КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Справа№ 01/500

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Доманської М.Л.

Шипка В.В.

за участю секретаря Корінної А.О.,

та представників:

ініціюючий кредитор - не з'явився,

ліквідатор - не з'явився,

УПФУ в м.Черкасах Черкаської області - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ліквідатора Кредитної спілки «Імперія» Голінного Андрія Михайловича та Управління пенсійного фонду України (далі - УПФУ) в м.Черкасах Черкаської області

на ухвалу

господарського суду Черкаської області

від 15.04.2014р.

у справі №01/500 (суддя Хабазня Ю.А.)

за заявою ОСОБА_3

до Кредитної спілки (далі - КС) «Імперія»

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.04.2014р. у справі №01/500 частково задоволено скаргу від 24.05.2013р. №10436/09 та заяви УПФУ у м.Черкасах від 24.05.2013 №10437/09 і від 04.09.2013 №17701/09; визнано УПФУ у м.Черкасах кредитором боржника та включено його вимоги до реєстру вимог кредиторів на суму 7126,16 грн., які підлягають погашенню у другу чергу; в решті вимог УПФУ у м.Черкасах відмовлено; у задоволенні заяви ліквідатора банкрута від 31.07.2013р. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ліквідатор КС «Імперія» Голінний Андрій Михайлович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.04.2014р. в частині відмови в задоволенні заяви ліквідатора банкрута від 31.07.2013р. стосовно визнання погашеними грошових вимог ОСОБА_4 на загальну суму 9063,30 грн. та УПФУ в Соснівському районі м.Черкаси на суму 1251,13 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ліквідатора КС «Імперія» - арбітражного керуючого Голінного A.M. від 31.07.2013р., визнати погашеними грошові вимоги ОСОБА_4 в розмірі 9063,30 грн.; визнати погашеними грошові вимоги УПФУ в Соснівському районі в сумі 1251,13 грн.; в іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, УПФУ в м.Черкасах Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.04.2014р. в частині невизнання кредиторських вимог управління зі сплати штрафних санкцій та пені та визнати кредиторські вимоги управління до КС «Імперія» в повному розмірі - 21905,62 грн., в тому числі недоїмка (2 черга) - 16019,45 грн., штрафна санкція - 3073,03 грн., пеня - 2813,14 грн. (6 черга).

У відзивах на апеляційну скаргу ліквідатор та представник ініціюючого кредитора просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги УПФУ в м.Черкасах Черкаської області, а ухвалу господарського суду м.Києва від 15.04.2014р. у справі №01/500 в оскаржуваній управлінням частині - залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2014р. апеляційні скарги були прийняті до провадження та справу призначено до розгляду на 19.05.2014р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014р. продовжено строк апеляційного розгляду справи і відкладено розгляд справи на 11.06.2014р.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Відповідно до вимог ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.09.2009р. було порушено провадження у справі про банкрутство КС "Імперія", введено процедуру розпорядження майном.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.01.2010р. було затверджено реєстр вимог кредиторів, згідно з яким визнано вимоги ОСОБА_4 на суму 4146,90 грн. заборгованості із заробітної плати і вимоги заявника на суму 3306,76 грн. (з яких 1251,13 грн. - внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на заробітну плату ОСОБА_4).

Постановою господарського суду Черкаської області від 19.03.2013р. боржника було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича.

Після визнання боржника банкрутом УПФУ в м.Черкасах Черкаської області звернулось до місцевого суду із:

скаргою від 24.05.2013р. №10436/09 на рішення ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., про невизнання ним кредиторських вимог. Подана скарга мотивована тим, що заявником на адресу ліквідатора банкрута 15.04.2013р. за №7556/09 направлено заяву про визнання його кредитором боржника на суму 12155,28 грн., з них: 4833,87 грн. основного боргу (страхові внески станом на 04.04.2013р.), 20074,47 грн. фінансових санкцій, 1879,42 грн. пені та 3434,52 грн. основного боргу (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 04.04.2013р.), однак ліквідатором банкрута вимоги були визнані та внесені до реєстру вимог кредиторів частково на суму 1009,22 грн. основного боргу (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в другу чергу;

заявою від 24.05.2013р. №10437/09 про визнання його кредитором боржника на суму 3707,08 грн. заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 24.05.2013р.;

заявою від 04.09.2013р. №17701/09 про визнання його кредитором боржника на суму 9934,39 грн. заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 24.05.2013р.

