АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/6587/2014 Головуючий у І інстанції - Москаленко К.О.
Доповідач - Андрієнко А.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
МараєвоїН.Є.
При секретарі Онищенко О.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про припинення правовідносин за кредитним договором № 001-29508-190610 від 19.06.2010,
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача, просила припинити правовідношення, яке виникло у неї з банком на підставі Кредитного договору № 001-29508-190610 від 19.06.2010 року та стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені в погашення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 1862 грн. та 1900 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що 19.06.2010 року між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено Заявку-Угоду № 124444/1244441 на виконання індивідуального замовлення на виготовлення пластикових віконних рам, вартість якого за даною угодою складала 22 372 грн.
Позивач вказує, що з метою оплати Заявки-Угоди, 19.06.2010 між ПАТ «Дельта Банк» та нею було укладено Кредитний договір №001-29508-190610, згідно з умовами якого позивач доручила відповідачу перерахувати продавцю майна суму 15 372 грн. за реквізитами: ФОП ОСОБА_3, поточний рахунок НОМЕР_1, відкритий в АТ «Дельта Банк», МФО 380236 частину суми Кредиту.
19.07.2011 рішенням Шевченківського районного суду м.Києва, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ПАТ «Дельта Банк», про розірвання договору та стягнення коштів було розірвано заявку-угоду № 124444/1244441 від 19.06.2010 та стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 27 991 грн. 18 коп. Позивач вважає, що внаслідок прийняття вищевказаного рішення були встановлені обставини, які вказують на пряме порушення охоронюваного законом цивільного інтересу позивача правовідношенням, що виникло на підставі Договору, оскільки позивач не отримала бажаного для себе матеріального блага, а особистий інтерес позивача не був задоволений, разом з цим позивач не отримувала грошових коштів за Договором та змушена була понести значні додаткові витрати, які виникли на підставі Договору. За вказаних обставин позивач вважає, що зобов'язання за Кредитним договором припинилося на підставі вказаного рішення суду.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
В суді апеляційної інстанції апелянт підтримав апеляційну скаргу з доводів та підстав , викладених в ній.
Представник відповідача просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.06.2010 між позивачем ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено Заявку-Угоду № 124444/1244441 на виконання індивідуального замовлення, вартість якого за даною угодою складала 22 372 грн. З метою оплати за умовами Заявки-Угоди, 19.06.2010 між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № 001-29508-190610 строком до 18 червня 2011 року під 19 % річних
Згідно з п. 1.4. Кредитного договору, позивач доручила відповідачу перерахувати продавцю майна кредитні кошти в оплату вартості замовлення у сумі 15 372 грн. та зобов'язалась відповідно до умов Кредитного договору повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти не пізніше 18.06.2011 року.
19.07.2011 рішенням Шевченківського районного суду м.Києва, яке набрало законної сили, розірвано заявку-угоду № 124444/1244441 від 19.06.2010 року та стягнуто із фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь позивача 27 991 грн. 18 коп., у тому числі кошти у розмірі 16 832 грн. 04 коп. для повного погашення кредиту.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про припинення правовідносин за кредитним договором , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що правові підстави для припинення договору кредиту відсутні.
Відповідно до ст.. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Судом встановлено, що позивач уклала два самостійні окремі договори, а саме: договір-замовлення послуг ФОП ОСОБА_3, за яким останній взяв на себе зобов'язання виготовити пластикові вікна для позивача, та договір кредиту, за яким позивач взяла на себе зобов'язання повернути банку кредит та проценти за користування ним .
Невиконання зобов'язань ФОП ОСОБА_3 перед позивачем не тягне за собою припинення зобов'язання позивачки перед банком повернути кошти, які банком були перераховані за її розпорядженням.
Інтереси позивача, на які вона посилається, були захищені судом шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_3 коштів на її користь.
В кредитному договорі повинні бути захищені в даному випадку інтереси банку, який кошти перерахував і не отримав їх повернення.
Колегія суддів не може прийняти посилання апелянта на її бажання переуступити своє право вимоги до ФОП ОСОБА_3 банку, оскільки сторони є вільні в укладанні договорів та виборі контрагента, тому суд не може зобов'язати банк укласти договір переуступки права вимоги.
За таких обставин суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку і прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав,що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 308 , 313-314 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м.Києва від 27 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді :