ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Цуркана М.І.
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,Юрченка В.В., Ліпського Д.В.
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінградського району м. Кіровограда від 11 листопада 2004 року та на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 25 січня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного військового комісаріату про перерахування розміру пенсії за вислугу років військової служби,
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2004 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом про перерахування розміру пенсії за вислугу років військової служби з урахуванням премій 90 % та 100 %, які були запроваджені для військовослужбовців Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173 та від 5 травня 2003 року №389 та премії в розмірі 33,3%.
Рішенням рішення місцевого суду Ленінградського району м. Кіровограда від 11 листопада 2004 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 25 січня 2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення яким позов задовольнити, оскільки суд першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги за матеріалами справи та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального закону, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст.220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постановлених по справі судових рішень.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з вересня 1997 року був звільнений в запас.
Згідно п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Відповідно до нової редакції ч.3 ст.43 зазначеного Закону, де йдеться про нарахування пенсії з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, куди включається оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством" та п.2 Перехідних положень до Закону України «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який передбачає право на перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного положення Закону, то вони набирають чинность з 1 січня 2005 року і не мають зворотньої дії в часі.
Судом першої та апеляційної інстанції було правильно зроблено висновок про відмову в задоволенні позовних вимог про перерахунок пенсії з урахуванням щомісячних надбавок, запроваджених для військовослужбовців Указами Президента України «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» від 23 лютого 2002 року №173 та «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу» від 05 травня 2003 року №389. Відповідно до положень ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» ( що діяли до 1 січня 2005 року ), призначені військовослужбовцям пенсії перераховувались з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мали право на пенсію за цим законом.
Щомісячні надбавки у розмірі 90 % та 100 %, запроваджені для військовослужбовців Указом Президента України від 23 лютого 2002 року №173 та від 5 травня 2003 року №389, були додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України й приймались в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували її під час проходження служби й звільнені після її запровадження, а премія в розмірі 33,3% не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.
Оскільки оскаржувані судові рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 , ч.5 ст.254 КАС України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 25 січня 2005 року та рішення місцевого суду Ленінградського району м. Кіровограда від 11 листопада 2004 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного військового комісаріату про перерахування розміру пенсії за вислугу років військової служби залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ :
СУДДІ :