Таким чином, загальна сума вимог УПФУ в м.Черкасах Черкаської області за поданими скаргою та заявами склала 25796,75 грн.

31.07.2013р. ліквідатором банкрута було подано заяву з вимогами визнати погашеними вимоги із заробітної плати ОСОБА_4 на суму 9063,30 грн. (з яких 4146,90 грн. визнані ухвалою суду від 25.01.2010р. та 4916,40 грн. нараховані після порушення провадження у справі про банкрутство), а також визнати погашеними вимоги УПФУ в м.Черкасах Черкаської області на суму 1251,13 грн. у зв'язку з відмовою ОСОБА_4 від отримання заробітної плати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.09.2013р. заяву УПФУ в м.Черкасах Черкаської області було задоволено частково, визнано його поточним кредитором на суму 16019,45 грн.; відмовлено у визнанні поточним кредитором на суму безпідставно нарахованих 3073,03 грн. штрафних санкцій та 2813,14 грн. пені, визнано вимоги ОСОБА_4 на суму 9063,30 грн. та УПФУ в м.Черкасах Черкаської області на суму 1251,13 грн. погашеними.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р. було частково скасовано ухвалу суду першої інстанції та визнано УПФУ в м.Черкасах Черкаської області поточним кредитором на суму 3073,03 грн. штрафних санкцій і 2813,14 грн. пені, крім того суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про визнання заявника поточним кредитором на суму 16019,45 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2013р. вказані судові рішення було скасовано, справу в частині заявлених клопотань направлено на новий розгляд, доручено уточнити суму заявлених вимог кредитора, надати належну оцінку заявленим вимогам до боржника, встановити періоди, в які виникли вимоги УПФУ в м.Черкасах Черкаської області, дослідити підстави виникнення, обґрунтованість і підтвердження даних вимог відповідними документами та перевірити відповідність заявлених вимог чинному законодавству і в залежності від встановленого постановити законне та обґрунтоване рішення.

20.02.2014р. у судовому засіданні місцевого суду заявником було подано уточнений розрахунок вимог, згідно з яким він просив визнати його кредитором боржника та включити до реєстру вимог кредиторів суму 25796,75 грн., з яких: 942,74 грн. -заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010р., 3891,13 грн. - заборгованості зі сплати страхових внесків за листопад 2011р., 140,05 грн. - штрафних санкцій (рішення №2487 від 19.11.2009р.), 147,23 грн. - штрафних санкцій (рішення №26 від 11.01.2010р.), 183,29 грн. - штрафних санкцій та пені (рішення №553 від 29.04.2010р.), 3416,32 грн. - штрафних санкцій та пені (рішення №1452 від 30.11.2012р.), 15076,71 грн. - заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-травень 2013р., 1757,85 грн. - штрафних санкцій та пені (рішення №3140 від 22.05.2013р.), 241,43 грн. - штрафних санкцій та пені (рішення №3141 від 22.05.2013р.).

03.03.2014р. у судовому засіданні господарського суду заявником, у зв'язку із поданням ліквідатором банкрута коригуючого звіту по сплаті страхових внесків, нарахованих на суму заробітної плати ОСОБА_4 за листопад 2011р., було подано заяву про уточнення кредиторських вимог в якій останній просив визнати його кредитором боржника на суму 21905,62 грн., з них: 942,74 грн. - заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 2004,47 грн. - фінансових санкцій, 1879,42 грн. - пені та 15076,71 грн. - заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, 1065,56 грн. - фінансових санкцій, 933,72 грн. - пені.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі про банкрутство боржником були подані розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають сплаті, та звіти платника єдиного внеску за березень 2009 року - травень 2013 року (в т. ч. з урахуванням звіту від 19.12.2011р. стосовно зменшення суми 3891,13 грн., у зв'язку з відмовою від отримання заробітної плати ОСОБА_4 (а.с. 152-234, т.52)) на загальну суму 82139,00 грн., що підтверджується таблицею розбіжностей щодо нарахування та сплати внесків між КС «Імперія» та УПФУ в м.Черкасах Черкаської області від 17.03.2014р. (а.с. 133-137, т.52) та наданими відповідними розрахунками і звітами.

