ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
7 грудня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - судді Цуркана М.І. ,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В., Ліпського Д.В.
секретар Мудрицька Ю.В.
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 20 липня 2004 року та на ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 12 квітня 2005 року по справі за його позовом до Київського міського військового комісаріату про перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
В травні 2004 року ОСОБА_1 ( далі позивач ) звернувся до суду з позовом до Київського міського військового комісаріату ( далі відповідач ), в якому просив постановити рішення, яким зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням премії 33,3% згідно п.3 Постанови КМУ №829 від 22 травня 2000 року, 100% надбавки, встановленої Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року, 90% надбавки за Указом Президента України №389 від 5 травня 2003 року.
Ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 12 квітня 2005 року залишено без змін рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 20 липня 2004 року, яким позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача з 1 січня 2003 року провести перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням премії 33,3% та 100% надбавки. В інший частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції частково, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, оскільки суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи , колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, який вийшов на пенсію з грудня 1998 року, у жовтні 2003 року йому було зроблено перерахунок пенсії.
Відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст. 43 вищевказаного Закону / в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин/, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Судами не з'ясовано, чи отримував позивач вказані надбавки під час проходження служби та чи поширюється дія вищеваказаних нормативних актів на нього.
Щодо нової редакції ч.3 ст.43 зазначеного Закону, де йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством" та п.2 Перехідних положень до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають чинность з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №452 від 06 квітня 1998 року «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців», якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачуються щомісячно, премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.
Судом першої інстанції позовні вимоги про перерахунок пенсії невірно задоволені з урахуванням щомісячної надбавки, запровадженої для військовослужбовців Указами Президента України «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 23 лютого 2002 року №173, а судом апеляційної інстанції невиправлена помилка суду першої інстанції, оскільки відповідно до положень ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» ( що діяли до 1 січня 2005 року ), призначені військовослужбовцям пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.
Щомісячна надбавка запроваджена для військовослужбовців Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173, була додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України й приймалась в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували її під час проходження служби й звільнені після її запровадження.
Враховуючи наведене , судом першої та апеляційної інстанції передчасно зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог про перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії з урахування вищезазначеної надбавки, оскільки позивач був звільнений в запас до запровадження вказаної надбавки та премії 33,3%.
Висновки суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні доказів, оскільки нез'ясоване питання про те, чи отримував позивач на момент звільнення вказані надбавки.
Оскільки відповідно до ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не може досліджувати докази, встановлювати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, вищезазначене порушення норм матеріального права є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 12 квітня 2005 року та рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 20 липня 2004 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовой розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : М.І. Цуркан
СУДДІ : С.Є. Амєлін
М.Г. Кобилянський
В.В. Юрченко
Д.В. Ліпський