ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 листопада 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Цуркана М.І.
суддів: Амєліна С.Є.. Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В., Юрченка В.В.,
при секретарі : Міненку І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови Кабінету Міністрів України № 1783 від 20 листопада 2003 року, стягнення моральної шкоди та до управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районні м. Горлівки Донецької області про перерахунок призначеної пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Центрально- міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 червня 2004 року, ухвалу цього ж суду від 21 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 вересня 2004 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Центрально- міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 червня 2004 року, ухвалу цього ж суду від 21 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 вересня 2004 року у справі за його позовом до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною постанови № 1783 від 20 листопада 2003 року, стягнення моральної шкоди та до управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районні м. Горлівки Донецької області про перерахунок призначеної пенсії .
Зазначає, що в лютому 2004 року він звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що постанова № 1783 від 20 листопада 2003 року не відповідає вимогам ст.ст. 3, 8, 22, 64, Конституції України, в зв»язку з невірним встановленням в ній розміру середньої заробітної плати, що потягло за собою зменшення розміру призначеної пенсії за віком. Просив також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн., спричиненої внаслідок порушення незаконним нормативно-правовим актом його прав.
Рішенням Центрально- міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 червня 2004 року в задоволенні позовуОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою Центрально- міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 червня 2004 року у справі за позовом ОСОБА_1до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним п. 2 постанови № 1783 від 20 листопада 2003 року та стягненню моральної шкоди було закрито провадження за п. 1 ст. 227 ЦПК України.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 вересня 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1було відхилено, а рішення Центрально- міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 червня 2004 року та ухвалу цього ж суду від 21 червня 2004 року залишено без змін.
Вказуючи на допущені, на його думку, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції при розгляді даної справи по суті та що підтверджується матеріалами справи,ОСОБА_1, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки з 1 травня 1997 року по даний час та отримує пенсію за віком на загальних підставах. З 1 січня 2004 року позивачу було проведено перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Пенсія призначена в розмірі 205,18 грн. відповідно до вимог Закону.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження по справі за позовом ОСОБА_1до Кабінету Міністрів України про визнання п. 2 постанови № 1783 від 20 листопада 2003 року таким, що не відповідає вимогам статтям 3,8,22,64 Конституції України та стягненню моральної шкоди обґрунтовано виходив з того, що відповідно до вимог ст. 150 Конституції України та ст. 13 Закону України «Про Конституційний суд України», вирішення даного питання належить до компетенції Конституційного суду України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1суди першої та апеляційної інстанції правильно виходили з того, що пенсія позивачу була нарахована у відповідності до Закону України «Про обов»язкове державне пенсійне страхування» та постанови кабінету Міністрів України № 1783 від 20 листопада 2003 року.
Відповідно до ст.. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для скасування постановлених по справі судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 224, 230,231 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Центрально- міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 21 червня 2004 року, ухвалу цього ж суду від 21 червня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 вересня 2004 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Цуркан М.І.
Судді: Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.
Ліпський Д.В.
Юрченко В.В.