ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В.,Пилипчук Н.Г., Нечитайла О.М.
при секретарі Міненку А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу начальника Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Уварової Любові Михайлівни на рішення Борівського районного суду Харківської області від 17 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2004 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Борівського відділення Ізюмської ОДПІ в Харківській області,
в с т а н о в и л а :
В січні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просила зобов'язати начальника Борівського відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції в Харківській області скасувати присвоєний їй ідентифікаційний номер та зробити в паспорті відмітку про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номеру, посилаючись на те, що відповідач незаконно відмовив задовольнити ці вимоги.
Відповідач вимоги не визнала, посилаючись на відсутність правових підстав для задоволення вимог.
Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 17 травня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від21 липня 2004 року, скарга задоволена. Зобов'язано начальника Борівського відділення Ізюмської ОДПІ в Харківській області Уварову Л.М. виконати відносно позивача вимоги ч.2 ст.1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків», застосувати до неї раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, анулювати інформацію про заявницю ОСОБА_1 у відповідності з вимогами статті 5 зазначеного Закону.
Судові рішення мотивовані тим, що відсутність механізму не є перешкодою для застосування вимог Закону.
В касаційній скарзі начальник Борівського відділення Ізюмської ОДПІ в Харківській області просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий судовий розгляд, посилається на порушення норм матеріального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Функції по контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету державних цільових фондів податків та інших обов'язкових платежів, а також обліку платників податків - фізичних осіб, покладено на державні податкові органи.
Законом України від 16 липня 1999 року були внесені зміни до Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів”. Відповідно до доповненої ч.2 ст.1 цього Закону для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Таким чином, названим Законом передбачено, що вказаний платник податків в рамках діючого законодавства вправі виконати конституційний обов'язок сплати податків і зборів без присвоєння ідентифікаційного номера, обравши альтернативну форму обліку платників податку. Тому відмова податкового органу внести відповідні зміни в паспорт заявниці не відповідає вимогам ч.2 ст.1 Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів”, якою на податкові органи покладено обов'язок вносити такі записи.
Право платника податку обліковуватися за раніше встановленими формами обліку пов'язано, за змістом Закону, з наявністю релігійних або інших переконань у громадянина і не залежить від часу їх виникнення та бажання це право реалізувати.
Будь-яких застережень щодо застосування норм закону по відношенню до осіб, яким цей номер був присвоєний раніше, Закон не містить.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в січні 2004 року повідомила Борівське відділення Ізюмської ОДПІ в Харківській області про своє бажання, в зв'язку з релігійними переконаннями, перейти на альтернативну форму обліку і отримати у відповідача відповідну відмітку в паспорті.
Оскільки відповідач відмовив у цьому, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про те, що були порушені права і охоронювані законом інтереси позивача.
Доводи касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовують.
Посилання відповідача, що на час звернення позивача був відсутній механізм внесення відповідного запису в паспорт громадянина, не може бути підставою для невиконання вимог Закону податковим органом.
З огляду на наведене, судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам закону. Підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.
Керуючись ст. ст. 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу начальника Борівського відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Уварової Любові Михайлівни залишити без задоволення, а рішення Борівського районного суду Харківської області від 17 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2004 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий О.І. Степашко
Судді М.І. Костенко
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
О.М. Нечитайло
З оригіналом згідно: