АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Заводян К. І.
Суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.
Секретаря: Скрипник С.В.
З участю: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 квітня 2014 року у справі за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Чернівецькій області про визначення частки майна боржника, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2014 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Чернівецькій області подав до суду подання про визначення частки майна боржника.
Посилався на такі обставини.
У відділі примусового виконання рішень на виконанні знаходиться виконавчий лист №2-895/2012, виданий Шевченківським районним судом м. Чернівці 10 квітня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів в сумі 335289 грн. 13 коп.
В ході проведеної державним виконавцем перевірки встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення.
Стягувач просив звернути стягнення на частку майна боржника в будинку АДРЕСА_1, який є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2. Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно №51277270 за дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_4 зареєстровано на праві приватної власності будинок АДРЕСА_1, загальною площею 201,80 кв.м.
___________________________________________________________________________________________________________
Провадж. №22-ц-794/951/14 Головуючий у першій інстанції Дудаков С.Є.
Категорія: 79 Доповідач: Заводян К.І.
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень просив визначити частку майна боржника - ОСОБА_2 у майні, яке перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 - у будинку АДРЕСА_1, зареєстрованого за ОСОБА_4
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 квітня 2014 року подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Чернівецькій області задоволено.
Визначено, що ОСОБА_2 належить ? частка у майні, яке перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4, - в будинку АДРЕСА_1, зареєстрованого за ОСОБА_4
ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, подав на ухвалу апеляційну скаргу.
Вважає ухвалу незаконною.
Судом не перевірено дійсний майновий стан боржника ОСОБА_2
Спірний будинок не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2. В 1986 році ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу придбала за власні кошти не добудований будинок.
Завершивши його будівництво та здавши в експлуатацію, ОСОБА_4 в 1991 році отримала свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок.
Державним виконавцем в суді не було надано доказів перебування боржника у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4
Питання визначення частки боржника ОСОБА_2 було розглянуто у його відсутності.
Судом неправомірно застосовані до даних правовідносин норми ст.ст. 60, 61, 73 СК України, оскільки застосуванню підлягали норми КпШС УРСР в редакції, що діяла на момент придбання ОСОБА_4 будинку.
Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Чернівецькій області.
Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається.
Задовольняючи подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Чернівецькій області про визначення частки у майні боржника, яке перебуває у спільній сумісній власності, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до част.5, 6 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.
Частиною 1 статті 379 ЦПК України визначено, що питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.
Як убачається з матеріалів справи, на виконанні у відділі примусового виконання рішень знаходиться виконавчий лист №2-895/2012 від 10 квітня 2013 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів в сумі 335289 грн. 13 коп. (а.с.148).
29 квітня 2013 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа.
В добровільному порядку рішення суду боржником не виконується.
В результаті проведених виконавцем заходів встановлено, що в боржника ОСОБА_2 відсутні належні йому особисто кошти та рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення (а.с.151).
Боржник ОСОБА_2 з 20 червня 1964 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, що убачається з відміток у його паспорті та паспорті його дружини (а.с.12 - 14)
Під час перебування у шлюбі, 28 січня 1986 року ОСОБА_4, за договором купівлі-продажу придбала будинок АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок (а.с.90).
Відповідно до ст.22 Кодексу про шлюб та сім'ю України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.
Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Аналогічна норма права міститься у ст.60 СК України, згідно якої майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно част. 2 ст.370 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Обов'язок надання доказів щодо неналежності спірного майна лежить на боржнику.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 29.12.2012 року на будинок АДРЕСА_1, належний ОСОБА_4, накладався арешт (а.с.134,135). Відповідач та його дружина вказану ухвалу не оскаржували.
За таких обставин ухвала суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам цивільного процесуального права, підстав для її скасування не убачається.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактів викладених в ухвалі, не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.
Ухвала відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для її скасування не убачається.
Керуючись ст.ст.307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: