ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20380/13 02.06.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Президент-готель"

до Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне управління справами

про стягнення 2 620 839,72 грн.

Головуюча суддя Митрохіна А.В.

Судді: Босий В.П.

Паламар П.І.

Представники сторін:

Від позивача - Мазур О.В. дов. №23/11-13/01 від 17.02.2014р.

Від відповідача - Сердюк М.О. дов. №103-8д від 08.01.2014р.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Гарус О.О. дов. №01-13/140602 від 11.04.2014р.

Обставини справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Президент-готель" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами про стягнення з останнього заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №08/05 від 08.05.2012 у розмірі 2 620 839,72 грн., з яких 2 600 000,00 грн. - основного боргу, 20 839,72 грн. - 3% річних, крім того просив судові витрати у розмірі 52 416,81 грн. також покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2013 порушено провадження у справі №910/20380/13 та призначено розгляд справи на 06.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2013 розгляд справи відкладався на 27.11.2013 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду від 27.11.2013 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне управління справами та відкладено розгляд справи на 11.12.2013.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 справу було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/20380/13 до свого провадження та призначила розгляд справи на 20.01.2014.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 справу №910/20380/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу до свого провадження.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 справу №910/20380/13 було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/20380/13 до свого провадження та призначила розгляд справи на 10.02.2014.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 справу №910/20380/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу до свого провадження.

10.02.2014р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва, від представника відповідача, надійшло клопотання про колегіальний розгляд справи №б/н від 10.02.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 розгляд справи №910/20380/13 вирішено здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 справу №910/20380/13 за позовом Приватного акціонерного товариства "Президент-готель" до Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №08/05 від 08.05.2012 у розмірі 2 620 839,72 грн., передано на розгляд колегії суддів у складі: Митрохіна А.В. (головуюча суддя), суддя Паламар П.І., суддя Івченко А.М.

Ухвалою колегії суддів Господарського суду міста Києва від 11.02.2014 прийнято справу №910/20380/13 до розгляду у наступному складі суду: Митрохіна А.В. (головуюча суддя), суддя Паламар П.І., суддя Івченко А.М. та призначено розгляд справи на 24.02.2014.

В судовому засідання 24.02.2014 р. представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 колегією суддів у складі Митрохіна А.В. (головуючої), Івченко А.М., Паламар П.І. було відкладено розгляд справи на 24.02.2014.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відпустці, Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 справу №910/20380/13 було передано в провадження колегії суддів: Пукшин Л.Г. (головуюча суддя), Івченко А.М., Паламар П.І.

Ухвалою колегії суддів Господарського суду міста Києва від 12.03.2014 справу №910/20380/13 було призначено до розгляду на 02.04.2014.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 справу №910/20380/13 було передано в провадження колегії суддів у складі: Митрохіна А.В. (головуюча суддя), Івченко А.М., Паламар П.І.

Ухвалою колегії суддів Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 прийнято справу №910/20380/13 до розгляду у наступному складі суду: Митрохіна А.В. (головуюча суддя), суддя Паламар П.І., суддя Івченко А.М.

У зв'язку з технічними неполадками у системі діловодства, спричинене відсутністю електричної енергії, судове засідання призначене на 02.04.2014 не відбулося.

23.04.2014 позивач через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог №47/11-13/01 від 11.04.2014, відповідно до якої просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 2 657 912,33 грн., з яких: 2 600 000,00 грн. - основний борг та 57 912,33 грн. - 3 % річних та клопотання про зміну предмету позову №48/11-13/01 від 11.04.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2014 розгляд справи №910/20380/13 призначено на 23.04.2014.

У зв'язку з перебуванням судді Івченка А.М. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 справу №910/20380/13 було передано в провадження колегії суддів: Митрохіна А.В. (головуюча суддя), Босий В.П., Паламар П.І.

Ухвалою колегії суддів Господарського суду міста Києва від 23.04.2014 призначено розгляд справи на 21.05.2014.

У судовому засіданні 21.05.2014 було оголошено перерву до 02.06.2014.

Дослідивши в судовому засіданні, подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, суд задовольняє заяву від №47/11-13/01 від 11.04.2014.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи те, що вищезазначені дії позивача не суперечать законодавству та не порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.

Отже, оскільки збільшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві, прийняте господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 2 657 912,33 грн., з яких: 2 600 000,00 грн. - основний борг та 57 912,33 грн. - 3 % річних.

Розглянувши в судовому засіданні 02.06.2014 заяву позивача про зміну предмету позову №48/11-13/01 від 11.04.2014, відповідно до якої просив стягнути з ДП «Державне видавництво «Преса України» 2 600 000,00 грн. основної заборгованості, 250 837,60 грн. пені, 57 912,33 - 3% річних, то суд відзначає наступне.

Дана заява за своєю правовою природою є фактично заявою про збільшення позовних вимог, а тому відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Згідно з п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Із поданої позовної заяви вбачається, що предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 2 600 000,00 грн. заборгованості та 3% річних у розмірі 57 912,33 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог №47/11-13/01).

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 під збільшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу), то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК України.

З урахуванням викладеного, заяви позивача про зміну предмету позову в частині пред'явлення додаткових вимог не можуть бути прийняті судом, а тому в її задоволенні необхідно відмовити.

В судовому засіданні 02.06.2014 представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України.

Представник позивача проти даної заяви заперечив, з підстав її необґрунтованості.