Упродовж вказаного терміну заявником були прийняті наступні рішення про нарахування штрафних санкцій і пені на такі загальні суми: від 10.09.2009р. №1937 на суму 511,23 грн., від 17.10.2011р. №1221 на суму 1568,88 грн., від 30.11.2012р. №6379 на суму 2354,42 грн., від 19.11.2009р. №2487 на суму 484,57 грн., від 11.01.2010р. №26 на суму 264,37 грн., від 29.04.2010р. №553 на суму 403,55 грн., від 30.11.2012р. №1452 на суму 3416,32 грн., від 22.05.2013. №3140 на суму 1757,85 грн., від 22.05.2013р. №3141 на суму 241,43 грн., що підтверджується названими рішеннями заявника. Разом на суму 11002,62 грн.

За період з березня 2009 року по травень 2013 року боржником було сплачено по платіжним дорученням від 10.08.2009р., 18.08.2009р., 01.09.2009р., 18.09.2009р., 05.10.2009р., 06.11.2009р., 04.12.2009р., 28.12.2009р., 29.01.2010р., 05.03.2010р., 30.04.2010р., 26.05.2010р., 02.07.2010р., 10.09.2010р., 13.09.2010р., 01.10.2010р., 29.10.2010р., 30.11.2010р., 29.12.2010р., 31.01.2011р., 04.03.2011р., 04.04.2011р., 11.05.2011р., 11.06.2011р., 04.07.2011р., 01.08.2011р., 02.09.2011р., 30.09.2011р., 04.11.2011р., 05.12.2011р., 06.12.2011р., 25.01.2012р., 08.02.2012р., 05.03.2012р., 04.04.2012р., 03.05.2012р., 05.06.2012р., 02.07.2012р., 06.08.2012р. 06.09.2012р., 03.10.2012р., 05.11.2012р., 04.12.2012р., 27.12.2012р., 07.02.2013р., 01.03.2013р., 02.04.2013р. заявнику суму 75012,84 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку боржника (а.с. 58-106, т.52).

Таким чином залишок несплаченої суми основного боргу, який підлягає визнанню, складає 7126,16 грн. (82139,00 - 75012,84). Зазначені вимоги відповідно до ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції, чинній з 19.01.2013р. та з наступними змінами) підлягають погашенню у другу чергу.

Що стосується суми вимог у розмірі 11002,62 грн. пені і штрафних санкцій, то слід зазначити, що вищевказані рішення про їх стягнення прийняті заявником як до 19.01.2013р. (дати введення в дію Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції), так і після цієї дати.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 24.12.2013р. у цій справі зазначив, що ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Отже, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 12.03.2013р. по справі №29/5005/16170/2011.

Згідно із ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Отже, законні підстави для прийняття УПФУ в м.Черкасах Черкаської області рішень про стягнення цієї суми відсутні, у зв'язку з чим місцевий суд дійшов правильного висновку, що у задоволенні вимог про визнання цієї суми заборгованістю боржника перед заявником з цих підстав слід відмовити.

Щодо решти заявленої суми вимог 3776,84 грн. (21905,62-7126,16-11002,62), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у її задоволенні слід відмовити з тих підстав, що ці вимоги не доведені будь-якими доказами. При цьому місцевий суд та суд апеляційної інстанції зазначають, що вимоги заявника, які були визнані ухвалою господарського суду від 25.01.2010р. у сумі 3306,76 грн., не є предметом розгляду за поданими заявами, судами не включаються до будь-яких розрахунків при розгляді і визнанні цих вимог на суму 7126,16 грн., і не визнаються погашеними, зарахованими чи припиненими з інших підстав, оскільки докази їх погашення не були надані.

Що стосується клопотання ліквідатора банкрута щодо визнання погашеними вимог із заробітної плати ОСОБА_4 на суму 9063,30 грн. (з яких 4146,90 грн. визнані ухвалою місцевого суду від 25.01.2010р. та 4916,40 грн. нараховані після порушення провадження у справі про банкрутство), а також визнання погашеними вимог заявника на суму 1251,13 грн. у зв'язку з відмовою ОСОБА_4 від отримання заробітної плати, то у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Так, вимоги ОСОБА_4 на суму 4146,90 грн. заборгованості із заробітної плати були визнані ухвалою місцевого суду від 25.01.2010р., а решта вимог 4916,40 грн. (виходячи з пояснень ліквідатора банкрута) виникли з трудових відносин із боржником під час процедур банкрутства у справі, отже обраховуються і обліковуються боржником самостійно. Заява про визнання суми вимог до боржника у розмірі 4916,40 грн. ОСОБА_4 до господарського суду не була подана, докази її існування у справі відсутні, тому відсутні підстави припиняти провадження у справі за сумою, яка не була визнана місцевим судом.

