Справа № 224/743/14-а
Номер провадження 2-а/224/54/14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2014 року Дебальцевський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Попович Т.М.
при секретарі Турченкової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дебальцеве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дебальцівської міської ради про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Дебальцівської міської ради про визнання дій відповідача по відмові в перерахунку та доплаті їй разової компенсації за втрату годувальника в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті годувальника, протиправними та зобов'язання відповідача у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» провести перерахунок та виплату суми належної їй разової компенсації за втрату годувальника виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті годувальника.
В обґрунтування своїх вимог вказала, що вона є вдовою ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії. інваліда 1 групи, ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 від захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС. Згідно зі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання за втрату годувальника в розмірі 60 мінімальних заробітних плат на момент смерті годувальника. На її заяву про виплату компенсації за втрату годувальника в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, відповідач надав відповідь, що їй нарахована та виплачена компенсація в сумі 7586 грн. Вважає, що відповідачем порушено її право на разову компенсацію за втрату годувальника та внаслідок протиправних дій відповідача їй не виплачена значна сума грошових коштів в сумі 61234 грн.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та наполягала на їх задоволені.
Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, надавши заперечення, в яких просив відмовити в задоволені позову, вважає свої дії правомірними, а виплачену суму такою, що відповідає діючому законодавству.
Вислухавши позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дебальцівської міської ради не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач є вдовою ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6-8) від захворювання, що Експертним висновком Донецької регіональної міжвідомчої комісії від 23.08.2013 року за № 281 було визнано таким, що пов'язано з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.10). 5 березня 2014 року позивач звернулася до УПтСЗН Дебальцівської міської ради з заявою про перерахунок виплаченої їй в січні 2014 року компенсації відповідно до розмірів встановлених законом з проведенням доплати недоотриманих сум (а.с.11). 13 березня 2014 року відповідач надав письмову відповідь за № 20/01-1408 якою відмовив в задоволені заяви, пославшись на вимоги ст. 62, 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанову Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року, якою встановлено розмір одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на ЧАЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою в сумі 7586,00 грн. (а.с.12).
Встановлені обставини у справі підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
Спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо нарахування компенсації не у розмірі 60 мінімальних заробітних плат згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України у абсолютній сумі, яка є значно меншою ніж у статті 48 зазначеного спеціального Закону.
Частиною першою статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП ( далі Закон №796) передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних заробітних плат. Виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого.
Частиною 4 «;Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012, № 5515-VI, встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 із наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Підпунктом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року за № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлений розмір одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, в сумі 7586 гривень, який відповідає розміру виплаченої позивачу компенсації за втрату годувальника в сумі 7586,00 грн.
Пунктами 2 та 3 Рішення Конституційного Суду України від 13.01.2012 року № 3-рп/2012 вирішено, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України».
Згідно з приписами ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Отже, вимоги позивача про визнання дії відповідача та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову компенсацію за втрату годувальника в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті годувальника, не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, оскільки виплата такої компенсації в 2013 році здійснюється в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст..ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 100, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України від 13.01.2012 року № 3-рп/2012, ч. 4 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012, № 5515-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 року за № 649 «Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Дебальцівської міської ради про визнання дій відповідача по відмові в перерахунку та доплаті їй разової компенсації за втрату годувальника в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті годувальника, протиправними та зобов'язання відповідача у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» провести перерахунок та виплату суми належної їй разової компенсації за втрату годувальника виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент смерті годувальника, - відмовити.
Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 06 червня 2014 року.
Постанова в повному обсязі складена 11 червня 2014 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі складення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дебальцевський міський суд.
Суддя Дебальцевського міського суду Т. М. Попович