Представник третьої особи, просив задовольнити.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Іх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

При цьому, метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду і допущення або притягнення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.

Розглянувши в судовому засіданні 02.06.2014р. подану відповідачем заяву про залучення третьої особи, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, у зв'язку з недоведеністю, оскільки із аналізу поданої заяви, не вбачається, яким чином прийняте в межах даного спору рішення може вплинути на права та обов'язки, вказаної ним особи.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.06.2014 р. подав клопотання про витребування доказів.

Суд, розглянувши подане представником відповідача клопотання про витребування доказів, вирішив відмовити у їх задоволенні з огляду на їх необґрунтованість та не відповідність вимогам ст. 38 ГПК України.

Розглянувши в судовому засіданні 02.06.2014 клопотання відповідача від 24.02.2014 про зупинення провадження у справі суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Оскільки заява про зупинення провадження у справі мотивована нестабільністю ситуації та неможливістю явки в судове засідання представників третьої особи, а стаття 79 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що розгляд даної справи неможливий.

Представник позивача у судове засідання 02.06.2014 з'явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог №47/11-13/01 від 11.04.2014.

Представник відповідача у судове засіданні 14.05.2014 з'явився, надав пояснення по справі, відповідно до яких просив у позові відмовити повністю.

Представник третьої особи, в судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, просив відмовити в задоволення позовних вимог.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/20380/13.

В судовому засіданні 02.06.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Президент-готель" (далі - Позикодавець, Позивач) та Державним видавництвом "Преса України" (далі - Позичальник, Відповідач) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №08/05 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1) Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується її повернути в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

У пунктах 3, 4 Договору сторони погодили, що Поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів в національній валюті України, що передані Позикодавцем у користування Позичальнику на визначений строк відповідно до Договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування Допомогою. Дана допомога використовується для поповнення обігових коштів Позичальника з метою фінансування проекту будівництва житлово-офісно-торгівельно-розважального комплексу стосовно якого 15 грудня 2011 року Київська міська рада прийняла рішення №924/7160 «Про надання Державному видавництву «Преса України» Державного управління справами земельної ділянки для проекту будівництва житлово-офісно-торгівельно-розважального комплексу на вул. Анрі Барбюса, 52/1 у Печерському районі м. Києва».

Згідно п. 4 Договору Позикодавець надає Позичальнику Допомогу в національній валюті України в розмірі не більше 12 800 000,00 гривень (без ПДВ) шляхом її перерахування на підставі майбутніх листів Позичальника на рахунок останнього зазначений в цьому договорі шляхом перерахування до 3 000 000,00 гривень протягом травня місяця 2012 року, до 1 700 000,00 гривень протягом червня 2012 року, до 1 500 000,00 гривень протягом наступних календарних місяців, але не більше загальної суми позики, визначеної цим договором.

Пунктом 5 Договору сторони погодили, що кожна частка Допомоги підлягає поверненню Позичальником на рахунок Позикодавця, зазначений в цьому договорі, у строк не довше 364 календарних днів з моменту одержання такої частки Позики.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю зобов'язання ДП «Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами по поверненню на користь позивача позики.

Договір є договором позики, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

На виконання умов Договору Позикодавець надав Позичальнику поворотну фінансову допомогу у розмірі 6 100 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

-№827 від 10.05.2012р. на суму 3 000 000,00 грн.,

-№852 від 01.06.2012р. на суму 700 000,00 грн.,

-№875 від 02.07.2012р. на суму 450 000,00 грн.,

-№881 від 03.07.2012р. на суму 400 000,00 грн.,

-№118 від 05.07.2012р. на суму 150 000,00 грн.,

-№904 від 20.07.2012р. на суму 1 000 000,00 грн.,

-№914 від 26.07.2012р. на суму 400 000,00 грн. (копії яких містяться в матеріалах справи).

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, приписів п. 5 Договору строк повернення відповідачем грошових коштів за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідач в порушення зазначених норм та умов Договору свого зобов'язання щодо своєчасного повернення позики не виконав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач частково повернув грошові кошти у розмірі 3 500 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача у період з серпня по вересень 2012 року.

Факт невиконання Відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем не спростований, таким чином розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 2 600 000,00 грн. (6 100 000,00 грн. - 3 500 000,00 грн.).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовна вимога ПрАТ «Президент-Готель» про стягнення з Державним видавництвом «Преса України» заборгованості за неповернутою позикою у сумі 2 600 000,00 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому задовольняється судом в повному обсязі.

Крім суми основної заборгованості, Позивач за невиконання договірних зобов'язань за Договором просить суд стягнути з Відповідача 57 912,33 грн. - 3% річних.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Частиною 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦКУ).

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого Позивачем розміру 3% річних за Договором, який підлягає стягненню з Відповідача, та встановлено, що зазначена сума є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами (03047, м. Київ, просп. Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 05905668) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Президент-готель» (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 12; код ЄДРПОУ 30058128) заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №08/05 від 08.05.2012 року у розмірі 2 657 912,33 грн., з яких 2 600 000,00 грн. - основного боргу, 57 912,33 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Державного підприємства «Державного видавництва «Преса України» Державного управління справами (03047, м. Київ, просп. Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 05905668) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Президент-готель» (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 12; код ЄДРПОУ 30058128) - 53 158,25 грн. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного рішення 06.06.2014р.

Головуюча суддя А.В. Митрохіна

Судді В.П. Босий

П.І. Паламар