Право подати заяву до суду з вимогами до боржника і право відмовитись від цієї заяви чи вимог (зокрема, стосовно визнаної суми вимог 4146,90 грн.) є особистим правом ОСОБА_4 Боржник не має права за ОСОБА_4 відмовитись від його вимог, але і останній безпосередньо до суду з такою заявою не звертався. Тому підстави для винесення судового рішення виходячи із заяви, яка не адресована суду були відсутні. Також були відсутні підстави для визнання вимог ОСОБА_4 погашеними з огляду на цю заяву, оскільки докази погашення цього боргу боржником відповідно до вимог Закону (якими мали б бути докази його сплати відповідно до встановленої черговості) відсутні.

Крім того, заява ОСОБА_4 була адресована боржнику, а боржник у свою чергу, на підставі заяви ОСОБА_4, скоригував раніше подані розрахунки заборгованості до Пенсійного фонду України. Спір з приводу цієї дії боржника між заявником та боржником чи між ОСОБА_4 та іншим учасником провадження у справі про банкрутство відсутній. Боржник як подав документ про розмір суми боргу, так і подав інший документ про зміну раніше вказаної суми, що є його правом і заявником це не було оскаржено.

Законом не передбачено можливості припинення провадження у справі стосовно кредитора, вимоги якого погашені. Такий кредитор надалі не приймає участі у справі. В іншому випадку суду належало б постійно приймати судові рішення про припинення провадження стосовно повного чи часткового погашення вимог кредиторів.

В даному випадку відбулось погашення суми вимог у розмірі 1251,13 грн. у зв'язку з відмовою ОСОБА_4 від отримання заробітної плати чи не відбулось, не має будь-якого значення саме для вирішення цього спору, оскільки вказана сума боргу виникла до порушення провадження у справі про банкрутство і вже була визнана ухвалою господарського суду від 25.01.2010р. і її розмір за нововиявленими обставинами не переглядався. При цьому слід зазначити, що докази погашення боргу суду також не були надані.

На даний час судами першої та апеляційної інстанцій розглядається спір стосовно суми вимог, яка виникла під час процедур банкрутства. Виходячи із змісту платіжних доручень, а саме цільового призначення зазначених в них платежів, ліквідатором банкрута погашались вимоги боржника перед заявником, які виникли після березня 2009 року. Такі дії ліквідатора банкрута відповідають вимогам Закону. Відомості про погашення боржником конкурсної кредиторської заборгованості заявника в них відсутні, це по-перше, а отже самостійне спрямування цих коштів заявником як в рахунок погашення конкурсної кредиторської заборгованості, так і в рахунок погашення пені і штрафних санкцій (які як зазначено вище нараховані незаконно) є безпідставним. По-друге, погашення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном забороняється в силу чинного мораторію. Отже погашення цих вимог чи боржником чи заявником є незаконним. По-третє, у процедурах банкрутства погашення вимог відбувається відповідно до положень законодавства про банкрутство (щодо черговості, пропорційності, тощо), а не відповідно до вимог пенсійного законодавства, тому доводи заявника з цього приводу місцевим судом доцільно відхилені.

Оскільки у справі здійснюється процедура ліквідації боржника вимоги заявника підлягають визнанню у процедурі ліквідації і включенню до реєстру вимог кредиторів.

Тому, місцевий суд законно і обґрунтовано частково задовольнив заяву УПФУ у м.Черкасах, визнав УПФУ у м.Черкасах кредитором боржника та включив його вимоги до реєстру вимог кредиторів на суму 7126,16 грн., відмовивши УПФУ у м.Черкасах в решті вимог та у задоволенні заяви ліквідатора банкрута від 31.07.2013р.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ліквідатора Кредитної спілки «Імперія» Голінного Андрія Михайловича та УПФУ в м.Черкасах Черкаської області залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 15.04.2014р. по справі №01/500 в оскаржуваних частинах - без змін.

Справу №01/500 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді М.Л. Доманська

В.В. Шипко