Справа № 152/222/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 травня 2014 року Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Гаврищука А.В.

за участю секретаря Вішньової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Шаргороді в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області, ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють вимог на предмет спору: Відділ Держземагентства у Шаргородському районі Вінницької області, Державне підприємство «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Реєстраційна служба Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області про визнання недійсними державних актів та їх скасування і стягнення судових витрат,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) 6 лютого 2014 року звернувся до Шаргородського районного суду Вінницької області з позовом до Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області, ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють вимог на предмет спору: Відділ Держземагентства у Шаргородському районі Вінницької області, Державне підприємство "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", Реєстраційна служба Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області про визнання недійсними державних актів та їх скасування і стягнення судових витрат, в якому просить визнати недійсним:

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП №254165, виданий Рахнівсько-Лісовою сільською радою Шаргородського району Вінницької області 22 грудня 2010 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:10:869:00353, про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 0525386900:04:007:0011, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану: АДРЕСА_1, виданого на підставі рішення 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 березня 2010 року;

- державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП №254166, виданий Рахнівсько-Лісовою сільською радою Шаргородського району Вінницької області 22 грудня 2010 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:10:869:00354, про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0337 га, кадастровий номер 0525386900:04:007:0012, для ведення особистого селянського господарства, розташовану: АДРЕСА_1, виданого на підставі рішення 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 березня 2010 року.

Також, просить стягнути з Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області судові витрати та витрати за надання правової допомоги, відповідно до документів, що додані до позову та будуть подані в судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_5. Після смерті матері відкрилась спадщина на її спадкове майно, в тому числі на ? частину житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6. Окрім того, на іншу частину даного житлового будинку набула право власності сестра позивача - ОСОБА_7 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8.

У зв'язку з набуттям права власності на частину житлового будинку, мати та сестра позивача неодноразово звертались у 2010 та 2011 роках до Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області з проханням надати кожному з них у власність присадибну земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_2. Однак, на їх звернення належного рішення чи відповіді вони не отримали.

У 2012 році мати та сестра позивача дізнались, що їх спадкові частини житлового будинку стоять на присадибній ділянці, яку у 2010 році приватизовано на ОСОБА_4, що підтверджується державними актами виданими Рахнівсько-Лісовою сільською радою Шаргородського району Вінницької області відповідно до державного акту серії ЯП № 254165 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 0525386900:04:007:0011 площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, який виданий 22 грудня 2010 року на підставі рішення 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 березня 2010 року та державного акту серії ЯП №254166 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 0525386900:04:007:0012, площею 0,0337 га, для ведення особистого селянського господарства, який виданий 22 грудня 2010 року на підставі рішення 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 березня 2010 року і які зазначені за адресою по АДРЕСА_1, та фактично знаходяться за адресою по АДРЕСА_2.

Позивачу стало відомо, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто ще до виготовлення та видачі державних актів.

Вважаючи, що Рахнівсько-Лісовою сільською радою прийнято незаконні рішення 19.03.2010 року "Про затвердження технічної документації та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку", якими затверджено технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 і передано йому у власність земельні ділянки по АДРЕСА_1, що фактично є по АДРЕСА_2, відповідно, 0,2500 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і 0,0337 га для ведення особистого селянського господарства, що стали підставою для видачі ОСОБА_4 державних актів, мати позивача звернулась до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 березня 2010 року в частині затвердження технічної документації та видачу державного акту про право власності на земельну ділянку, відповідно, площею 0,2500 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і площею 0,0337 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_4 по АДРЕСА_1. В ході розгляду справи мати позивача померла, а позивач, як спадкоємець першої черги, який прийняв спадщину, вступив у справу в замін первинного позивача.

Постановою Шаргородського районного суду від 8 листопада 2013 року у справі №230/4428/12 позовні вимоги позивача задоволено повністю. Тож на даний час рішення Рахнівсько-Лісової сільської ради від 19 березня 2010 року, які стали підставою для виготовлення і видачі ОСОБА_4 державних актів серії ЯП №254165 на земельну ділянку площею 0,2500 та серії ЯП №254166 на земельну ділянку площею 0,0337 по АДРЕСА_1 - скасовано, що дає підстави для оскарження і скасування самих державних актів, як правовстановлюючих документів, якими обмежено права позивача, як спадкоємця.

У судовому засіданні позивач представник позивача - ОСОБА_9 позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Представник відповідача Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області - Бідюк Г.І. заперечень щодо позову не подала.

Представники відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 проти задоволення позову категорично заперечували, зазначили, що як позивач так і його мати не набули права власності на земельні ділянки, які згідно оскаржуваних актів належли ОСОБА_4 Також, зазначили, що на їх думку у справі немає доказів, що житловий будинок, що нібито належить позивачу і його сестрі знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_4

Представник третьої особи Відділу Держземагентства у Шаргородському району Вінницької області - Вовк А.С. не заперечувала щодо задоволення позову.

Представник третьої особи Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в судове засідання не з'явився. Директором вказаного підприємства подано заяву, про розгляд справи без участі представника ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Представник третьої особи Реєстраційної служби Шаргородського районного управління юстиції Вінницької області - Залокоцька В.Д. в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заперечень щодо позову не має.

Ухвалою суду від 29 травня 2014 року було задоволено клопотання ОСОБА_7 та залучено її до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору (а.с. 140-141)

Згідно поданого клопотання ОСОБА_7 просить дану справу розглядати у її відсутності, позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі (а.с. 124-126).

Вирішуючи спір, суд встановив наступні обставини.

Згідно свідоцтв на право особистої власності на жилий будинок від 27.08.1998 року, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 мали у власності по 1/2 жилого будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 (а.с. 89, 90).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.08.1998 року, ОСОБА_7 успадкувала по заповіту після померлої ОСОБА_8 1/2 частину будинку з відповідною частиною надвірних споруд, який розташований у АДРЕСА_2 (а.с. 127).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.09.2010 року, ОСОБА_5 успадкувала по закону після померлого ОСОБА_6 1/2 частину будинку, який розташований у АДРЕСА_2 (а.с. 11).

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 набули у порядку спадкування право власності на будинок, розташований у АДРЕСА_2, у якому кожній із них належить 1/2 частина будинку.

Рішенням 12 сесії 23 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 25.12.1999 року "Про безоплатну передачу у приватну власність земельних присадибних ділянок", вирішено передати безоплатно у приватну власність присадибну земельну ділянку, зокрема, ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_3, для обслуговування житлового будинку 0,25 га, для ведення особистого господарства 0,01 га (а.с. 103).

Рішенням 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19.03.2010 року "Про затвердження матеріалів по видачі державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 АДРЕСА_1", затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 Вирішено передати у власність земельну ділянку ОСОБА_4 загальною площею 0,2837 га, з них: 0,2500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 0,037 га - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 104).

Згідно державних актів Серія ЯЛ № 254166 та Серія ЯЛ № 254165, ОСОБА_4 є власником земельних ділянок - 0,0337 га та 0,2500 га відповідно, розташованих АДРЕСА_1 (а.с. 12, 13).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1, а спадщину після його смерті, у т.ч. зазначені вище земельні ділянки оформила по заповіту відповідач - ОСОБА_3 (а.с. 14-17).

0ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5 (а.с. 9).

Спадщину після матері прийняв ОСОБА_1 в тому числі і на ? частини будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с. 130-132).

Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2013 року було визнано протиправним та скасовано рішення 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 березня 2010 року про затвердження матеріалів по видачі державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 розташованої по АДРЕСА_1 (а.с. 14-17).

Даному факту відповідають правовідносини, які регулюють набуття права власності.

Згідно ч. 1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2013 у справі № 230/4428/12 у якій брали участь ті самі особи, що і у даній справі, було встановлено незаконність рішення 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 березня 2010 року про затвердження матеріалів по видачі державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4, вказана обставина не підлягає доказуванню у справі яка розглядається.

Водночас оскільки, з набранням законної сили постанови Шаргородського районного суду Вінницької області від 18 листопада 2013 у справі № 230/4428/12 правова підстава для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 відпала, то такі державні акти підлягають скасуванню.

Відповідно до роз'яснень, що викладені у п.2 постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгяді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року №7 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного суду України від 19 березня 2010 року №2), судам підсудні справи за заявами, зокрема, щодо визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки.

Згідно постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 червня 2013 року у справі №6-57цс13 (яка в силу вимог ч. 1 ст. 360-7 є обов'язковою для застосування) "у спорах, що пов'язані з правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Посилання в заяві на те, що перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку міститься в ст. 140 ЗК України й що він є вичерпним, не може бути визнано підставою для перегляду судового рішення, оскільки зазначеною нормою встановлено такий перелік для випадків, коли право власності набуто в передбаченому законом порядку. Разом із тим у справі, яка переглядається, судом установлено, що відповідач набув право власності на земельну ділянку на підставі незаконного розпорядження органу місцевого самоврядування".

Таким чином Верховний Суд України в подібній справі дав правовий висновок, який тотожний із висновком суду у даній справі щодо необхідності скасування державного акта, який виданий на підставі незаконного рішення.

Крім того, частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права та обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст.ст. 391-393 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

На підставі ст.ст. 81, 120, 125 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної ділянки (паю). До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

Відповідно ст. 155 Земельного Кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, ч.4 ст.169, ст.ст. 209, 212-215, 224 ЦПК України, на підставі ст.ст. 321, 391-393 Цивільного кодексу України, ст.ст. 81, 120, 125, 158, 159 Земельного кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним і скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку Серія ЯП №254165, виданий Рахнівсько-Лісовою сільською радою Шаргородського району Вінницької області 22 грудня 2010 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:10:869:00353, про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 0525386900:04:007:0011, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану: АДРЕСА_1, виданого на підставі рішення 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 березня 2010 року.

Визнати недійсним і скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯП №254166, виданий Рахнівсько-Лісовою сільською радою Шаргородського району Вінницької області 22 грудня 2010 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01:10:869:00354, про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0337 га, кадастровий номер 0525386900:04:007:0012, для ведення особистого селянського господарства, розташовану: АДРЕСА_1, виданого на підставі рішення 22 сесії 5 скликання Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 19 березня 2010 року.

Стягнути солідарно з Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп. судового збору.

Згідно ст.ст. 223, 294, 296 ЦПК України, рішення суду може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: