Судом встановлено,  що з 2003 року ОСОБА_1 працював у ВАТ ЕК «Херсонобленерго» електромонтером абонентської служби з експлуатації електролічильників 3-го розряду /а.с.  4/. Наказом №418 від 2, 5 серпня 2004 року ОСОБА_1 було оголошено догану за систематичне невиконання своїх обов'язків,  а саме - невиконання планових показників за липень 2004 року /а.с.  24/. Наказом №833 від 18 квітня 2005 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи за  ст.  40 п.3 КЗпП України /а.с.  41/. Належних та достовірних доказів на підтвердження факту,  що невиконання ОСОБА_1 своїх обов'язків мало місце без поважних причин та - при наявності його вини,  відповідач суду не надав. При накладенні на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень та звільненні його з роботи відповідачем не були враховані попередня робота та заохочення,  які мав позивач.

На підставі наведеного суд І інстанції прийшов до правильного висновку про поновлення ОСОБА_1 на попередній роботі та - стягнення з відповідача 400 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Розмір такої шкоди відповідає характеру та обсягу моральних страждань,  завданих ОСОБА_1 його незаконним звільненням з роботи,  і визначено такий розмір з урахуванням глибини і тривалості цих страждань,  а також необхідності додаткових зусиль для організації свого життя.

Доводи апеляційних скарг ВАТ ЕК «Херсонобленерго» щодо незаконності рішень суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі та - стягнення на його користь 400 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди колегією суддів до уваги не приймаються як такі,  що не підтверджені належними доказами та - не спростовують встановлених судом обставин.

Порушень норм матеріального і процесуального права,  які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та відшкодування моральної шкоди,  колегією суддів не встановлено.

Проте колегія суддів вважає за необхідне додаткове рішення суду від 16 лютого 2007 року в частині стягнення з ВАТ ЕК «Херсонобленерго» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та - в доход держави державного мита змінити. З урахуванням розміру середньої заробітної плати ОСОБА_1 /а.с.  75, 118/ та відповідно до Порядку   обчислення середньої   заробітної   плати,    затвердженого

постановою Кабінету Міністрів України 8 лютого 1995 року №100,  визначений судом розмір середнього заробітку,  який стягнуто на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу,  підлягає зменшенню з 19 041 грн. 04 коп. до 4 388 грн. 92 коп.,  а розмір державного мита з 198 грн. 54 коп. до 59 грн. 50 коп. Середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу визначено виходячи з його доходу за грудень 2004 року - січень 2005 року (835, 19 грн. : 43 робочих дні у цих місяцях х 226 днів вимушеного прогулу (з 18 квітня 2005 року по 21 березня 2006 року) = 4 388, 92 грн.)

Керуючись  ст.  ст.  303, 307, 309 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ ЕК «Херсонобленерго» на рішення Суворовського районного суду м.  Херсона від 21 березня 2006 року відхилити,  зазначене рішення суду залишити без змін.

Апеляційну скаргу ВАТ ЕК «Херсонобленерго» на додаткове рішення Суворовського районного суду м.  Херсона від 16 лютого 2007 року задовольнити частково.

Додаткове рішення Суворовського районного суду м.  Херсона від 16 лютого 2007 року в частині стягнення з ВАТ ЕК «Херсонобленерго» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 19 041 грн. 04 коп. та - у дохід держави держмита у розмірі 198 грн. 54 коп.3мінити,  зменшивши вказані суми до 4 388 грн. 92 коп. та -59 грн. 50 коп. відповідно.

Виключити з даного додаткового рішення вказівку про допущення негайного виконання рішення у частині одного середнього заробітку 1 718 грн. 39 коп.

В іншій частині дане додаткове рішення залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з моменту його проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.